Спеціально для Крим.Реалії, рубрика «Погляд»
Різних абревіатур у нашому вербальному світі безліч. Від широковживаних не тільки в межах окремо взятої країни, а й цілих континентів до вузькопрофільних, якими послуговуються винятково певні фахівці. Від них, а саме представників Сімферопольського міського центру соціальних служб у справах сім’ї, дітей і молоді автор цих рядків тільки минулого тижня довідався про існування такої собі ВЖС – важкої життєвої ситуації. Подібним чином служби визначають категорію найбільш нужденних громадян, зокрема матерів-одиначок, які з тієї чи іншої причини не мають ще й постійного заробітку; родини, в яких під опікою діти-сироти тощо. Від соціального працівника вимагається мати про представників ВЖС на закріпленій дільниці точні відомості. Аби за потреби надавати посильну допомогу в кожному конкретному проблемному випадку. Скажімо, при оформленні різних довідок для отримання, скажімо, спадщини, гарантованих матеріальних пільг, працевлаштуванні, влаштуванні дітей у дошкільні, медичні заклади. А ще в коло професійних обов’язків працівників соцслужб, виявляється, входить «неписаний» пункт про пошук спонсорів-благодійників.
Минулого тижня соцслужби проявили таку ініціативу, «пробивши» для понад півсотні таких сімей матеріальну допомогу – картоплю. Нею начебто «поділилась» військова частина з Євпаторії. Розрахували точно по 16 кілограмів на родину з однією дитиною (з двома – 32 кг і так далі). Проте цілковитого торжества милосердя того дня все ж не сталось. Через… стан самої картоплі – її помітно пошкодила гниль. Схоже, армійці зберігали овоч на своїх складах неналежним чином. Тож вийшло як у тій приказці, мовляв, на тобі, небоже, що мені не гоже. І ще, як з’ясувалось, військові у такий «шляхетний» спосіб заодно вивільняли місце під овочі нового урожаю. І хоча людям ВСЖ дозволялось ту картоплю перебрати, щоб, зрештою, добрати відпущену норму, гіркий присмак у цій добрій справі все ж залишився. А деякі «реципієнти» від картопляної допомоги відмовились принципово.
Криму уготована роль не розвинутої «всеросійської» оздоровниці, а, про що не перестають повторювати кремлівські очільники, потужної «неприступної фортеці», «форпосту» в чорноморському регіоні
Ця маленька «гнила» історія, як на мене, красномовна. Вона саме про великі людські цінності, пріоритети, вектор розвитку Криму. Точнісінько як в одному радянському шлягері: «Чтобы жила страна родная. И нету других забот». Але у цей коротенький пісенний рядок направду «заганялось» безліч турбот. І найголовніше – на них витрачалось незрівнянно більше вітчизняних ресурсів, потенціалу, ніж на все решта. Власне, як сьогодні у Криму, якому уготована роль не розвинутої «всеросійської» оздоровниці, а, про що не перестають повторювати кремлівські очільники, потужної «неприступної фортеці», «форпосту» в чорноморському регіоні. Нові військові приготування лише підтверджують цей тренд сучасної історії.
Так, минулого тижня командувач російських ПДВ генерал-полковник Володимир Шаманов, як повідомив ТАСС, заявив, що в 7-ій гвардійській десантно-штурмовій (гірській) дивізії, що дислокується в Новоросійську, Анапі і Ставрополі, буде розгорнутий до повного штату ще один полк, 97-й. Цей полк колись, до 1997 року, входив до складу дивізії (при Союзі вона, тоді звичайна повітряно-десантна, розміщувалась у литовському місті Каунас), на рахунку якої багато «славних» епізодів: придушення угорського повстання 1956 року, «празької весни» 1968 року, участь у Карабаській війні 1992 року (на азербайджанському боці), двох чеченських воєн. «Зараз вирішується місце майбутньої дислокації. Один із варіантів – Джанкой, – сказав Шабанов. – Зараз іде обговорення цього питання з Генштабом. Для збільшення чисельності дивізій (7-ї Новоросійської і 76-ї Псковської – авт.) планується сформувати треті полки». Нині ж до складу 7-ї і 76-ї десантно-штурмових дивізій входять по два десантно-штурмових, одному зенітному ракетному та артилерійському полку. Цікаво, що ще наприкінці 2014 року Шабанов стверджував, що розміщувати ПДВ у Криму не планується.
У результаті цих організаційно-штатних заходів чисельність російських десантників зросте з 45 тисяч до 60 тисяч осіб
За даними джерела ТАРС, у результаті цих організаційно-штатних заходів чисельність російських десантників зросте з 45 тисяч до 60 тисяч осіб. У тому числі і за рахунок аналогічного відновлення із небуття 104-ї десантно-штурмової дивізії (на базі Ульяновської 31-ї десантно-штурмової бригади), яка, до слова, колись дислокувалась в азербайджанському місті Гянджа. А ще ж створення «з нуля» окремої десантно-штурмової бригади. Варто також додати, що саме «ввічливі» десантники із Пскова і Новоросійська, Ульяновська, Костроми, інших російських гарнізонів торік «миротворили» під час так званого всекримського референдуму. А пізніше так само без шевронів і знаків розрізнення воювали і навіть загинули на Донбасі, про що неодноразово писала незалежна російська преса.
Утім, повернімось до можливого джанкойського ППД (пункту постійної дислокаці) реанімованого через півтора десятка років 97-го гвардійського «Кубанського казачого полку» ПДВ. Такий план не видається нереальним. Враховуючи, що, по-перше, нині російська армія, і в Криму зокрема, відроджується фактично за радянським сценарієм. Хто тоді служив, знає: кожен військовий округ, надто прикордонний, мав свою окрему десантно-штурмову бригаду, один із батальйонів котрої, зазвичай, базувався поруч із вертольотним полком. «Небесна кавалерія», а не менш мобільна транспортна авіація була і залишається основним засобом доставки «дешеберівців» у район виконання бойового завдання. Що стосується безпосередньо Джанкоя, то там, як раніше писали Крим.Реалії, на колишньому аеродромі військово-транспортної авіації (ВТА) з минулого року базується 39-й вертолітний полк. І у його складі є ескадрилья транспортних Мі-8. Тож майбутнє сусідство цілком очікуване. А по-друге, російський Генштаб, швидше за все, розглядає північний, херсонський, сухопутний напрямок найбільш «загрозливим». Додаткові формальні підстави так вважати йому, певно, додав виступ на II-му Всесвітньому конгресі кримських татар в Анкарі народного депутата України Мустафи Джемілєва про створення при Міноборони України мусульманського батальйону в Херсонській області. Відтак, можна припустити, російські генерали вирішили, що прикриття ділянки кордону на лінії Арм’янськ-Джанкой силами тільки підрозділів Перевальненської 126-ї берегової оборони і Сімферопольського 8-го артполку явно недостатнє.
Навіть при Союзі «десантури» в Криму ніколи не було. За винятком хіба що трохи інших за специфікою і підпорядкуванням «блакитних беретів» – 10-ї окремої бригади спеціального призначення ГРУ
Таке нарощування сил і засобів, за великим рахунком, безпрецедентне. Адже навіть при Союзі «десантури» в Криму ніколи не було. За винятком хіба що трохи інших за специфікою і підпорядкуванням «блакитних беретів» – 10-ї окремої бригади спеціального призначення ГРУ, що, нагадаю, дислокувалась у селі Первомайське поблизу Старого Криму (на її базі на початку «нульових» сформований Кіровоградський 3-й полк спеціального призначення Збройних сил України). Нове, джанкойське, російське формування, судячи з того, що входитиме до складу єдиного в Росії гірського десантно-штурмового з’єднання, і знову ж таки за старою радянською традицією буде «натаскуватись», у тому числі й за суто гірською тематикою. Тобто періодично відпрацьовуватиме тактику дій своїх розвідувально-диверсійних груп (РДГ), батальйонно-тактичних груп (БТГ) чи, скажімо, водіння техніки, поміж усього іншого, і на плато, перевалах, в ущелинах, на гірських схилах.
Як і раніше прогнозували Крим.Реалії, очікується на півострові і поява дальніх ракетоносців-бомбардувальників Ту-22М3. Поки що тільки ескадрильї (9-10 літаків), вірогідно, у Гвардійському, де, власне, ці «тушки» у складі одного з полків 2-ї гвардійської авіадивізії Чорноморського флоту дислокувались до 1994 року. За даними джерела «Інтерфакс-АВН» із посиланням на російське міноборони, це начебто стане одним із заходів у відповідь на розміщення на території Румунії, на базі Девеселу, комплексу систем ПРО (протиракетної оборони) США з 24 протиракетами. 25 червня секретар Ради безпеки Росії Микола Патрушев заявив, що ця глобальна система направлена проти його країни і Китаю. Пізніше, в продовження «теми», президент Путін уточнив, що до кінця року ядерні сили Росії поповняться 40 міжконтинентальними балістичними ракетами. Залишилось тільки за усталеною радянською практикою розмістити пару-другу цих ракет у якомусь потаємному кримському місці, поближче до «агресивного» блоку НАТО – і от вам повний «джентльменський» набір.
Взагалі це до болю нагадує пройдений, але так і не засвоєний стратегами Кремля урок історії. А тому запросто може спричинити лише одне – дещо забуті «холодну» війну, гонку озброєння. І Крим, як не крути, має до цього безпосереднє відношення. Як колись, 1952 року, коли Туреччина і Греція на хвилі «першого розширення» стали новими членами Північноантлантичного альянсу. Натомість СРСР у відповідь і під чуйним керівництвом самого Лаврентія Берії почав форсувати розміщення секретних «точок» ППО (протиповітряної оборони) на мальовничих кримських плато Ай-Петрі і горі Кастель. Ці «точки» у вигляді окремих радіотехнічних підрозділів там і досі. А з 1 серпня 2015 року, до слова, ще й увійшли до нового «оптимізованого» виду російських збройних сил – повітряно-космічних, у які трансформувались наявні військово-повітряні сили, протиповітряно-протиракетна оборона і космічні війська. Останні в Криму теж, як відомо, присутні – поблизу Євпаторії.
Так що, кримчани і гості сонячного півострова, з новим вас святом! Його, напевно, офіційно відзначатимуть уже з наступного року. Отож, буде вам, як-то кажуть, і хліб (варіант із гнилою картоплею теж не виключається), і видовища. На всі смаки і сплески емоцій.
Степан Шляхов, військовий експерт
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції
