Спеціально для Крим.Реалії, рубрика «Погляд»
За все потрібно платити – навіть якщо йдеться про духовні скріпи і «сакральний Корсунь». Через рік після «кримської весни» можна порахувати, у що обійшлася Москві анексія півострова.
Зараз бюджет Криму складає 159 млрд рублів ($ 2,75 млрд). З них 125 млрд рублів ($ 2,15 млрд) – це чисті трансферти з російського бюджету. По суті, ступінь дотаційності півострова становить 85% (дотаційність Севастополя – 70%).
Крим для Росії виявився дорожчим за будь-яку з республік Північного Кавказу
Для порівняння, дотаційність Інгушетії – 87%, Чечні – 82%, Дагестану – 70%. Але в абсолютних цифрах вотчина Рамзана Кадирова отримує 56 млрд, Дагестан – 60 млрд рублів. Крим для Росії виявився дорожчим за будь-яку з республік Північного Кавказу.
Крім того, наведені цифри – це витрати російського бюджету на найелементарніші потреби півострова. Нещодавно в ефірі РБК виступала Наталя Зубаревич – професор МДУ, директор регіональної програми Незалежного інституту соціальної політики. Вона розповіла, що т.зв. «Федеральна цільова програма з розвитку Криму» так і не почала працювати і більше того – її ніхто не фінансуватиме до закінчення будівництва мосту через Керченську протоку. А в цьому питанні лише призначений генпідрядник і пул субпідрядників – реальних будівельних робіт ще не починали.
«Федеральна цільова програма з розвитку Криму» так і не почала працювати
Цю ж інформацію потім підтвердив міністр Росії у справах Криму Олег Савельєв. За його словами, частину проектів з розвитку півострова вирішено перенести на більш пізні терміни, ще від частини – відмовляться, а деякі навпаки – прискорять. До останніх належать, наприклад, прокладання електрокабелю через Керченську протоку. Він дасть Криму 450 мегават до вже наявних 150 МВт власної генерації, проте загальна потреба півострова в електроенергії – 1000 МВт. Тому цей кабель не знімає питання залежності півострова від України. Одночасно всі проекти з будівництва магістралей, доріг та іншого – відкладаються до кращих часів.
Частину проектів з розвитку півострова вирішено перенести на більш пізні терміни, ще від частини – відмовляться
Тепер давайте розбиратися, на що витрачають гроші кримського бюджету – ті самі 159 млрд рублів. 42% всіх витрат – це соцзахист (пенсії та допомоги), ще 16% – витрати на освіту, 12% – охорона здоров'я, 15% – економіка. В абсолютних цифрах на економіку витрачено 20,6 млрд рублів, з яких 9 млрд (43%) пішли на субсидування доставки палива на півострів. По суті, логістичні витрати за відсутності мосту залишаються серйозною проблемою для Кремля.
Ще одна важлива деталь з розповіді Наталії Зубаревич – це те, що прибутки від малого підприємництва в Криму вкрай малі. Усі надходження до бюджету Криму за минулий рік за цим напрямком – 880 мільйонів рублів (0,5% від усього бюджету).
Ще в 2014 році Росія створила в Криму ВЕЗ, в розрахунку на те, що пільгове оподаткування дозволить залучити інвесторів. Але ця ставка поки не виправдовується. З одного боку, в Криму немає стабільного підведення електроенергії та води – півострів за обома позиціями критично залежить від України. З іншого – Крим є логістичним глухим кутом, а відсутність мосту і зовсім збільшує транспортні витрати в рази. По-третє – становище території з невизначеним правовим статусом і занепокоєність через санкції позначаються у міжнародних компаній на бажанні робити бізнес у Криму.
Російський приватний бізнес вплетений у світову систему як бісер у фєнєчку
Єдиним виходом залишаються інвестиції російських компаній у Крим, але й тут є суттєва проблема. Російський приватний бізнес вплетений у світову систему як бісер у фєнєчку – і змушений грати за загальносвітовими правилами. Не випадково, в Крим так і не прийшли більш-менш помітні російські банки і багато стільникових операторів. Загроза санкцій для них більш ніж вагома, а тому єдині інвестиції, які вони собі можуть дозволити, будуть йти через підставні фірми. Зразок такої фірми-прокладки «Vin Mobile», під вивіскою якої російська компанія МТС надає в Криму послуги стільникового зв'язку.
Втім, сподіватися на великий обсяг інвестицій у будь-якому випадку не доводиться – приплив капіталу в економіку «материкової» Росії теж скорочується. Якщо за весь 2014-й рік інвестиції в РФ скоротилися на 2,7%, то тільки за січень 2015-го цей показник склав 6,7%. Тобто за один місяць нинішнього року приплив інвестицій впав у два з половиною рази сильніше, ніж за весь минулий рік.
Гроші на Крим – це кошти, які Кремль забирає в інших російських територій
Та ж Наталія Зубаревич зазначає, що минулий рік половина російських регіонів закінчила з мінусом в інвестиціях. На цьому тлі сподіватися, що Крим зможе щось залучити – як мінімум наївно. І немає нічого дивного в тому, що гроші на Крим – це кошти, які Кремль забирає в інших російських територій: за останній квартал 2014-го року трансферти іншим суб'єктам федерації скорочувалися на 3-7% на місяць. До того ж у серпні 2014-го року російські регіони зобов'язали допомагати Криму – у результаті сумарний обсяг допомоги склав 2,7 млрд рублів (42% цих коштів пішли на охорону здоров'я і спорт, ще 23% – на ЖКГ та інфраструктуру).
І на останок.
У найближчі три-чотири роки Крим коштуватиме Росії $150-200 млрд
Наприкінці березня екс-міністр фінансів Росії Олексій Кудрін повідомив, що в найближчі три-чотири роки Крим коштуватиме Росії $150-200 млрд. З них прямі витрати складуть $6-7 млрд на рік, а все інше – це непрямі витрати, включають ефект від санкцій і відтік капіталу. Для порівняння – загальний обсяг золотовалютних резервів Росії становить 360 млрд доларів.
Павло Казарін, оглядач Крим.Реалії
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції
