Київ – На території Криму залишається близько мільйона музейних експонатів і десятки пам'яток культури, які належать Україні відповідно до норм міжнародного права. Проте в цей момент офіційний Київ не має до них доступу і, відповідно, не може забезпечувати їх збереження. Українські вчені вважають, що необхідно здійснити низку заходів, які дозволять посилити контроль за культурною спадщиною півострова. Зокрема, пропонується створити повний реєстр об'єктів культурної спадщини Криму, а також домогтися появи на півострові моніторингової місії ЮНЕСКО.
До державного реєстру нерухомих об'єктів культурної спадщини України, що розташовані в Криму, внесені більше 60 пам'яток національного значення, і близько 1100 – місцевого значення. Про це повідомила директор Центру пам'яткознавства НАН України Олена Титова.
«Ще є своєрідний список з 50 об'єктів, які перебувають під контролем держави. Вони отримали статус пам'яток відповідно до списків пам'яток архітектури УРСР ще 1963 року. Серед них всесвітньо відомі пам'ятки», – сказала вона.
Сьома частина всіх значущих культурних об'єктів країни розташована в Криму
Усього в Україні, за оцінками вчених, розташовані близько 150 тисяч пам'яток культурної спадщини, проте до державного реєстру занесені лише близько 7 тисяч. Відповідно, за офіційною статистикою, сьома частина всіх значущих культурних об'єктів країни розташована у Криму. Однак, як відзначають експерти, офіційні цифри дуже далекі від реальної ситуації.
«Ця диспропорція між тим, що є на державному обліку в Україні, і тим, що реально існує, призводить до того, що насправді ми не маємо документальних підтверджень того, що у нас анексоване», – заявила Титова.
У той самий час російська влада, за її словами, працює більш оперативно, і вже 2014 року в Криму за їхньою ініціативою склали список пам'яток культурної спадщини місцевого і національного значення. Як зазначила Титова, цей перелік увійшов до єдиного державного реєстру пам'яток історії та культури народів Російської Федерації.
Найвищий статус має заповідник «Херсонес Таврійський»
Дослідниця нагадала, що на території АРК зареєстровані 5 історико-культурних заповідників: у Керчі, Бахчисараї, Алупці, Чорноморському і Старому Криму. Найвищий статус має заповідник «Херсонес Таврійський». За словами Титової, завдяки спільним зусиллям українських вчених у 2013 році вдалося домогтись його внесення до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
«Тепер проблема в тому, що держава Україна відповідає перед світовим співтовариством за ситуацію в заповіднику, а насправді доступу фахівців і тим більше офіційних представників туди немає. Цю проблему треба розв'язувати на рівні ЮНЕСКО», – сказала вона.
Титова відзначила, що до 2014 року українські вчені виконали величезну роботу для того, щоб до списку ЮНЕСКО занесли ще один кримський заповідник: столицю кримських ханів Бахчисарай. За її словами, всі документи для цього вже готові, але що робити в теперішніх умовах, науковим діячам України невідомо.
Мінкульт: у нас є план дій
У міністерстві культури України кажуть, що роблять усе можливе для відновлення контролю за «анексованими» культурними пам'ятками. Однак, за словами першого заступника міністра культури Ігоря Лихового, в умовах, коли в українських чиновників немає реального впливу на події в Криму, домогтися якихось успіхів дуже складно.
Минулого тижня була зустріч із музейниками з Криму. Перед тим, як сюди їхати, з ними зустрічаються ФСБшникиІгор Лиховий
«Колеги, до яких ми звертаємося, на корпоративних засадах, не є вільними. Минулого тижня була зустріч із музейниками з Криму. Перед тим, як сюди їхати, з ними зустрічаються ФСБшники, ведуть із ними розмови, вимагають писати звіти», – сказав заступник міністра.
Лиховий зазначив, що головне завдання його відомства – зберегти пам'ятки культури Криму, і він вдячний керівникам кримських музеїв, які у сформованих умовах продовжують берегти спадщину України.
