Доступність посилання

ТОП новини

Павло Казарін: Кисломолочні річки популізму


Павло Казарін

Спеціально для Крим.Реалії, рубрика «Погляд»

Греція все. Ципрас може тріумфувати: 61% його співгромадян не захотіли погоджуватися на заходи жорсткої економії, запропоновані ЄС і, по суті, перейшли точку неповернення. Афіни тепер – це історія про людей, які зуміли зжерти власних дітей. А точніше – їхнє майбутнє.

Найбільше, звичайно, шкода тих 39% греків, які розуміли, що лікування запущеної економічної онкології не буває приємним

Найбільше, звичайно, шкода тих 39% греків, які розуміли, що лікування запущеної економічної онкології не буває приємним. Їм тепер доведеться жити з відчуттям, що їхнє майбутнє розтоптане сусідами з під'їзду, які не вміють брати на себе відповідальність. Вже неважливо, що саме чекає Афіни. Вихід з єврозони, постачання гуманітарної допомоги, повзуча «венесуалізація» або щось ще – греки в черговий раз довели, що кухарка керувати державою не може. Навіть якщо дуже хоче. Власне, і не повинна.

Більше того – з цієї самої кухарки і спитати нічого. Зате є що спитати у тих, хто мріє сподобатися цій самій кухарці. З тих, хто хоче перекласти на неї проблему важких рішень, які треба ухвалювати самостійно. На щастя для Ципраса і на нещастя для Греції таких кухарок у країні виявилося 60%.

І це все особливо рельєфно виглядає на тлі України. Парламент якої не далі як минулого тижня ухвалив закон про реструктуризацію валютних кредитів. Той самий, який має дозволити валютним позичальникам повертати банкам кредити за неіснуючим вже сім років курсом у 5 гривень за долар. Зрозуміло, що закон буде ветований президентом, що ця спроба вистелити українській економіці дорогу в пекло провалиться. Але тут є важлива деталь.

Відразу після ухвалення закону українське суспільство відреагувало на нього дуже жорстко – і під шквалом критики низка депутатів стали відкликати свої голоси. Говорили, що «не розібралися», що «не подумали», що вони «все усвідомили». Але в це несподіване прозріння віриться слабко.

Більшість тих, хто тиснув у Раді кнопку «за», просто від початку не думали, що закон буде ухвалений. Для них це голосування було лише приводом сподобатися електорату

Тому що більшість тих, хто тиснув у Раді кнопку «за», просто від початку не думали, що закон буде ухвалений. Для них це голосування було лише приводом сподобатися електорату – мовляв, закон провалюється, але особисто вони в очах виборця виявляються «білими і пухнастими». І у них залишається можливість говорити, що вони особисто хотіли допомогти позичальникам, але, мовляв, «не змогли». По суті, вони голосували не за законопроект, а за власний рейтинг.

А після голосування раптово з'ясувалося, що прошарок тих, по кому цей закон б'є, куди більший від тієї групи, якій він вигідний. Що це не інвестиція в виборність, а навпаки – камінь на шию майбутнього електорального успіху. Що замість реакції «хороші депутати – поганий президент» почали говорити «ідіоти в Раді – #Порошенковетуй». І народні обранці стали давати задній хід.

Якби валютних позичальників було в країні не сто тисяч, а десять мільйонів, якби цей закон викликав оплески вулиці, якби він збільшував, а не знижував персональні рейтинги – то ніякого відкликання голосів ми б не побачили. А навпаки, – почули б про нелюдяність ідеї про ветування.

Немає нічого поганого в бажанні пересічного обивателя подобатися оточуючим. І немає нічого гіршого, коли ця якість властива політику

Немає нічого поганого в бажанні пересічного обивателя подобатися оточуючим. І немає нічого гіршого, коли ця якість властива політику. Тому що політика – це історія, багато в чому про непопулярні рішення. Про вміння брати на себе відповідальність. І треба зрозуміти, що український парламент у значній частині складається саме з таких ось доморощених «ципрасів», які хочуть брати гроші з тумбочки, не особливо переймаючись, звідки і на яких умовах вони в цій тумбочці з'являються.

Якщо ви думаєте, що Греція – це далеко і не про нас – не сподівайтеся. Вона серед нас. Саме вона – у кожному заклику розірвати мінські угоди і наступати на ворогів. Вона в кожній репліці про те, що депутатам і чиновникам не можна підвищувати зарплати. У кожному небажанні розуміти, за якими правилами працює цей світ.

Читайте новини про Грецію. Це витвережує.

Павло Казарін, оглядач Крим.Реалії

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції

XS
SM
MD
LG