Київ – Генеральна прокуратура України відкрила кримінальні провадження стосовно низки кримських депутатів, чиновників і силовиків. Слідчі дії розпочато щодо посадових осіб, які сприяли анексії та є причетними до порушення прав людини на півострові. Експерти в галузі міжнародного права зазначають, що кримські сепаратисти можуть відчувати значні незручності і втрати в результаті цього кримінального переслідування, навіть незважаючи на те, що вони перебувають на території поки непідконтрольній Україні.
Правоохоронним органам України потрібно чимало часу на те, щоб дати правову оцінку сепаратистським діям кримських депутатів і чиновників. У березні 2014 року, коли Росія брала управління півостровом під свій контроль, Генпрокуратура відкрила кримінальні провадження тільки проти трьох осіб: самопроголошеного прем'єра Криму Сергія Аксьонова, спікера кримського парламенту Володимира Константинова й екс-командувача ВМС України Дениса Березовського. 21 березня того ж року СБУ порушила справу проти прокурора Наталії Поклонської.
Список посадових осіб, підозрюваних у держзраді і закликах до повалення конституційного ладу, поповнився лише 29 січня поточного року. За інформацією ГПУ, цього дня було відкрите кримінальне провадження, в якому фігурують ще 9 кримських чиновників і депутатів.
Після зміни керівництва Генпрокуратури кількість підозрюваних в сепаратистських діях почала зростати в геометричній прогресії. 20 лютого було оголошено про відкриття кримінального провадження стосовно 413 колишніх працівників прокуратури АРК, які підозрюються у скоєнні державної зради. А на початку березня 76 екс-депутатам Верховної Ради Криму було підготовлене письмове повідомлення про підозру.
«Протягом розслідування отримані незаперечні докази того, що в березні 2014 року депутати Верховної Ради АРК Сергій Донич, Григорій Іоффе, Сергій Цеков, Костянтин Бахарєв, Світлана Лужецька та інші надали допомогу в окупації Криму», – повідомили в Генпрокуратурі.
А вже 16 березня українські правоохоронці перейшли від слів до справи і оголосили про арешт майна, що належить кримським сепаратистам. У ГПУ повідомили, що загальна вартість заарештованої власності становить 1,2 млрд гривень. «Заарештовані 67 транспортних засобів, майже 70 житлових і нежитлових приміщень та інше майно, яке знаходиться зокрема на території материкової частини України», – повідомили в прокуратурі.
Хто саме переслідується?
Народний депутат Георгій Логвинський, який займається питанням переслідування кримських сепаратистів в українському парламенті, в інтерв'ю для Крим.Реалії повідомив, що зараз в статусі підозрюваних перебувають близько 470 посадових осіб з Криму.
«Це список постійно поповнюється. У цьому списку – прокурори, судді, міліціонери, інші представники державної влади, які своїми діями порушували права людини на території Криму і сприяли його анексії. Правова кваліфікація дана в кожному окремому випадку. Але основні статті – це 109, 110 і 111 Кримінального кодексу: захоплення державної влади, посягання на територіальну цілісність. Робота йде постійно», – повідомив він.
Слідство триває, і в зв'язку з цим розголошувати інформацію некоректно
У самій прокуратурі не називають точну кількість кримських посадовців, які фігурують у кримінальних виробництвах в якості підозрюваних. Начальник управління ГПУ з питань представництва інтересів громадян або держави на тимчасово окупованій території Криму Віталій Тригубенко в коментарі для Крим.Реалії сказав, що слідство триває і в зв'язку з цим розголошувати інформацію некоректно.
«Крім 76 колишніх депутатів Верховної Ради Криму, оголошених в розшук, проводяться слідчі дії щодо працівників прокуратури АРК, які на момент анексії сприяли Росії, а також працівників суду, які перейшли на ворожу сторону», – сказав Тригубенко, додавши, що більш детальна інформація у цій справі буде оголошуватися у міру розслідування.
Народний депутат Логвинський вважає, що відносно кримських посадових осіб, які вчинили держзраду і порушили права людини, можна застосувати реальні санкції.
«Вже заарештоване майно розміром 1,2 млрд. Сьогодні йде лише одна зі стадій кримінального процесу, наступна стадія – це звинувачення, і справа передається до суду. Законодавство дає можливість винести заочний вирок щодо цих осіб. Санкції статті досить важкі – 10-15 років позбавлення волі. Відповідно, люди будуть знати, що стосовно них є вирок, і якщо вони потраплять на територію будь-якої країни, окрім Росії, вони будуть негайно арештовані», – сказав депутат.
Він уточнив, що заарештувати кримських сепаратистів Україна може не тільки за допомогою Інтерполу, але й через міждержавні угоди з країнами-партнерами.
«Це виробничий онанізм!»
Кримські депутати і чиновники, які зараз входять до структури російської влади на півострові, засудили українських правоохоронців за те, що ті порушили проти них кримінальні справи. При цьому їх думки з приводу того, наскільки сильно їх зачепить це переслідування, розійшлися. Нинішній голова Криму Сергій Аксьонов сказав, що не бачить проблеми в тому, що українська влада конфіскує майно кримських посадовців.
