Доступність посилання

ТОП новини

Крим не нагодує росіян фруктами


Аномально холодна дощова погода в квітні вбила надії кримських садівників на щедрий урожай ранніх кісточкових тих же абрикосів, персиків, аличі, мигдалю, які вже охоплені буйним цвітінням. Як не прикро, але багатого врожаю не буде, з різних очевидних причин.

Приміром, бджоли через несприятливі погодні умови не в змозі як слід «попрацювати» над запиленням плодоносів. Окрім того, негода стала на заваді якісному обробітку багаторічних насаджень, скажімо, яблуні, груші, черешні проти характерних захворювань і шкідників. Причому як у промислових садах, куди наразі оприскувальну техніку, звісно ж, не загониш, так і на дачних сотках. А навіть любителю добре відомо: пропустиш терміни профілактичних заходів на цьому початковому етапі вегетації дерев і кущів, значить якусь частину фруктів, їхній кінцевий не товарний вигляд, заздалегідь списуй на «апетити» ненажерливих жуків, комах і грибків.

Компенсації не буде

Утім, затяжні дощі, інколи вперемішку з мокрим снігом, упродовж першого тижня квітня не йдуть у жодне порівняння з наслідками згубних січневих морозів. Тоді, нагадаємо, температура у передгірських районах Криму, у тому числі Сімферопольському, знизилася до -24-26 градусів. Відтак повністю чи частково загинули плодові бруньки на персиках і винограді. «З кісточковими культурами ситуація погана, особливо з персиками, загибель дерев становить – 75-80%. Столові сорти винограду – 70-80%, втрати врожаю є однозначно», – повідомив позаминулого місяця провладному «Кримінформу» начальник управління агропромислового розвитку Бахчисарайської районної адміністрації Василь Фаєвський, – Компенсації не буде, тому що за законодавством РФ необхідні форс-мажорні обставини, і всі насадження мають бути застраховані. Натомість у нас страхові компанії не працюють».

Загибель половини зав’язів на персику підтвердив економіст одного з найбільших садівничих господарств району «Сади Бахчисараю» (дочірньої компанії «Сади України», що переєструвалася відповідно до російського законодавства) Павло Якобовський. До речі, саме у цьому районі орендованих майнових паїв колишніх колгоспів і радгоспів, а також молодих персикових садів акціонерних товариств, зосереджено чи не найбільше в Криму. Точніше, на його родючих долинах – Качинській, Бельбекській та Альмінській.

При такому «неврожайному» розкладі астраханці, а також жителі інших регіонів Росії, які розраховують на літній кримський відпочинок, можуть і не посмакувати вдосталь тутешніми персиками й абрикосами, як це їм необачно пообіцяв так званий глава Ялти Валерій Косарєв. Нагадаємо, на початку квітня у Астрахані, де уклали угоду про співробітництво між Ялтою і цією поволзькою областю, відбувся такий собі обмін люб’язностями, на кшталт «вашому столу від нашого стола». Астраханський губернатор Жилкін пообіцяв відправити до Ялти перший караван ранніх овочів. «Потрібно, щоб у Криму спробували наш ранній урожай, а потім і класичний – помідори, огірки і так далі. Ми вам привеземо і справжні астраханські кавуни, а також дині», – сказав губернатор. Своєю чергою Косарєв запевнив, мовляв, Крим готовий поставляти до Астрахані свої «смачні бренди» – персики, абрикоси, виноград і продукцію «Масандри». «Я не зможу сьогодні назвати конкретних цифр, ми на самому початку шляху», – уточнив він.

«Маленькі» прогнози

У кабінеті Раїси Бабиної
У кабінеті Раїси Бабиної

Найбільш точні відомості про можливі фруктові втрати на півострові сьогодні має Кримська дослідна станція садівництва у селі Маленьке Сімферопольського району. «Учені нашої станції провели аналіз ступеня підмерзання плодових культур понад 30 сільськогосподарських підприємств різних форм власності всіх регіонів Криму, – розповідає заступник директора станції з наукової роботи, кандидат сільськогосподарських наук Раїса Бабина. – Він засвідчив, що той же персик у Бахчисарайському районі, постраждав по-різному, в залежності від мікрозони. В одних місцях загибель становить 100 %, в інших – 30%. Повністю підмерзла не лише плодова брунька, але деінде й одно-дворічна деревина. Тому квола рослина, як ніколи, потребує ретельного догляду, щоб максимально зберегти листовий апарат – запоруку врожаю вже наступного року. Ми рекомендуємо садівникам у повному обсязі проводити комплекс агротехнічних заходів із захисту, зрошення»

