Доступність посилання

ТОП новини

Кримські нотки львівського джазу


Халіл Халілов

Христина Головко

Кримський музикант, директор агенції Real Music Life Халіл Халілов розповідає про те, як ритми Кримського півострова збагачують музичне обличчя Львова.

«Коли я приїхав, мені видалось, що Львів звучить джазово, – розповідає Халіл Халілов, кримськотатарський музикант, який нещодавно відкрив у місті Лева Школу джазу і сучасної музики. – Проживши тут півроку, я розумію, що тут є середовище, яке слухає і грає джаз. Щоб грати імпровізаційну музику, потрібно володіти певним багажем знань і вступити у певний зрілий етап своєї творчості. Львівські музиканти працюють на дуже високому рівні, і львів’яни люблять те, що вони грають. Джаз тут актуальний».

Львів – одна з джазових столиць України: де ще побачиш джазові концерти просто неба, що збирають тисячі шанувальників? Щороку в місті проводяться фестивалі за участі зірок європейського чи навіть усесвітнього масштабу. А 2014-го фестиваль Jazz Bez переніс частину своїх концертів у визволені міста Донбасу – Краматорськ, Артемівськ, Дружківку.

Для Львова це початок нових музичних традицій. Ми хотіли б створити широке джазове середовище, де музиканти передаватимуть свої знання учням, розкриватимуть нові таланти і, звісно ж, матимуть заробіток

«У музичному клубі «Дзиґа» я познайомився з багатьма шикарними музикантами. Було відчуття, що я потрапив до Лондона, настільки блискуче вони грають, – говорить Халіл. – Але зараз вони, на жаль, виїжджають з України, не маючи тут постійної хорошої роботи. Одне із завдань джазової школи – створити додатковий заробіток для музикантів. Джерелами доходу для музиканта можуть бути концерти, продакшн і викладацька робота. І якщо з фестивалями у Львові проблем немає, то про школу зайшлося лише зараз. Для Львова це початок нових музичних традицій. Ми хотіли б створити широке джазове середовище, де музиканти передаватимуть свої знання учням, розкриватимуть нові таланти і, звісно ж, матимуть заробіток».

За його словами, приватних джазових шкіл дотепер не було не лише в Україні, але й у сусідній Польщі. Перші учні Школи джазу й сучасної музики вже розподілені по групах. Гітару тут викладає Тарас Кушнірук, контрабас – Сергій Федорчук, фортепіано – Віталій Знак, вокал – Марта Лозинська, барабани – Ігор Гнидин. Є й теоретичні дисципліни: про історію музичного мистецтва розповідатиме композитор Богдан Сегін, музичну теорію – Андрій Арнаутов, українсько-американський музикант, відомий у джазовому світі як Ендрю Велентайн. Банальних атестатів школа не видаватиме: першим іспитом для учнів стане травневий фестиваль «Флюгери Львова», на якому учні виступатимуть перед публікою.

«Ми думали, що до нас прийдуть здебільшого діти, але наші перші учні мають різний вік і різний рівень підготовки. Здебільшого це молодь від 19 до 24 років. Я говорив із нашими учнями, навіть із дітьми, й запитував, чи самі вони обрали школу. Жоден не сказав, що його привели батьки!», – з гордістю каже Халіл Халілов. За його словами, музикою не можна змушувати займатись – людина, досягнувши особистої зрілості, повинна сама усвідомити, що хоче грати джаз.

Музиканти з агентства Real Music Life
Музиканти з агентства Real Music Life

Переїзд або, принаймні, часті візити кримськотатарських музикантів із окупованого Криму до Львова сприяють тіснішій співпраці. Тут проводяться «Фестини кримськотатарської культури», киримли стають постійними учасниками етнічних фестивалів і концертів. Восени 2014-го материкові джазові музиканти спільно з кримськотатарськими під керівництвом Халіла презентували проект «Музичні колаборації», що поєднує українську та кримськотатарську народну музику з джазом.

«Кримськотатарська музика дуже цікава, – коментує Халіл Халілов. – Я говорю це не тому, що я кримський татарин, а тому, що чув це від багатьох музикантів. Адже Крим був на перетині багатьох культур, тому його музика увібрала в себе дуже багато. У кримськотатарській хайтармі можна почути і східні, й балканські, і середземноморські мотиви. У поєднанні з джазом виходить дуже багатогранна музика, і джазовим музикантам подобається з нею експериментувати. Ми намагаємось міксувати кримськотатарський джаз із українськими мотивами; з вокалом уже вийшло. Музична традиція нашого народу збагатить сучасну українську музику».

Він розповідає, що кримськотатарська музика видозмінювалась через трагічні випробування, крізь які довелося пройти його народу. Не може не відбитись на ній і теперішня окупація. Тож одна з місій школи – зберегти набутки кримськотатарської музики, допомагаючи охочим переселенцям навчатись. Кримськотатарським учням, які не мають змоги платити за навчання у джазовій школі, Халіл намагається допомогти, шукаючи стипендії та ґранти. Він готовий до того, що музиці його народу доведеться виживати в екзилі: «У Криму намагаються в будь-який спосіб убити всю культуру. Нещодавно закрили наш єдиний кримськотатарський ансамбль «Крим». Роботи для артистів, які залишились там і сподіваються знайти собі місце в новому житті окупованого півострова, дедалі менше. Та й до анексії музикантам у Криму було складно – музичній культурі ніхто не приділяв особливої уваги. Модерної кримськотатарської музики було дуже мало».

Музична традиція нашого народу збагатить сучасну українську музику

Попри лихоліття, яке переживає зараз Крим і вся Україна, джаз повинен звучати ствердно.

«Я думаю, наш сусід, який приніс в Україну війну, хоче, щоб ми були в депресії. Але наш обов’язок – працювати далі. Ми повинні творити, любити й не переривати свого життя», – оптимістично всміхається Халіл Халілов.

XS
SM
MD
LG