Нехай заарештовують кого хочуть, кішок у себе у дворі нехай заарештовуютьСергій Аксьонов
«Нехай заарештовують кого хочуть, кішок у себе у дворі нехай заарештовують і тренуються на них. У нас немає там майна – ми патріоти, і вони там можуть заарештувати тільки вуса, лапи і хвіст – всі мої документи», – заявив Аксьонов.
А спікер парламенту Криму Володимир Константинов, суперечачи своєму колезі, визнав, що у представників кримського керівництва все-таки є власність на території, підконтрольній українській владі. «Є майно, але це не так важливо. Ви подивіться на поведінку цих людей: перекрити воду, відключити світло, перекрити дороги, перекрити газ на Донбасі. Це елементи геноциду. У них є хороші, так би мовити, родоначальники їх теорії нацизму, вони досліджують їх науку. Тому кінець у них буде таким же, як і у їхніх попередників», – передрік спікер.
У депутатському корпусі також багато хто засудив українських правоохоронців. Наприклад, депутат Держради Лентун Безазієв сказав, що його особисто кримінальне переслідування ніяк не торкнеться, але дії ГПУ вважає дурними. «Це дуже нерозумно, з точки зору офіційної київської влади. Що вони хочуть цим показати? Це виробничий онанізм якийсь! Це викликає подив», – сказав Безазієв у коментарі для Крим.Реалії.
При цьому депутат не виключає, що серед його колег у парламенті є такі, які через кримінальне переслідування можуть втратити своє майно на материковій Україні. «Ті, які були депутатами Верховної Ради України, напевно там є. Квартири вони наотримували за довгий час, хоча вони мали бути службовими. Напевно, ще щось інше є. Але я не був депутатом Верховної Ради і, крім будинку в Сімферополі, не маю ніякої нерухомості. У мене інші інтереси», – зазначив депутат.
Адвокат: ГПУ не розслідує викрадення кримчан
Кримінальне переслідування відносно кримських сепаратистів – це не формальність, а реальний механізм чинення тиску на належних осіб, які вчинили злочин проти держави та її громадян. Таку думку в коментарі для Крим.Реалії висловив завідувач сектором розвитку парламентаризму Інституту законодавства Верховної Ради України Борис Бабін.
Є спеціальний механізм так званого заочного звинувачення, передбачений Кримінально-процесуальним кодексом
«Є спеціальний механізм так званого заочного звинувачення, передбачений Кримінально-процесуальним кодексом. Його спеціально ввели для того, щоб переслідувати осіб, які опинилися на окупованих територіях або поза досяжністю України в результаті цього конфлікту. І є механізм аж до заочного засудження», – сказав експерт.
Кримські депутати і чиновники, які заочно засуджені, за словами експерта, піддадуться значним обмеженнями: вони не зможуть виїхати за межі Росії і окупованих територій, а їх майно, що перебуває на материку, може бути арештоване.
«Крім політичного злочину, співучасті в анексії Криму, є ще чисто економічний контекст. Ці особи від початку анексії почали активно розпоряджатися державною власністю України. Вони протиправно відчужують підприємства транспорту, зв'язку, інші види держвласності на користь третіх осіб», – підкреслив Бабін.
Він додав, що слідчим органам необхідно звертати увагу саме на економічні злочини кримських сепаратистів, оскільки в цьому випадку затриманням сепаратистів будуть більш активно займатися треті країни, а також Інтерпол.
За словами експертів, для того, щоб переслідування посібників анексії було ефективним, українські правоохоронці мають вести розслідування ретельно і системно. Чи будуть вони це робити – поки залишається питанням.
Прокуратура та інші силові відомства саботують розслідування справ, що стосуються викрадення кримчан
Наразі прокуратура та інші силові відомства саботують розслідування справ, що стосуються викрадення кримчан і застосування тортур щодо них російськими військовими і «самообороною». Про це в коментарі для Крим.Реалії повідомила адвокат і правозахисниця Євгенія Закревська, яка захищає інтереси полонених жителів півострова.
«У мене викликає претензії відсутність будь-якого розслідування. Його немає взагалі! Це по-перше. А, по-друге, усі ці справи мають бути об'єднані. Має бути єдиний центр, який координує справи з викрадення в одному і тому ж місці. Докази мають збиратися централізовано, оброблятися трафіки, опитуватися потерпілі та свідки, але цього нічого не відбувається», – сказала адвокат.
За словами Закревської, вона розуміє, що слідчі не мають доступу до Криму, але вони можуть робити багато чого на підконтрольній території: здійснювати допити свідків, обробляти інформацію та здійснювати інші дії. Адвокат вважає, що якби розслідування у її справах було повноцінним, то вже можна було б встановити підозрюваних і заочно притягнути їх до відповідальності. Тим більше, стверджує вона, зусиллями громадських діячів вже вдалося ідентифікувати деяких осіб, які можуть бути причетні до скоєння злочинів під час військового захоплення півострова.
