Доступність посилання

ТОП новини

Олег Дудкін: До Криму потягнулися російські мисливці та браконьєри


Київ – Упродовж багатьох років Українське товариство охорони птахів реалізовувало в Криму проекти з охорони рідкісних птахів та збереження навколишнього середовища. Однак після того, як півострів перейшов під контроль Росії, українські захисники природи не мають доступу на територію республіки. Виконавчий директор Українського товариства охорони птахів Олег Дудкін в інтерв'ю для Крим.Реалії розповів, чому птахи відлітають із «російського» Криму на материкову Україну і які рідкісні види тварин стали мішенню для браконьєрів.

Олег Дудкін
Олег Дудкін

– Нещодавно на прес-конференції ви повідомили, що після того, як Росія взяла Крим під адміністративний контроль, чаплі з півострова мігрували на територію материкової України. Ця новина отримала дуже широке поширення в інтернеті. Могли б розповісти детальніше, чому чаплі залишили «російський» Крим?

– Я теж, як і ви, проаналізував той матеріал, що з'явився в інтернеті. Заголовки його, звісно, були найрізноманітніші. І мене дещо засмутило, що цьому надається політичний аспект. Ми як природоохоронна громадська організація політикою не займаємось, ми лише констатуємо факти у природоохоронній сфері.

Що сталось із колоніями чапель, які тривалий час гніздилися, вирощували потомство і готувалися до відльоту в більш південні точки нашої планети? Як ви знаєте, Північно-Кримський канал – це штучне утворення. Це утворення, яке було зроблене людиною після того, як стало зрозуміло, що Крим самостійно без прісної води вижити не зможе. Почалось заселення цього півострова після Другої світової війни, і було ухвалене рішення збудувати цей канал. І великі обсяги води (за 2013 рік – 270 мільйонів кубів) закачуються на територію півострова. Причому мережею каналів вода розходилась як північними територіями півострова, так і далеко на схід – на Керченський півострів.

Все це сприяло тому, що не вся вода йшла каналом, частина води йшла в ґрунти, зниження рельєфу заповнювалися прісною водою. Йшло поступове опріснення Сиваша. І ці величезні водно-болотні угіддя, близько одного мільйона гектарів, стали привабливими для прісноводних птахів водно-болотного комплексу. Найбільш масовими птахами цього комплексу є чаплеві. Там було 9 видів чапель, але тих, що ми називаємо чаплями, було 6 видів, і ще 3, які асоціюються з чаплями. Вони живуть колоніями, і ці колонії через свою численність видимі здалеку.

Птахи, які звикли жити в умовах прісноводних водойм, харчуватися прісноводною фауною, переселилися в більш північні райони

Наші польові орнітологи тривалий час ці колонії моніторили. Цього року на початку червня була проведена інвентаризація тих поселень, які відзначалися раніше. На наш превеликий жаль, ці колонії зникли. Причина банальна – відсутність води в Північно-Кримському каналі. Відповідно, птахи, які звикли жити в умовах прісноводних водойм, харчуватися прісноводною фауною, переселились до більш північних районів – Одеської, Миколаївської, Херсонської, Запорізької областей.

Рідкісних тварин Криму відстрілюють мисливці – експерт (відео)
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:01:31 0:00



– А чаплі там нормально акліматизувались? Їм нічого не загрожує?

– Їм нічого не загрожує. Єдине, відбувся перерозподіл чисельності, збільшилась щільність, і це може негативно позначитись на життєздатності популяції. У тому сенсі, що не всі птахи зможуть вижити. Але, з іншого боку, виживати будуть найсильніші, і ці найсильніші будуть залишати сильне, продуктивне потомство. З цієї точки зору, якщо ми говоримо про природний добір, це начебто і позитивний приклад. Втім, нам зараз треба зосередити свої природоохоронні зусилля на тому, щоб збільшувати площі прісноводних водойм півдня України.

– Тільки чаплі мігрували з Криму на материк чи інші птахи теж?

– Чаплі для нас є індикатором. Зрозуміло, що й інші види водно-болотного комплексу теж перемістились. Зокрема, червонокнижні: каравайки, орлан-білохвост. Це супутні явища.

– Наскільки мені відомо, перелік тваринув російській Червоній книзі й українській відрізняються. Чи не вийшло так, що види тварин, які мешкають у Криму, перестали бути червонокнижними і, відповідно, тепер не захищені?

– Загальні принципи потрапляння до Червоної книги в будь-якій країні приблизно однакові. Це, як правило, низька чисельність і невеликий ареал проживання того чи іншого виду. Якщо говорити про Червону книгу України та Кримського півострова, це практично одне й те саме.

Але після переходу Криму на російське законодавство можу навести один приклад. У нас є такий птах – деркач. Він був під охороною, він не був мисливським видом. Місяць тому комісія Червоної книги Криму порушила питання про те, щоб вивести цього птаха зі списку червонокнижних. Для чого? Для того, щоб зробити її мисливською. Де-юре цей вид перебуває під охороною, де-факто – ще наприкінці минулого століття – на початку цього століття на цей вид дуже активно полювали. Точніше, не полювали, а займались браконьєрством. І м'ясо цього птаха потрапляло в найближчі ресторани разом з іншим птахом – перепелом, який був дозволений для полювання. Оскільки вони дуже схожі для необізнаної людини, виправдання було – ми переплутали. Але насправді мисливці дуже добре відрізняють деркача від перепела. І це було звичайне браконьєрство.