Раїса Бабина,уродженка Буковини, незамінно працює на станції у Маленькому з 1971 року. Пригадує, що найбільших на її пам’яті збитків фруктовим культурам принесла холодна зима 1985 року. Тоді температура на півострові опускалась до мінус 28, а в деяких регіонах і до – 32 градусів. Тоді загинули майже 300 гектарів яблунь дослідної станції закладки 1935 року, які до цього радували науковців стабільно високою врожайністю.

«Це не гроші»

2013 року кримські господарства всіх форм власності зібрали близько 140 тисяч тонн фруктів. Скільки торік – нові кримські власті конкретну цифру поки не оприлюднили. Лише голова комітету «Держради» республіки з аграрної політики, екології та природних ресурсів Юрій Шевченко на засіданні круглого столу, присвяченого розвитку садівництва і виноградарства в республіці, повідомив, що останні п'ять років валове виробництво плодів щорічно складало в середньому, 95 тисяч тонн. І що це 42% від потреби кримчан.

Саджанці персика в Маленькому
Саджанці персика в Маленькому

Тому в найближчі роки місцеві урядники планують надолужити прогаяне. Точніше, вже традиційно лише обіцяють це зробити. Наприклад, посадити чи то 500, чи аж 900 гектарів нових садів ( цифри у різних їхніх виступах різняться) і 1400 гектарів виноградників. Одначе вже весна майже у розпалі, а пересічні аграрії на їхнє начальство досі не в курсі, чи компенсують і в якому обсязі їм витрати за ці ж самі молоді сади. Тим паче з врахуванням суттєвого здорожчання саджанців, кілків, дроту, засобів захисту та інших витратних матеріалів.

«Якщо в 2014 році витрати становили від 300 до 400 тисяч рублів на один гектар, то зараз ця цифра зросла майже до мільйона, – змушений констатувати перший заступник міністра сільського господарства Криму Микола Полюшкін. – У 2014 році компенсація з бюджету покривала витрати в садівництві та виноградарстві майже на 75 відсотків. Цього року в Російській Федерації виплачується компенсація з розрахунку 30 тисяч рублів на гектар. Тобто, витративши мільйон, виробник отримає всього 30 тисяч. Це не гроші» .

Нам потрібна цифра як мінімум у 30 разів більше близько 1 мільярда

Заступник міністра при цьому чомусь не уточнив, що 75% ( а раніше було й 100%) – це старі, тобто українські, норми компенсації за рахунок надходжень від одновідсоткового податку на розвиток садівництва і виноградарства. «Поки запланована на цей рік субсидія на відшкодування частини витрат на закладку і догляд за виноградниками становить 33,6 мільйона рублів, – констатував Полюшкин. – Нам потрібна цифра як мінімум у 30 разів більше – близько 1 мільярда».

Майже те ж саме повторив на виїзному лютневому засіданні Ради міністрів Криму у Красногвардійському районі і профільний міністр Віталій Поліщук. За його словами , відомство через невизначеність щодо компенсації не освоїло 70 мільйонів рублів, виділених на розвиток виноградарства і садівництва. Хоча й було отримано згоду кримського уряду і заступника голови уряду Росії Дмитра Козака на продовження використання компенсації до 1 квітня, міністерство сільського господарства Росії не направило у Сімферополь необхідні роз'яснення з цього приводу.

«Для нас дуже важливо, щоб витрати 2014 пішли в компенсацію. На жаль, ми не маємо в цій частині підтримки. Хотілося б взаєморозуміння від міністерства сільського господарства РФ. Багато товаровиробники не знають, що їм робити», – зізнався Поліщук.

А поки що, не чекаючи міністерських розпоряджень, садівництво на півострові, зокрема в Чорноморському районі, начебто мають намір розвивати заможні люди з Краснодарського краю і Чечні. Принаймні, як говорять очевидці, вони активно за безцінь скуповують паї у місцевих селян. Помічений подібний земельний інтерес «варягів» і в районі Великої Алушти. Щоправда, там, швидше за все, у планах «нових кримчан» насамперед пляжний бізнес.

XS
SM
MD
LG