Доступність посилання

ТОП новини

Павло Казарін: Унтер-офіцерська вдова на ім'я Ірина Білик


Павло Казарін

Спеціально для Крим.Реалії, рубрика «Погляд»

Ірина Білик з'їздила до Криму. На фестиваль «Дитяча нова хвиля». З'їздила в обхід українського законодавства – прилетівши літаком з російського аеропорту. Про це стало відомо завдяки інстаграму Філіпа Кіркорова, який виклав своє селфі з українською співачкою.

Після цього PR-служба співачки повідомила, що Білик у конкурсі участі не брала. І навіть погрожувала журналістам судом за «наклеп». Мовляв, якщо і їздила в Крим, то не на конкурс, а на вінчання до подруги.

А потім Білик прийшла на ефір і обурилася. Мовляв, реакція української громадської думки її зачепила. Почала погрожувати, що таке ставлення спричинить втечу обдарованих людей з країни. Розповіла, що прилетіла до Криму з Москви. Що добиратися машиною їй довго і незручно. Скаржилася, що в Україні залишилося лише 12 міст, де можна працювати – мовляв, після Криму і Донбасу простір для гастролей скоротився. І наприкінці вона оголосила: «Найкраще було б зібратися українським і російським артистам, покликати Путіна і Порошенка, щоб за руки взялися ось так і помирилися».

Ірині Білик, звичайно, потрібно поспівчувати. Я розумію, що для неї головний підсумок останніх двох років – це саме скорочення географії гастролей

Ірині Білик, звичайно, потрібно поспівчувати. Я розумію, що для неї головний підсумок останніх двох років – це саме скорочення географії гастролей. Це неможливість виступати в Ялті та Донецьку. Неготовність миритися з тим, що в Україні залишилося лише 12 великих міст, придатних для гастролей народної артистки України. Це, звичайно, біда.

Звичайно, Ірина Білик права. Зрозуміло, Порошенко і Путін мають терміново помиритися. Саме для того, щоб у Ірини Миколаївни знову з'явилася можливість дарувати своє мистецтво вдячній публіці по обидва боки кордону. Щоб без проблем постити в соціальні мережі фотографії з Філіпом Кіркоровим. Щоб не з'явилося у світоча української естради думки про еміграцію, на яку цей самий світоч люто натякала весь ефір.

Давайте вибачимося перед Іриною Білик.

Хіба є у неї після кріокамери можливість зрозуміти, що між Україною і Росією йде війна? Що Крим анексований?

Хіба вона винна в тому, що прожила останні два роки в анабіозі? Хіба є у неї після кріокамери можливість зрозуміти, що між Україною і Росією йде війна? Що Крим анексований? Що за українськими законами в'їжджати на півострів можна лише машиною з боку Херсонської області? Що вона скоїла злочин?

Хіба їй хто-небудь встиг пояснити, що кожен день на Донбасі гинуть люди? Що ми вже навіть не здригаємося, коли бачимо в новинах зведення про загиблих? Що ми живемо в ситуації глечика з молоком в той самий момент, коли одна жаба вже пішла на дно, а друга продовжує молотити лапками, але масло ще не збила?

Ірина Білик же не знає всього цього. Вона, як і раніше, там – у 2013-му. В якому їй все так само некомфортно пересуватися автомобілем і жити на загальних підставах. У якому вона дає 24 концерти на місяць і сидить у журі всіх можливих естрадних шоу. Вона так і не зрозуміла, що їй платять не за те, що вона співає ротом, а за те, що вона публічна персона. І як тільки її перестане показувати телебачення і крутити радіо – її популярність розтане.

Не будемо лаяти Ірину Білик. Вона – плоть від плоті своєї епохи. Тієї самої, яка пішла в небуття в лютому минулого року

Хіба Ірина Білик винна в тому, що вона належить до тих людей, які бачать в Україні лише гастрольний графік і можливість для заробітку? У нас такі ще недавно керували країною, прилітаючи до Києва чартерами вранці в понеділок. Хіба можна дорікнути співачці в бажанні сидіти самій попою на двох стільцях? Адже саме ця поза останні двадцять три роки була найприроднішою для всіх, хто вірив у власну винятковість.

Не будемо лаяти Ірину Білик. Нема чого. Вона – плоть від плоті своєї епохи. Тієї самої, яка пішла в небуття в лютому минулого року.

Тієї самої, слідом за якою належить відправитися і самій Ірині Миколаївні.

Павло Казарін, оглядач Крим.Реалії

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції

XS
SM
MD
LG