Київ – В Україні на 25 жовтня призначили вибори до місцевих рад. Голосування має відбутись на всій території країни, за винятком Криму та частини Донецької та Луганської областей, непідконтрольної українській владі. Поки залишається нерозв'язаним питання про те, чи буде на материковій Україні на противагу російському Госсовету створена Верховна Рада Криму. Сайт Крим.Реалії з'ясував думку політиків, громадських активістів та експертів стосовно того, чи варто відновлювати легальний кримський парламент і чи можна в нинішніх умовах провести вибори до цього органу.
Серед українських парламентаріїв на сьогоднішній день немає єдиної позиції з приводу того, чи потрібно створювати представницький орган влади Криму на континенті. За його формування виступає нардеп Георгій Логвинський (фракція «Народний фронт»). Однак він вважає, що спочатку потрібно визначити коло повноважень Верховної Ради Криму, а вже потім проводити вибори її депутатів.
«Ми разом із прем'єром і Мустафою Джемілєвим обговорювали створення Верховної Ради Криму. Але тут, знову ж таки, потрібно побудувати стратегію і план дій, а потім вже говорити про те, чи можливо все це робити. Тому що цей орган повинен чимось займатися. Але на сьогоднішній день, на жаль, механізми настільки усічені, що до кінця не зрозуміло, чи є в цьому ефективність», – сказав нардеп у коментарі для Крим.Реалії.
Аби парламент Криму повноцінно функціонував, необхідно розглянути можливість приєднання частини Херсонської області до АРКГеоргій Логвинський
На думку Логвинського, для того, аби парламент Криму повноцінно функціонував, необхідно розглянути можливість приєднання частини Херсонської області до Автономної Республіки Крим. Таким чином, цей орган отримає можливість керувати територією, частина якої підконтрольна Україні.
«Але це передбачає зміни до Конституції, бо Конституція встановлює межі Криму. А далі потрібно вносити зміни до ще трьох законодавчих актів. Це непросте завдання, однак не можна назвати його нереалістичним. Головне – не створити мертвий орган», – підкреслив депутат.
У той самий час нардеп Олексій Гончаренко (фракція Блоку Петра Порошенка), який очолює міжфракційну групу «Крим», каже, що не бачить сенсу в проведенні виборів до парламенту Криму.
«Це тимчасово окупована територія, що відповідним чином закріплено у законі. Відповідальність там за всіма міжнародними законами несе агресор – Російська Федерація. Тож я не бачу ніяких підстав для проведення виборів до Верховної Ради Криму», – сказав він у коментарі для Крим.Реалії.
Актуальнішим є створення центрального органу виконавчої влади з питань КримуОлексій Гончаренко
Гончаренко також підкреслив, що актуальнішим наразі є створення центрального органу виконавчої влади з питань Криму. Депутат нагадав, що за законом про окуповані території Кабмін повинен був сформувати його ще навесні минулого року, однак, незважаючи на всі старання міжфракційної групи «Крим», цього досі не сталося.
Запровадити систему електронного голосування
Низка громадських активістів переконані, що відновлення кримського парламенту на континенті – це захід, що є дуже важливим із точки зору стратегії реінтеграції Криму. Координатор руху «Євромайдан-Крим» Андрій Щекун в коментарі Крим.Реалії зазначив, що він і його соратники з минулого року домагаються від влади проведення виборів до Верховної Ради Криму.
«Вибори до органів місцевого самоврядування усього Криму провести не вийде, це нереально наразі. Але вибори до Верховної Ради Криму однозначно мають відбутись, бо це вищий представницький орган. Ці вибори давно мали провести», – сказав активіст.
Щекун вважає, що обирати Верховну Раду мають як внутрішньо переміщені особи з Криму, так і кримчани, які продовжують жити на півострові. Для того, щоб вони змогли віддати свої голоси, на думку активіста, потрібно ввести систему електронного голосування.
Чому в Європі та Америці, інших країнах світу – це нормальна процедура, а у нас ні?Андрій Щекун
«Має бути процедура фіксації та ідентифікації цих людей. Найкращий спосіб – це електронне голосування, бо не всі зможуть приїхати. Це можна реально робити, тому що у нас є єдина база виборців України. У цьому напрямку потрібно робити реформу також. Чому в Європі та Америці, інших країнах світу – це нормальна процедура, а у нас ні?» – говорить Щекун.
А кримські політики, які працюють у структурах російської влади, передбачувано негативно поставилися до створення парламенту АРК на материковій Україні. Депутат Державної ради Криму Сергій Шувайников назвав цю ідею «плодом хворої фантазії» українських депутатів.
«Їх права та свободи не обмежуються рамками Криму. Тому можуть розглянути що завгодно. Нехай розглянуть проведення виборів в одному зі штатів Америки, наприклад, у Техасі, або в одному з міст Канади. Нехай ініціюють там референдум. Це їх право, якщо їм нічим там займатися», – сказав Шувайников Крим.Реалії.
«Це буде використовуватись проти України»
В українському експертному співтоваристві також немає єдиної думки з питання про вибори до Верховної Ради Криму. Голова фонду «Майдан закордонних справ» Богдан Яременко стверджує, що на материку варто створити спеціальний представницький орган, який відображатиме прагнення та інтереси кримчан. Але чи має це бути Верховна Рада чи який-небудь інший орган – це, на думку експерта, поки що питання дискусійне.
«Очевидно, цей орган має бути створений у рамках окремого спеціального закону. Очевидно, до цього органу мають увійти або представники органів місцевого самоврядування, які виїхали з території Криму, визнані моральні авторитети, інтелігенція – люди, які розуміють проблематику Криму і можуть створити представницький орган, який займатиметься майбутнім півострова», – сказав Яременко.
Краще обійтися без таких ігорВолодимир Фесенко
Та в той самий час голова Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко виступає проти того, щоб створювати кримський парламент «у вигнанні». Він вважає, що якщо вибори до Верховної Ради Криму проведуть на материку, то це буде імітацією представництва Криму в складі України.
«Таке формальне представництво буде імітацією і буде використовуватися скоріше проти України. На мій погляд, краще обійтися без таких ігор. Представництво інтересів кримчан, у тому числі тих, хто опинився на території материкової України, потрібно здійснювати по-іншому. Є громадські організації, є медіа, які пов'язані з Кримом. Вони і мають здійснювати цю функцію», – сказав політолог.
Фесенко вважає, що краще створити якийсь громадський парламент Криму, який буде взаємодіяти з профільними органами влади. Також, на думку політолога, є сенс сформувати агентство у справах АРК.
«Я не прибічник того, аби був віце-прем'єр по Криму. Знаєте, статус високий, а функцій буде не так багато. Я не прихильник окремого міністра. Інша справа – агентство або якийсь інший спеціальний державний інститут», – сказав експерт.
На думку Фесенка, такий орган може займатися питаннями внутрішньо переміщених осіб, а також інформаційною, культурною та економічною політикою України стосовно Криму. А громадський парламент АРК, як вважає політолог, міг би співпрацювати із таким агентством як консультаційний орган.
