США на зустрічі в НАТО шукатимуть прихильників підтримки України – експерт

Брюссель – Перші підсумки зміцнення оборонного та стримуючого потенціалу НАТО після рішень вересневого саміту в Уельсі підбиватимуть у Брюсселі міністри оборони держав-союзниць. Як очікується, представники альянсу, зокрема, визначать практичні кроки реалізації так званого «Плану дій підвищеної готовності». Однак за робочим обідом і протягом міністерських консультацій учасники зосередяться також на українському конфлікті. Як очікується, США, які відстоюють ідею допомоги Україні зброєю, спробують переконати у цьому й інших партнерів по НАТО.

Хоча в офіційній програмі міністрів оборони НАТО теми України немає, однак важливі рішення, які мають намір ухвалити в Брюсселі, будуть прямо чи опосередновано пов’язані з конфліктом на українському сході та роллю Росії в ньому.

Як пояснюють в НАТО, йтиметься про розподіл завдань у створенні «передових сил швидкого реагування», що є центральною ланкою «Плану дій для підвищеної готовності». Ці передові сили мають стати чисельнішими, значно швидшими, складатимуться з військово-повітряного, військово-морського та компоненту спеціального призначення. Інше рішення, яке мають ухвалити міністри оборони НАТО, – створення інтегруючих командних пунктів альянсу в Польщі, Болгарії, Румунії та трьох державах Балтії. Всі ці дії спрямовані на зміцнення готовності реагування на виклики, зокрема, спричинені російською агресією в Україні. При чому, зауважує речниця НАТО Оана Лунґеску, ці кроки «винятково оборонного характеру та не виходять за рамки міжнародних зобов’язань, взятих на себе Північноатлантичним союзом».

Втім, як пояснює Жак Ліппер, експерт з Європейського інституту міжнародних відносин та віце-президент брюссельської Дипломатичної академії, між 28-ми державами НАТО ще немає єдності у тому, як саме і чи треба взагалі реалізовувати ці плани.

«Одностайності в цих планах не буде, – каже аналітик. – Можливо, проти виступить Греція, а слідом за нею й Угорщина, яка прагне добрих відносин з сусідньою Росією. Адже для росіян те, що ухавлюватимуть сьогодні в НАТО, – неприйнятне. Москва не хоче командних центрів чи наближення НАТО до її кордонів».

Власне, анексія Криму, на думку Ліппера, тому й сталася, що Росія не хотіла натовських баз у Чорноморському регіоні, який, вважає Москва, входить до її сфери впливу. Тим часом, експерт переконаний: США буде озброювати Україну.

Надання зброї Україні хочуть зробити багатонаціональним

Водночас, і в НАТО сьогодні вирішуватимуть як далі надавати Україні політичну та особливо практичну підтримку, адже напруга на сході зростає. Чак Гейґел, голова оборонного відомства США, на думку Бруно Лете, аналітика з питань оборони та безпеки в Фонді Джермана Маршала, приїхав до Брюсселя із конкретним завданням: схилити на свій бік ті країни, що вагаються: надавати українцям летальну зброю чи ні.

«Конгрес США, лідери НАТО й, наприклад, Польща виступають за. Німеччина з Ангелою Меркель категорично проти. Країни на кшталт Франції, Британії та інших – вагаються, – перераховує аналітик Фонду Джермана Маршала. – Тож Сполучені Штати шукатимуть підтримки цієї ідеї в контексті всього НАТО, щоб надання зброї Україні було не лише їхньою ініціативою, а багатонаціональним рухом».

Експерт вважає, що буде цікаво побачити, чи з’явиться на нинішніх міністерських зустрічах спільна позиція щодо воєнно-технічної допомоги Україні. Йдеться про надання таких важливих елементів, як дрони, протитанкове озброєння та інше.

Тим часом офіційна позиція НАТО нині така: ми – організація військово-політична й не маємо можливості надавати озброєння. Натомість альянс продовжує значно поглибилювати політичний діалог із Києвом, надає експертну допомогу, а також деяку підтримку практичну – через так звані «трастові фонди», націлені на модернізацію української армії.

Оригінал публікації – на сайті Радіо Свобода