«У нас є цілий план дій. Ми плануємо внести деякі зміни до законодавства, і будемо робити все, щоб декларувати свою зацікавленість у збереженні всіх пам'яток», – сказав Лиховий в коментарі Крим.Реалії.
Заступник міністра повідомив, що наприкінці червня в Бонні перебігатиме чергова сесія ЮНЕСКО, і на ній українська сторона має намір поставити питання про міжнародну підтримку та моніторинг захисту культурних цінностей, що розташовані в Криму.
«Очевидно, сьогодні необхідно запропонувати внести зміни до багатьох ратифікованих Україною конвенцій. Як з'ясувалося, вони просто не діють в цих обставинах. Ми не можемо задіяти навіть моніторингові місії, тому що Росія їх блокує», – сказав Лиховий.
Також він додав, що міністерство з часом планує внести до державного реєстру всі пам'ятники культури, розташовані на півострові.
Надіслати розвідників стежити за розкопками
За словами керівника Центру дослідження історико-культурної спадщини НАН України Сергія Кота, 2013 року на території АРК діяли 34 музейні установи різного типу, в яких перебували 917 тисяч предметів, що відносяться до державної частини музейного фонду України. Як повідомив учений, у Севастополі в той час працювали 5 музейних установ, в яких зберігалося 320 тисяч експонатів із держфонду.
У законодавстві України відсутні норми, які дозволяють забезпечувати ефективний контроль за культурними цінностями, які опинились на території, непідконтрольній Києву
Вчений вважає, що в законодавстві України відсутні норми, які дозволяють забезпечувати ефективний контроль за культурними цінностями, які опинились на території, непідконтрольній Києву.
«У законі про окуповані території зафіксовано, що відповідальність за охорону культурної спадщини лежить на Російській Федерації, як на державі, яка вчиняє окупацію. Така норма має право на життя, і вона дійсно відповідає правовій практиці міжнародно-правових документів. Але чи достатньо цього? Я пропонував іншу редакцію, і пропонував більш докладно розписати кілька пунктів», – сказав Сергій Кіт.
За його словами, в законі про окуповані території необхідно закріпити право України на всі культурні цінності Криму, а також задекларувати заборону на вивезення об'єктів і несанкціоновані археологічні розкопки.
«Виходить, що ми апелюємо до Росії, але ми на неї переклали відповідальність. І нам скажуть: а в чому проблема, хлопці? Ви ж на нас усе поклали, тому ми і вирішуємо», – сказав учений.
Сергій Кіт сходиться на думці зі своїми колегами в тому, що необхідно здійснити документування пам'яток культури та цінностей, що перебувають на півострові, де вказати їхній стан, місце їхнього зберігання. Таким чином, як вважає вчений, Україна зможе відслідковувати, які артефакти та об'єкти їй належать, і що з ними відбувається в нинішніх умовах.
«Необхідно здійснювати моніторинг процесів, які відбуваються на окупованих територіях. Це дуже складно. Очевидно, що для цього потрібно звертатися до спеціальних служб, аби їхній інструментарій був задіяний не лише для того, щоб фіксувати там переміщення військової техніки, але й моніторити те, що відбувається з культурними цінностями», – сказав Сергій Кіт.
Російські археологи отримали можливість проводити розкопки і забирати з собою знайдені цінності без узгодження з Києвом
Зокрема, вчений вважає, що представники зовнішньої розвідки України мають стежити за тим, які археологічні розкопки проводяться в Криму. Він нагадав, що раніше всі експедиції отримували дозвіл у міністерства культури України і не мали права вивозити знайдені артефакти. Однак, тепер російські археологи отримали можливість проводити розкопки і забирати з собою знайдені цінності без узгодження з Києвом.
«Потрібно відстежувати їхні звіти, які будуть з'являтися в їхніх публікаціях. Це потрібно відстежувати і документувати», – сказав учений.
Сергій Кіт вважає, що офіційний Київ має ретельно стежити за всіма фактами незаконного управління культурними цінностями, які перебувають у власності України, і реагувати на всі такі випадки. Також, за словами вченого, вкрай важливо, щоб ЮНЕСКО надіслав на півострів свою моніторингову групу, до складу якої б увійшли українські представники.
