Як стаються масштабні злочини проти цілих народів? Як працює механізм геноциду? А як сусіди можуть спокійно ставитися до винищення тих, з ким жили поряд, та ще й користатися їхніми домівками і майном? Ці питання хвилюють сьогодні представників трьох народів , які зазнали страшних втрат у минулому столітті. Про досвід геноциду і способи подолання його наслідків говорили кримські татари, українці та євреї на міжнародному семінарі «Спокуса пропаганди й масові вбивства в Україні у XX – на початку XXI століття», який проходив у перший тиждень червня у Києві та Львові.
Перш ніж вбити, вивалюють в багні
Ведмедиця вивалює в багні своє дитя, яке вирішила з‘їсти. Ця народна мудрість стала головною тезою доповіді голови Меджлісу Рефата Чубарова на кримськотатарській панелі семінару. Не німецькі нацисти, а держава, яку захищали на фронті кримські татари, здійснила депортацію 18 травня 1944 року. Голова Меджлісу нагадав про потужну атаку радянського агітпропу, що передувала цьому злочину.
Надзавданням було переконати співгромадян у тому, що є народи кращі і гірші, народи – патріоти і народи – зрадники. Дискредитація і таврування – невід‘ємна складова технології геноциду. Жодна хата не може бути крайньою, коли йдеться про ксенофобію, переконаний голова Меджлісу. Адже ті, хто прийшли сьогодні за сусідом, завтра можуть прийти за тобою. Рефат Чубаров підкреслив – кривава наука депортації і Голодомору не повністю засвоєна кримськими татарами й українцями.
За розмовами про те, що не можна допустити повторення трагедій, не помітили, як російська пропаганда розповідями про українців як таких собі «недоросіян», не здатних до державотворення, підготувала своїх громадян до схвалення нападу на сусідів.
Ще два роки тому, Рефат Чубаров, за його словами, уявити не міг, що Росія може вдатися до військової сили проти України. Анексія Криму та війна на Донбасі змусили досвідченого політика докорінно переглянути свої погляди. «Чи навішують ярлики, чи не навішують, завжди зміцнюйте свою обороноздатність, свою силу. Росія дала нам важкий, гіркий урок», – каже Рефат Чубаров.
Депортацію 1944-го Росія готувала півтора століття
«Чорним віком» для кримських татар називають 19-те століття, нагадала доктор історичних наук Гульнара Бекірова, яка багато років досліджує геноцид свого народу. Політика витіснення корінного народу з Криму стартувала чи не одразу після захоплення півострова Російською імперією. За півтораста років батьківщину були змушені залишити сотні тисяч кримських татар. І вже у 20 столітті вони стали меншиною у себе вдома. Це дало можливість Сталіну реалізувати свої людожерські плани. Пані Бекірова нагадала про розмову Клима Ворошилова з головою кримського уряду Ісмаїлом Сейфуллаєвим.
Кримським татарам судилося стати тим «лакмусом», який перевіряє російську державу на відповідність цивілізаційним нормам
Тоді соратник Сталіна звинуватив кримських татар у зрадництві та у небажанні допомагати радянським партизанам. І нагадав про події Кримської війни, коли киримли відмовлялися безкоштовно постачати сіно російським військам. Ця розмова відбулася 1943 року, за кілька місяців до депортації. Кримським татарам судилося стати тим «лакмусом», який перевіряє російську державу на відповідність цивілізаційним нормам. Саме вони засвідчили всю обмеженість хрущовської відлиги, яка не повернула їх до рідних осель. Вже під час горбачовської перебудови кримським татарам довелося влаштовувати в Москві масові акції, аби розпочалася репатріація до Криму. І нині, коли Москва силою захопила Крим, перший удар вульгарно перефарбованої імперії спрямований проти тих, кого 70 років тому затаврували «зрадниками» радянські пропагандисти.
Як діє отрута радянської системи промивання мізків, учасникам семінару проілюструвала розповідь кримчанки, якій у 60-ті роки минулого століття пощастило народитися на рідній землі. Їй та молодшому братові у школі не давали подарунків, як усім дітям – бо кримські татари. А коли нова російська навала накрила Крим, сусідка-росіянка прийшла «у гості» і розповіла, чиї будинки забере собі після того, як кримських татар знову депортують.
Покаяння – масове, відповідальність – індивідуальна
Кримським татарам нині не до помсти
Рефата Чубарова зненацька заскочило питання із зали: студентка з Черкас поцікавилася, як слід карати винних у геноциді кримських татар і коли це станеться. Чіткої відповіді вона не почула – кримським татарам нині не до помсти. Адже безпосередні виконавці й організатори геноциду вже померли. А от у молодших однодумців сталінських катів є шанс на покаяння. Воно, на думку Рефата Чубарова, може бути індивідуальним, хоча німці за злочини своєї держави у Другій світовій каялися гуртом. Покаяння чи розкаяння обов‘язково учасників нинішньої авантюри буде, впевнений лідер Меджлісу кримськотатарського народу. От тільки колективної відповідальності допустити не можна, застеріг пан Чубаров. Адже саме принцип колективної відповідальності був основою імперської політики нищення народів.
Анвар Деркач, журналіст
Думки, висловлені в рубриці «Блоги», передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції
