Борис Нємцов, застрелений ввечері 27 лютого на Москворецькому мосту в сотні метрів від Кремля, став останньою впливовою фігурою в Росії епохи президента Володимира Путіна, чиє ім'я увійшло в скорботний список людей, убитих або померлих за підозрілих обставин.
Цей перелік, звичайно, з'явився задовго до приходу Володимира Путіна до влади. 90-і роки XX століття були відзначені десятками дуже гучних вбивств і замахів на відомих політиків, бізнесменів та інших відомих всьому суспільству людей. Проте різниця між епохами очевидна – якщо в 90-ті, коли російська еліта була розколота на декілька протиборчих таборів, замовні вбивства траплялися з найрізноманітніших причин, то з початком 21-го століття їх жертвами все частіше і частіше ставали саме критики чинної влади і високопоставлених чиновників і офіцерів російських спецслужб. Сьогодні можна згадати кілька таких випадків:
Валентин Цвєтков. Убитий 18 жовтня 2002 року.
Губернатор Магаданської області Валентин Цвєтков був убитий пострілом в голову в Москві на Новому Арбаті на порозі будинку представництва області в столиці Росії. Основна версія замаху на Цвєткова – помста за його боротьбу з кримінальними угрупованнями на Далекому Сході, які прагнули підпорядкувати собі місцеву золотодобувну і нафтову промисловість і розподіл промислових квот на вилов риби.
Сергій Юшенков. Убитий 17 квітня 2003 року.
Ветеран демократичного руху, один з лідерів опозиційної партії «Ліберальна Росія» Сергій Юшенков був застрелений біля власного будинку в Москві. До цього часу він стояв на чолі групи ліберальних депутатів Державної думи, які вимагали розслідування можливої причетності ФСБ Росії до серії вибухів будинків восени 1999 року в російських містах. Відповідальність за ці теракти, що послужили приводом до початку 2-ї чеченської війни, владою була покладена на бойовиків, які діяли в Чечні.
Юрій Щекочихін. Помер 3 липня 2003 року.
Журналіст і письменник, депутат Держдуми, який розслідував справи про корупцію в силових структурах і також член комісії з розслідування вибухів 1999 року, Юрій Щекочихін помер після швидкоплинної загадкової хвороби. За офіційною версією, його смерть стала наслідком алергічної реакції на загальну інтоксикацію організму незрозумілого походження, проте багато хто схиляється до думки, що Щекочихін був отруєний талієм.
Микола Гіренко. Убитий 19 червня 2004 року.
Антифашист і правозахисник, один з провідних російських експертів в галузі расизму та ксенофобії, Микола Гіренко був застрелений у своїй квартирі в Санкт-Петербурзі. Вбивці стріляли через двері. За версією суду, вбивство організували неонацисти. Гіренко був головним організатором та ідеологом роботи з правової протидії націонал-екстремізму в Санкт-Петербурзі. Микола Гіренко брав участь у міжнародних правозахисних конгресах, чим викликав особливе роздратування у націонал-екстремістів, що повідомляли про це на сторінках націоналістичної преси.
Пол Хлєбніков. Убитий 9 липня 2004 року.
Головний редактор російської версії журналу «Форбс», американський журналіст і публіцист російського походження Пол Хлєбніков, який багато займався розслідуванням справ про корупцію у вищих ешелонах російської влади, був застрелений при виході з будівлі редакції в Москві.
Анна Політковська. Вбита 7 жовтня 2006 року.
Одна з найвідоміших російських журналісток, що розслідувала численні випадки порушень прав людини, здійснених російськими військовими і прокремлівськими формуваннями в Чечні, Анна Політковська була застрелена в ліфті свого будинку в центрі Москви. У червні 2014 року за організацію цього вбивства були засуджені 5 осіб, двоє з них отримали довічні терміни позбавлення волі. Однак замовники вбивства не знайдені і не названі досі. Політковська загинула в день народження президента Росії.
Олександр Литвиненко. Помер 23 листопада 2006 року.
Колишній офіцер ФСБ Росії, що став емігрантом і критиком Кремля, Олександр Литвиненко помер у Лондоні від отруєння радіоактивним полонієм. У 2000-му році він втік до Великобританії після того, як публічно звинуватив керівництво російських спецслужб у змові з метою вбивства бізнесмена Бориса Березовського. Пізніше він став співавтором книги, в якій прямо поклав на ФСБ відповідальність за вибухи будинків у 1999 році. Британська влада вважає, що Литвиненко випив отруєний чай на зустрічі з двома громадянами Росії, Андрієм Луговим і Дмитром Ковтуном.
Станіслав Маркелов і Анастасія Бабурова. Вбиті 19 січня 2009 року.
Адвокат і правозахисник Станіслав Маркелов був застрелений в центрі Москви. Репортер «Нової газети» Анастасія Бабурова, яка перебувала поруч з ним у момент замаху і намагалася його захистити, була поранена в голову і померла в лікарні ввечері того ж дня. Маркелов загинув через кілька хвилин після власної прес-конференції, на якій він повідомив, що боротиметься проти передчасного звільнення з ув'язнення полковника російської армії Юрія Буданова, визнаного винним у вбивстві чеченської дівчини Ельзи Кунгаєвої. У квітні 2011 року за це вбивство були засуджені двоє молодих націоналістів, Микита Тихонов та Євгенія Хасіс.
Наталія Естемірова. Вбита 15 липня 2009 року.
Журналістка і співробітниця представництва Правозахисного центру «Меморіал» в Грозному Наталія Естемірова була викрадена в столиці Чечні, а наступного дня її тіло з вогнепальними пораненнями було знайдене в Інгушетії. Естемірова займалася розслідуваннями сотень випадків порушень прав людини в Чечні, включаючи вбивства, викрадення і тортури. За інформацією»Меморіалу», початкове розслідування вказувало на причетність до злочину офіцерів місцевих правоохоронних органів. Однак головною версією вбивства Естемірової офіційне слідство вважає помсту чеченських бойовиків.
Сергій Магнітський. Помер 16 листопада 2009 року.
Юрист і аудитор компанії Firestone Duncan Сергій Магнітський, який звинуватив у розкраданнях, податкових шахрайствах і корупції ряд співробітників російських силових структур, помер після року ув'язнення в московському СІЗО «Матроська тиша», куди він потрапив після арешту за точно такими ж звинуваченнями. Магнітському, який страждав від панкреатиту, було відмовлено в доступі до медичної допомоги, крім того, за інформацією правозахисників, перед смертю він був жорстоко побитий. У 2012 році в США був ухвалений знаменитий «Акт Магнітського», який запроваджує персональні санкції проти російських громадян, що вважаються причетними до його смерті, а також винних у інших порушеннях прав людини в Росії. У 2013 році судом в Москві Сергій Магнітський був посмертно визнаний винним в ухиленні від сплати податків.
Михайло Бекетов. Помер 8 квітня 2013 року.
Журналіст, головний редактор і засновник газети «Хімкінська правда» Михайло Бекетов, який займався справами про корупцію і боровся проти прокладання через підмосковний Хімкінський ліс швидкісної автомагістралі Москва-Санкт-Петербург, помер через п'ять років після звірячого побиття невідомими в своєму рідному місті Хімки, в результаті якого він став інвалідом.
Оригінал публікації – на сайті Радио Свобода
