Доступність посилання

ТОП новини

До кримської школи – з тривогою замість надії


Кримськотатарська школа № 42 ім. Ешрефа Шем'ї-заде

Чому кримськотатарської мови у школах півострова стає все менше

Сімферополь – Батьки кримських школярів і фахівці у сфері освіти б'ють на сполох: у навчальних закладах зменшують кількість класів із навчанням кримськотатарською мовою. До проблеми хочуть привернути увагу голови республіки Сергія Аксьонова. Тим часом, у Міністерстві освіти Криму дотримуються іншої точки зору.

У кримськотатарській школі №42 ім. Ешрефа Шем'ї-заде в мікрорайоні Кам'янка в Сімферополі цього року – рекордна кількість першокласників. Як розповіла Крим.Реалії мама одного з учнів, керівництво навчального закладу сформувало відразу 7 перших класів – чого раніше ніколи не було. Проте чимало батьків були здивовані тим, що із семи класів лише три навчатимуться кримськотатарською мовою, всі інші – російськомовні.

«Якщо це кримськотатарська школа, то мають бути переваги у кримськотатарської мови, а у нас виходить навпаки», – висловила своє обурення жінка.

Вчителі під різними приводами просять батьків писати заяви з відмовою навчання дітей кримськотатарською мовою

Крім того, за її інформацією, учні деяких третіх класів школи з кримськотатарської мови навчання переходять на російську. «Вчителі під різними приводами просять батьків писати заяви з відмовою навчання дітей кримськотатарською мовою і про переведення їх до класу з російською мовою навчання», – каже вона.

Керівництво 42-ї школи, до якого Крим.Реалії звернулися за коментарем, інформацію про переведення учнів третіх класів на російську мову навчання спростувало. «Учні як почали з першого класу навчатись кримськотатарською мовою, так і продовжують», – розповіли в адміністрації навчального закладу.

Що стосується чотирьох із семи перших класів із кримськотатарською мовою навчання, то у школі це пояснюють вибором батьків учнів. «У заявах батьки самі вказують російську або кримськотатарську мову навчання. Директор, у свою чергу, проводить пояснювальну роботу з батьками про те, до якого класу потрапить дитина і на якому рівні вона вивчатиме російську чи кримськотатарську мови», – підкреслили в закладі.

У той самий час там запевнили, що у першокласників, які будуть навчатись російською мовою, кримськотатарська є обов'язковою – у кількості 3-х годин на тиждень. Тоді як у кримськотатарському класі кримськотатарську мову вивчатимуть 5 годин на тиждень. При викладанні інших дисциплін буде використаний компонент кримськотатарської мови.

«У нашій школі ті, хто навчається у кримськотатарському класі або російському, однаково добре знають кримськотатарську мову – з цим проблем немає», – запевнили в навчальному закладі.

Там також повідомили, що торік із 5-ти перших класів чотири – із кримськотатарською мовою навчання. Майбутнього року в закладі навчатимуться близько 980 школярів, 90% із яких є кримськими татарами. Відзначимо, що в червні поточного року в школі змінився директор: замість Ескендера Тархана цю посаду зайняв Вілен Джемалітдінов.

«Вжити конкретних заходів»

Ситуація, пов'язана зі зменшенням кримськотатарських класів, як виявилось, характерна не лише для 42-ї школи. Напередодні нового навчального року Асоціація кримськотатарських працівників освіти «Мааріф» звернулась до голови республіки Крим Сергія Аксьонова з пропозицією вжити конкретних заходів у розв'язанні проблем освіти кримськотатарською мовою.

«Необхідно звернути особливу увагу на катастрофічне становище народу в сфері національної освіти», – йдеться у відкритому зверненні Асоціації.

Необхідно звернути особливу увагу на катастрофічне становище народу в сфері національної освіти

За її відомостями, у момент приєднання Криму до Росії на 2014/2015 навчальний рік у республіці функціонували 510 дошкільних освітніх організацій, які охоплювали 66 тисяч дітей різних національностей, з них отримували виховання кримськотатарською мовою лише 757 (1,3%) малюків в 32 групах.

У 586 загальноосвітніх організаціях навчалося всього 184 869 дітей. З них: російською мовою – 177 984 учнів різних національностей (96,2%); кримськотатарською – 4 895 (2,7%). У Криму функціонували 15 загальноосвітніх організацій з кримськотатарською мовою навчання (3307 учнів). Крім того, на базі шкіл із російською, двома і трьома мовами навчання функціонували класи з кримськотатарською мовою навчання (1588 учнів). 20 841 учень вивчав кримськотатарську мову в різних формах. З них 12 461 учень – як дисципліну, 241 – поглиблено, 8139 – факультативно. Але близько 8000 кримськотатарських дітей шкільного віку, як і колись, не вивчали рідну мову в жодній формі.

У «Мааріф» зазначили, що надання державного статусу кримськотатарській мові 2014 року «вселило певні надії на гарантований «Законом про освіту» Російської Федерації розвиток системи освіти кримськотатарською мовою в Республіці Крим та на створення умов для реальної рівноправності у використанні державних мов в усіх сферах життєдіяльності кримського соціуму». Але в реальності ситуація виглядає інакше.

Як нагадали в Асоціації, сесія Держради Криму 20 травня 2015 року не підтримала доповнення і поправки віце-спікера Ремзі Ільясова до законопроекту «Про освіту в Республіці Крим», який запропонував ввести до державних і муніципальних освітніх організацій Криму з російською мовою навчання вивчення державних української або кримськотатарської мов за вибором батьків як обов'язкового предмета не на шкоду викладанню та вивченню державної мови Росії.