Борсук – представник сімейства куницевих, і в нього дуже цілющий жир. Тому, напевно, цей вид буде об'єктом для полювання на півострові

Інший вид, який теж потрапив під вогонь нинішніх мисливців Криму, – борсук. Було запропоновано і його вивести з Червоної книги. Раз вид виводиться з Червоної книги, він автоматично стає мішенню для людей, які інтенсивно полюють. Борсук – представник сімейства куницевих, і в нього дуже цілющий жир. Тому, напевно, цей вид буде об'єктом для полювання на півострові.

– Україна як держава намагається реагувати на ті чи інші порушення прав людини. А чи повинна українська влада, на ваш погляд, опротестовувати порушення прав тварин у Криму? Можливо, є якісь механізми тиску на Росію через міжнародні організації...

– На офіційних державних рівнях, як правило, ці питання не вирішуються. В цьому випадку громадські організації, такі як наша, втручаються. Це не політичне втручання, це втручання на рівні контактів з аналогічними організаціями в сусідній країні, в якій відбувається утиск прав птахів, ссавців, інших компонентів біорозмаїття.

Як правило, ми знаходимо взаєморозуміння. Ми не можемо безпосередньо виходити на уряд, ми делегуємо це право, підкреслюємо необхідність природоохоронних заходів через подібні організації.

Зокрема, у нас був такий випадок на початку 2015 року. Ми працювали на території національного природного парку «Чарівна гавань», реакліматизували там кулана і сайгака. З приходом нової влади прокуратура Криму хотіла опротестувати наш проект і провела кілька перевірок дирекції цього національного парку. І тоді ми зв'язалися з дуже відомою і авторитетною організацією Всесвітній фонд дикої природи (WWF). У Росії є відділення WWF. Ми вийшли безпосередньо на його керівництво, і вже вони обстоювали інтереси національного парку.

Політичний устрій нас не цікавить як природоохоронців, як фахівців

У цьому випадку політичний устрій нас не цікавить як природоохоронців, як фахівців. Нас цікавить, щоб біорозмаїття, природні екосистеми, навколишнє природне середовище було в порядку. Тут неважливо на чиїй території мешкає той чи інший вид.



– Раніше до Криму приїжджало досить багато європейців на полювання. Чи знаєте ви, як зараз з цим справа?

– Тих людей, яких ви назвали європейськими мисливцями, я б назвав браконьєрами. В основному різними шляхами потрапляли на півострів італійці. В Італії дуже велика проблема з мисливцями, які стріляють все, що літає. І клас мисливця там визначається не тим, якого великого чи красивого птаха він підстрелив. А чим менший птах, в якого він поцілив, тим більш успішний він в очах своїх колег.

Італійські мисливці заїжджали до нас на Сиваш, заїжджали на Тарханкутський півострів в основному для того, щоб полювати на пролітну дичину, а й для того, щоб натаскувати мисливських собак. Є різні види полювання. І полювання з собаками вимагає спеціально навчених собак. Італійці дуже швидко зрозуміли, що навчати собак у нас в Україні і, зокрема на території Тарханкутського півострова значно дешевше. Вони привозили собак, натаскували їх і потім, повертаючись до Італії, продавали їх. Різниця в ціні на порядок вища між звичайною собакою і тією, яка натренована на живій дичині.

Діяли цілі мафіозні ланцюги. Ця дичина потрапляла до Сімферополя, з Сімферополя – до Туреччини, до Італії. В одного із птахів, на яких велося полювання, є так звана пір'їнка. І ця пір'їнка за вартістю перевищує вартість всієї тушки, яка теж переправлялася до Італії для ресторанів. Ця пір'їнка дуже добре малює, дає найтонші лінії. Це вальдшнеп.

– Все це було раніше, а зараз як справи?

Кількість російських мисливців збільшилася. Випадки браконьєрства теж збільшилися

– Я знаю, що мисливське господарство, яке було на Тарханкуті й приймало цих італійських мисливців, існує донині. Полювання ведеться, але я нічого не можу сказати з приводу того, чи приїжджають туди італійські мисливці чи ні.

– А російські?

– А російські приїжджають. Інтенсивність полювання після того, як Крим змінив свій громадсько-політичний статус, зросла. Кількість російських мисливців збільшилася. Випадки браконьєрства теж збільшились. Тут я можу говорити напевно, тому що спілкувався зі службами охорони природо-заповідних територій Криму.

І поточна ситуація з полюванням – це дуже погано, оскільки Крим – це притулок не тільки для людей, які хочуть відпочити, втекти від цивілізації, покращити своє здоров'я, засмагнути на кримському сонці. Це також територія, де дуже багато птахів та інших тварин почувались у відносній безпеці. Зараз цей рівень безпеки значно знижений за рахунок посилення браконьєрського та мисливського пресингу.

XS
SM
MD
LG