Ігор Корній
Останніми днями президент Білорусі зробив ряд публічних випадів на адресу керівництва Росії. На думку Олександра Лукашенка, Москва веде нечесну гру, обмежуючи білоруський експорт та підозрюючи Мінськ у бажанні нажитися на фінансово-економічній ситуації, яка склалася в Росії. Білоруський лідер пригрозив «адекватними заходами реагування», насамперед – виключенням знесиленого російського рубля з системи взаєморозрахунків.
На нараді з економічних проблем 18 грудня Олександр Лукашенко зажадав від уряду Білорусі ввести розрахунки з Росією за доставлену з експорту продукцію в доларах або євро. За його словами, якщо Білорусь платить Росії за нафту і газ у твердій валюті, то чому білоруське молоко і м’ясо оцінюється виключно російським рублем?
Із Росією треба було працювати і вимагати з них, щоб вони нам теж платили в твердій валюті – в доларах або євроОлександр Лукашенко
«Я останнім часом все частіше і частіше чую: ах, російський рубль обвалився, а там у нас 40 відсотків експорту, і ми несемо втрати. Ну, що ж поробиш? Такий у нас сьогодні партнер, така ситуація в Російській Федерації, і в Україні, це теж наш партнер. Але безвихідних ситуацій немає: якщо десь щось втрачаємо, то треба знаходити в іншому місці. І якщо там рубль обвалився, скажімо, до 70 за долар, так таку ціну і закладаємо, працюючи за передоплатою. Іншого не дано. Більш того, поставлена задача: торгувати не за російські рублі, а за долари – адже ми платимо за енергоресурси Російської Федерації не в рублях, а в доларах. Це, до речі, недолік в роботі уряду. Із Росією треба було працювати і вимагати з них, щоб вони нам теж платили в твердій валюті – в доларах або євро. А якщо в рублях – то відповідно до курсу на сьогоднішній день, на сьогоднішню годину», – заявив президент Білорусі.
Чому Олександр Лукашенко не боїться робити подібні заяви щодо стратегічного союзника? Білоруський економіст, заступник голови Об’єднаної громадянської партії Лев Марголін вважає, що справа не в сміливості, а в поточному моменті.
«Раніше, починаючи з 1998 року, російський рубль був досить стійкою валютою, ходили розмови, що він міг би стати однією з резервних валют, принаймні, на просторі СНД, а може, і в групі БРІКС, – зауважує експерт. – Зараз ситуація змінилася – і, звісно, кожен керівник виходить з інтересів, насамперед, своєї держави. Це не те питання, щодо якого Росія буде висувати якісь претензії. Інша справа, що переклад в розрахунках або, принаймні, номінація платежів у вільноконвертовану валюту – це палиця з двома кінцями. З одного боку, ми регулюємо таким чином ціни, а з іншого – це різко звужує ринок збуту. Наприклад, наші холодильники, які коштували, умовно кажучи, 400 доларів, і ті, які в Росії випускалися за ліцензією компанії LG і теж коштували 400-450 доларів, були конкурентноздатні. Але якщо зараз російський коштуватиме, в перерахунку на долари, 200, а ми встановимо ціну у валюті 400, природно, можливості для продажу сильно знизяться. І якщо на товари виробничого призначення, вантажівки, трактори, верстати, ще якісь покупці і знайдуться, нехай і в менших обсягах, то щодо товарів побутового призначення – одягу, взуття, технічних засобів – підвищуючи ціну, ми тим самим різко звужуємо собі ринок».
На тлі різкого «просідання» російського рубля білоруські експортери скаржаться, що опинилися у вельми незаздрісному становищі. Представники білоруського уряду раніше заявляли, що через розрахунки в російських рублях постачальники несуть значні фінансові втрати. За даними Національного банку Білорусії, у січні-жовтні 2014 року більше ніж 87 відсотків валютної виручки з Росії Білорусь отримала в російських рублях. За поточний рік білоруський рубль зміцнився щодо російського в реальному вираженні приблизно на 20 відсотків, і якщо така тенденція триватиме, все це може вилитися в значне зниження білоруського експорту до Росії. Як говорить економіст Лев Марголін, саме ця обставина і тривожить президента Білорусії, який згадав про більш тверді валюти, ніж російська.
Постачати продукцію на російський ринок собі у збиток –не вихід. Лукашенко абсолютно правийЛев Марголін
«Лукашенко розраховує на те, що це не буде тривати довго, пройдуть 2-3 місяці і, можливо, санкції скасують, може, щось інше станеться і поступово ціни повернуться до колишнього рівня, а у нас вже будуть укладені контракти. Але, разом з тим, це досить ризикований захід. Хоча й іншого виходу немає: постачати продукцію на російський ринок собі у збиток – теж не вихід. За великим рахунком, в цій ситуації Лукашенко абсолютно правий, краще вже дійсно хоч на місяць, на два, на три згорнути або скоротити виробництво, але принаймні не діяти собі на збиток», – говорить Марголін.
Незважаючи на тотальну залежність білоруської економіки від російського ринку, Олександр Лукашенко констатував, що Білорусь не поспішатиме за Росією і девальвувати національний рубль. Лукашенко безсторонньо відгукнувся про фінансову політику Росії в цілому, давши зрозуміти, що зараз не простежується ніякого системного підходу, який міг би стабілізувати ситуацію. У підсумку президент Білорусії заборонив членам уряду навіть мріяти про те, щоб послабити білоруський рубль.
Ми не збираємося бігти за Росією, це категорично забороняється, тому що незрозуміло, що відбувається на російському ринкуЛев Марголін
«Позиція наша залишається колишньою – влади, я маю на увазі. Ми не збираємося бігти за Росією, це категорично забороняється, тому що незрозуміло, що відбувається на російському ринку, хто чого хоче, і незрозуміло, що там буде взагалі. Волатильність російського ринку, коливання – не піддаються жадному осмисленню. У нас є зобов’язання перед державою, перед населенням, ми цих зобов’язань повинні дотримуватися. Що, як мені доповідають уряд і Національний банк, робиться. Все інше, як я раніше і говорив, – в руках населення. Хочете обвалу – бігайте до обмінних пунктів, ще кудись йдіть», – наголосив він.
Днем раніше, на засіданні Ради безпеки країни, Олександр Лукашенко зробив заяву куди більш радикальну – що Мінськ чекає ясності від Москви щодо Білорусі.
Лукашенко наголосив, що для будь-якої держави економіка – дуже небезпечний напрям удару, особливо коли національна індустрія орієнтована на експорт. І поведінка «східного рідного брата», уточнив Лукашенко, не може не насторожувати.
«Ми поки не робимо з цього якихось висновків, я в тому числі, до розмови з президентом Росії. Але я хочу все-таки з’ясувати, навіщо потрібна така політика Російської Федерації щодо Білорусі», – констатував Лукашенко, додавши, що в Мінську не драматизують ситуацію, просто хочуть ясності.
Не тільки армія, весь народ – ми будемо берегти свій шматок землі, свою державність і свою незалежністьОлександр Лукашенко
Тим не менш, Лукашенко запевнив, що нікому не буде дозволено розмовляти з Білорусією з позиції сили, а білоруська армія досить боєздатна, щоб відповісти на будь-яку загрозу: «І не тільки армія, весь народ – ми будемо берегти свій шматок землі, свою державність і свою незалежність», – резюмував білоруський президент.
Оригінал матеріалу на сайті Російської редакції Радіо Свобода