Доступність посилання

ТОП новини

Кримчани на материку: подолання розбіжностей


Інтер'єр у «Зоокафе», яке переселенка з Криму відкрила у Львові

У своїх попередніх публікаціях «Міфи про кримських переселенців» і «Кримчани на материку – прийняти і полюбити?» я розповідала про те, що в Україні існує якщо не дискримінація, то якась стигматизація переселенців, продиктована поки ще незнанням цих людей жителями материка.

Цього разу хочу озвучити свої думки про те, як це явище треба долати.

Правильна термінологія

Основне значення слова «біженець» – це особа, яка перемістилася в іншу країну, а не внутрішньо переміщена особа, хоча зараз ці два терміни все частіше змішують

Якось я стала свідком «фейсбук-баталії» між відомою правозахисницею з Криму та журналістами, які сперечалися про те, як можна, а як не можна називати переселенців. Правозахисниця наполягала на тому, що переселенці – це переселенці, а біженці, як представники ЗМІ дуже люблять називати вихідців із Криму та зі Сходу України, – це зовсім інший юридичний термін. Крім того, вважає вона, а я, як лінгвіст, схильна з нею погодитися, слово «біженець» має негативну конотацію. Так уже склалося історично. До того ж основне значення слова «біженець» – це особа, яка перемістилася в іншу країну, а не внутрішньо переміщена особа, хоча зараз ці два терміни все частіше змішують.

У результаті такої підміни понять з боку ЗМІ, стверджує правозахисниця, люди з Донбасу і з Криму пожинають плоди стигматизації. Адже всі ми пам'ятаємо, як мають виглядати справжні біженці. Вони ходять в лахмітті, замурзані, носять вузлики за спиною, їх іноді шкода, але багатьох вони дратують, бо часто жебрають. До речі, частенько журналісти, розповідаючи про кримських переселенців, ставлять як ілюстрацію до свого матеріалу саме таких людей.

Чи хочемо ми, журналісти, щоб через наше бажання висловлюватися простіше і коротше страждав цілий прошарок українців? Може, краще називати речі своїми іменами?

Працевлаштування завдяки професіоналізму

Як показують дослідження різних українських порталів з працевлаштування, тільки близько 10-15% роботодавців України не хочуть брати на роботу переселенців, що пояснюють зайвими юридичними проблемами і можливими конфліктами через різне світосприймання.

Але варто зазначити, що це більше стосується переселенців з Донбасу. Адже кримчани-переселенці в плані громадянської позиції дадуть фору будь-якому жителю материка. Цьому доказом є кілька історій моїх знайомих, які у Львові примудрилися влаштуватися на роботу, причому на непогані посади, розмовляти зі старожилами по-галицьки – і ніхто навіть не здогадався, що вони приїжджі, поки ті самі через деякий час в цьому не зізналися.

Є й такі переселенці, які вважають, що потрібно, навпаки, відразу ж сповістити потенційного роботодавця про те, що вони бідні і нещасні, і вимагати особливого ставлення до себе

Можливо, саме таким шляхом треба йти нам, простим кримчанам, у пошуку роботи. Спочатку показати, що ми – грамотні фахівці, активні громадяни, просто хороші люди, і що на роботу нас потрібно брати не з жалю (що теж зустрічається), а з професійних міркувань. І вже після здивувати всіх своїх колег.

Чому я про це говорю окремо? Та тому що є й такі переселенці, які вважають, що потрібно, навпаки, відразу ж сповістити потенційного роботодавця про те, що вони бідні і нещасні, і вимагати особливого ставлення до себе. Такий підхід не викликає поваги і, навпаки, спричиняє відторгнення.

Культурний обмін

Громадські активісти та культурні діячі, які переїхали з Криму на материк, намагаються влаштовувати різні фестивалі, виставки, зустрічі кримчан з місцевими жителями та інші заходи, щоб розповісти про культуру, наприклад, кримських татар. І це дуже правильно.

Але цю роботу потрібно активізувати. Тому що саме такий ненав'язливий культурний обмін допомагає різним людям пізнати один одного. Причому, як мені думається, найкраще такі заходи влаштовувати не де-небудь за містом, куди ще треба спеціально добиратися, а, навпаки, в центрах міст, щоб люди потрапляли на такі фестивалі зовсім випадково. Тоді буде більше шансів охопити саме корінну частину населення.

Місцеві друзі

Самим кримчанам хотілося б порекомендувати ще один чудовий прийом, який дозволить розтопити серця тих, хто все ще непокоїться через приїжджих. Заводьте друзів серед місцевих, спілкуйтеся з ними якомога більше. Адже ми знаємо, що лякає тільки невідомість. А якщо у тебе з'являється друг з прошарку населення, якого ти, можливо, трохи цурався, і виявляється, що він – відмінний хлопець, ти починаєш змінювати думку і про інших людей, схожих на нього.

Кожен переселенець, встановлюючи нові зв'язки в суспільстві, яке прийняло його, тим самим допомагає й іншим, менш товариським землякам бути прийнятими новим оточенням.

Боротьба з бюрократією

Часто стигматизація переселенців поширена серед чиновників і є їх же авторським експериментом.

Наша бюрократична машина вигадує безліч перепон для тих людей, які такі самі громадяни України, як і всі інші

Саме чиновники є носіями негативного ставлення. По суті, наша бюрократична машина вигадує безліч перепон для тих людей, які такі самі громадяни України, як і всі інші. Звідти ми маємо проблеми з оголошенням переселенців «нерезидентами» і заморожуванням їхніх банківських коштів, з тим, що не всі можуть отримувати належні за законом соціальні виплати, з тим, що від нас вимагають якісь додаткові довідки, щоб ми могли довести, що є українцями, і багато іншого. Все це вигадують відірвані від життя буквоїди і кнопкодави, які завжди, відчувши присутність тих, кого можна «кинути», намагаються промацати ґрунт на можливість зробити це.

Краще ми будемо кожен день ставити на місце тих, хто намагається зробити з нас людей другого сорту, ніж потім доведеться влаштовувати третій Майдан

У цьому випадку порятунок потопаючих самі знаєте, від чого залежить. Не потрібно спускати чиновникам порушення наших прав. Іноді наше довге мовчання може мати жахливі наслідки. Чого варта країна часів Януковича, якому довго пробачали майже всі, а тим часом невдоволення зостало, як сніговий ком і зрештою відгукнулося соціальним вибухом. Погодьтеся, краще ми будемо кожен день ставити на місце тих, хто намагається зробити з нас людей другого сорту, ніж потім доведеться влаштовувати третій Майдан.

Настя Дрозд, блогер, кримчанка

Думки, висловлені в рубриці «Блоги», передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції

XS
SM
MD
LG