Силовики в екзилі. В Україні можуть з'явитися кримські главки МВС і СБУ

Київ – Генеральна прокуратура України закликає Верховну Раду і Кабмін збільшити фінансування силових структур, які займаються розслідуванням злочинів у Криму. Також ГПУ вважає за необхідне створити кримські територіальні управління МВС і СБУ. У наглядовому відомстві переконані, що таким чином українські силовики зможуть більш ефективно впоратися з притягненням до відповідальності осіб, причетних до анексії півострова і порушень прав людини.

Генпрокуратура України створила кримський територіальний підрозділ на материковій частині країни ще у вересні минулого року. Тодішній голова ГПУ Віталій Ярема призначив на посаду прокурора Криму Василя Синчука, який до цього очолював наглядове відомство Полтавської області.

Довгий час про те, чим саме займається прокуратура АРК було не відомо. Прес-служба ГПУ практично нічого не повідомляла про роботу цього відомства. На початку 2015 року Верховна Рада ухвалила звернення до Генпрокурора з вимогою притягнути до відповідальності кримських депутатів, які сприяли анексії півострова. Після ухвалення цього документа і зміни керівництва ГПУ, кримська прокуратура значно пожвавилася і почала масово відкривати кримінальні виробництва за злочинами в Криму.

Крім прокуратури АРК в структурі ГПУ також створене окреме управління з протидії злочинності на тимчасово окупованій території Криму.

Фіксація замість дій

Заступник генпрокурора України Анатолій Матіос повідомив, що основу створеної на материку прокуратури АРК склали кримчани, які вирішили виїхати на континент після анексії.

«Вона була відновлена за рахунок працівників прокуратури Криму, які виїхали з анексованої території, залишили все своє минуле життя там, і прийшли працювати. Зокрема й представники кримськотатарського народу там працюють дуже щільно», – сказав Матіос, виступаючи на комітетських слуханнях у парламенті.

За його словами, кримські підрозділи ГПУ тісно співпрацюють з народними депутатами Мустафою Джемілєвим, Георгієм Логвинським, а також головою Меджлісу кримськотатарського народу Рефатом Чубаровим.

Одним з основних досягнень кримських підрозділів прокуратури Матіос вважає кримінальне переслідування 76-ти екс-депутатів Верховної Ради Криму, причетних до анексії півострова. Суд їм оголосив підозру, а їх майно на суму понад мільярд гривень заарештоване.

Також українським прокурорам вдалося домогтися арешту трьох суден, які нелегально заходили в порти Криму. За словами Матіоса, їх власниками є компанії з Туреччини, Молдови та України.

«Незважаючи на все небажання адміністрації авіаційного транспорту надавати відомості про літаки, які перетинали адміністративний кордон Автономної Республіки Крим, я думаю, що скоро у нас з'явиться ще кілька літаків. Я в цьому впевнений», – сказав заступник голови ГПУ.

Однак більшість кримінальних справ, що стосуються злочинів в Криму, поки залишаються нерозкритими, і особи, винні в них, не притягуються до відповідальності. За словами Матіоса, це відбувається не тільки тому, що українські слідчі не можуть потрапити в Крим, але й через обмеженість ресурсів у прокуратури.

«Я змушений підписувати сотні постанов про визначення підслідності кримінальних проваджень органів внутрішніх справ Херсонської, Дніпропетровської області у зв'язку з неможливістю їх розслідувати. Тобто йде фактична фіксація, без будь-якої можливості результативних дій», – сказав Матіос.

За його словами, у Генпрокуратури немає ресурсів для того, щоб підміняти собою МВС і СБУ, які мають розслідувати вбивства, викрадення людей та інші злочини, що вчиняються на півострові. У зв'язку з цим Матіос звернулася до Верховної Ради та Кабінету міністрів з проханням сприяти створенню кримських територіальних підрозділів Міністерства внутрішніх справ і Служби безпеки України.

«Необхідно, щоб уряд зміг знайти кошти для створення відповідних підрозділів органів внутрішніх справ у Автономній Республіці Крим, так само як і Служби безпеки України. Наскільки я володію ситуацією, у розпорядженні керівництва СБУ та МВС знаходиться достатня кількість офіцерів, які в змозі виконувати завдання з розслідування цих злочинів», – підкреслив Матіос.

У свою чергу Міністерство внутрішніх справ говорить, що наразі не має можливості розслідувати злочини, скоєні в анексованому Криму, і просить Верховну Раду розробити відповідний порядок проведення слідчих дій там.

«Слідчі дії на території Криму ми очевидно вести не зможемо, задіяти інструменти міжнародно-правової допомоги також позбавлені можливості. Тому своєчасною є розробка спеціальної процедури розслідувань таких правопорушень», – зазначив заступник начальника головного слідчого управління МВС Ігор Цюприк.

Чи потрібні кримські главки у вигнанні?

Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров підтримав ідею створення кримських главків СБУ та МВС на території материкової України. На його думку, це допоможе вирішити проблему того, що українська влада не працює системно над розслідуванням і моніторингом злочинів, які вчиняються в Криму.

«Зараз немає системної та злагодженої роботи. Загалом немає тих органів, які мають цим займатися відповідно до законодавства України. На мій погляд, необхідно відтворити головне управління МВС України в Криму і головне управління СБУ в Криму. Всі мають виконувати свої обов'язки хоча б в тій мірі, в якій вони здатні це робити за межами окупованої частини України», – сказав голова Меджлісу.

У правозахисному співтоваристві зараз немає єдиного погляду на те, чи варто створювати кримські територіальні управління українських силових відомств на континенті. Директор Харківської правозахисної групи Євген Захаров вважає важливим проведення розслідування злочинів в Криму, але сумнівається в тому, що існує необхідність у відновленні кримських главків МВС і СБУ.

«Там дуже великий масштаб порушень і злочинів. І якщо ми вважаємо, що Крим наш, що це українська територія, то ми маємо захищати громадян, які там опинилися, і які залишилися без захисту», – сказав правозахисник.

Захаров вважає, що для розслідування злочинів в Криму не потрібно створювати бюрократичний апарат, а слід набирати групи фахівців, які будуть збирати інформацію й звертатися в міжнародні інстанції. На думку правозахисника, на цьому етапі доцільно створювати невеликі робочі групи в структурах силових відомств, які через кілька місяців самі могли б вирішити, в якому форматі їм краще працювати.

А заступник голови Кримської польової місії з прав людини Ольга Скрипник зовсім вважає, що створювати кримські главки СБУ і МВС не має сенсу. На її думку, вже минув час, коли рішення про їх створення було актуальним.

«Створення цих відділень МВС і СБУ було затребуваним, коли Крим тільки був окупований. Тоді було багато співробітників міліції і СБУ, готових перевестися на материкову Україну. Але їх не прийняли, тому що було нікуди. Такі умови з переведення надавалися тільки суддям», – сказала правозахисниця.

Вона зазначила, що зараз ні міліція, ні СБУ не можуть працювати на території Криму, і збирати інформацію про події на півострові можуть тільки громадські активісти, правозахисники та журналісти.

«Але, знаючи досвід нашого СБУ та міліції, вони не готові до співпраці. Тому я не знаю, чи складеться у нас ефективна спільна робота», – сказала Скрипник.

При цьому правозахисниця низько оцінює якість роботи кримських підрозділів Генпрокуратури.

«Як з'ясувалося, наприклад, у прокуратури АРК немає взаємозв'язку з херсонськими слідчими, які займаються справою про викрадення Шаймарданова та Зіннедінова. Тільки після спілкування з нами вони про це дізналися, і, я сподіваюся, зв'язалися з херсонськими слідчими. Хоча теж не факт», – сказала Скрипник.

При цьому правозахисниця вважає, що прокуратура АРК, яка перебуває на материковій Україні, потрібна. Її головне завдання, як вважає Скрипник, полягає в тому, щоб її співробітники порушували кримінальні справи і збирали інформацію про порушення законодавства України на анексованій території. На її думку, це в першу чергу необхідно для того, щоб заарештувати винних, коли Крим повернеться під контроль Києва.