«Внаслідок чого виникла тривога з приводу того, що система освіти Республіки Крим на етапі переходу в систему освіти Російської Федерації спочатку заклала проблеми у сфері освіти, порушуючи конституційне право депортованого кримськотатарського народу на навчання своїх дітей рідною мовою і обов'язкового вивчення її як навчального предмета в рамках навчальних планів освітніх організацій з російською мовою навчання, що позбавляє кримськотатарських дітей можливості вільно володіти рідною мовою», – наголошується у зверненні.

У той самий час у «Мааріф» віддали належне Міністерству освіти, науки і молоді Криму, яке з метою задоволення потреби учнів у вивченні рідної мови розробило методичні рекомендації щодо формування навчальних планів загальноосвітніх організацій на 2015/2016 навчальний рік. Однак, за інформацією асоціації, директори освітніх організацій з російською мовою навчання майже повсюдно проігнорували вищезазначені рекомендації з формування навчальних планів.

«На прикладі Добрівської школи Сімферопольського району, в якій більше 70% складають учні кримськотатарської національності – це простежується чітко. У цій школі години на вивчення кримськотатарської мови залишили лише у класах з кримськотатарською мовою навчання, у класах із російською мовою навчання на кримськотатарську мову дали факультатив або гурток», – зазначили в «Мааріф».

Після звернення обурених батьків до Міністерства освіти Криму була проведена перевірка і дані відповідні рекомендації, проте ситуація в закладі не змінилася.

«У цій школі, в якій більшість учнів є кримськими татарами, можна щорічно відкривати не один, а кілька перших класів із кримськотатарською мовою навчання, для цього треба всього лише дотримуватися закону, але це, на жаль, вирішується не волевиявленням батьків як має бути, а рішенням директора, бо у цій школі встановлений негласний ценз на один національний клас на рік і не більше», – повідомили в «Мааріф».

«Усунути проблеми, які явно намітилися»

В Асоціації відзначили, що вивчення державної кримськотатарської мови самими кримськими татарами опускається на рівень гуртків і факультативних занять і в інших школах Криму, в них намічається згортання мережі класів із кримськотатарською мовою навчання. Батьків змушують на заготовлених заздалегідь бланках підписувати так звані заяви з відмовою навчання їхніх дітей кримськотатарською мовою і про переведення їх в клас з російською мовою навчання. Так, наприклад, за інформацією отриманою від батьків, подібна ситуація склалась і у Войківській школі Ленінського району.

У зверненні до голови республіки підкреслюють, що явне ігнорування керівниками райадміністрацій і директорів шкіл методичних рекомендації позначилося на відкритті перших класів з кримськотатарською мовою навчання в освітніх організаціях Криму.

Якщо минулого року на базі 46 шкіл із кримськотатарською, двома, трьома і російською мовами навчання були відкриті 57 перших класів із кримськотатарською мовою навчання, що охопили 943 кримськотатарських першокласників, то станом на 19 серпня поточного року планується відкриття 38 перших класів з кримськотатарською мовою навчання з охопленням в 607 майбутніх першокласників на базі 49 шкіл з кримськотатарською, двома, трьома і російською мовами навчання, що на 336 учнів і 19 класів менше, ніж торік.

Асоціація також відзначає скорочення методистів кримськотатарської мови і літератури – носіїв рідної мови, які опікувалися освітою кримськотатарською мовою в освітніх організаціях з російською та українською мовами навчання на території кожного району Криму.
У зв'язку з цим «Мааріф» звернулася до голови республіки Аксьонова з проханням дати доручення міністру освіти Криму Наталії Гончаровій «усунути проблеми у сфері освіти кримськотатарською мовою, які явно намітилися напередодні нового навчального року».

Як повідомила Крим.Реалії керівник «Мааріф» Сафуре Каджаметова, аналогічне звернення було направлене в Міністерство освіти Криму. Однак до теперішнього часу ні з відомства, ні від голови республіки якої-небудь відповіді не було.

У прес-службі Міністерства освіти Крим.Реалії, у свою чергу, повідомили, що поки не можуть коментувати звернення Асоціації, оскільки не знайомі з ним. Також у відомство не надходила резолюція від голови республіки з цього приводу.

Тим часом, як повідомила міністр освіти, науки та молоді Криму Наталія Гончарова, мережа шкіл з навчанням кримськотатарською мовою в Криму збережена і нараховує 15 навчальних закладів.

«Мережа шкіл із кримськотатарською мовою навчання – це 15 шкіл – збережена. У порівнянні з минулим роком така ж кількість залишається. Крім цього у нас в інших школах є 29 класів з кримськотатарською мовою навчання», – сказала Гончарова журналістам у кримському прес-центрі «Росія сьогодні».

За словами міністра, в новому навчальному році в цілому відкриється не більше 24 кримськотатарських перших класів. «Два класи під питанням у зв'язку з тим, що є три-чотири заяви, це звичайно некомплект для класу. 8 заяв – ми вже вимагаємо, щоб клас був відкритий», – підкреслила міністр.

Примітно, що, за словами Гончарової, цього року в кримських школах не відкриють жодного класу з навчанням українською мовою через зменшення на них попиту.

«Інформації про те, щоб цього року відкривалися класи з українською мовою навчання, в Криму немає, але при цьому як предмет, як факультатив багато шкіл цей предмет зберегли», – сказала міністр.

Вона підкреслила, що в Криму падає попит на навчання українською мовою. «Тенденція однозначно зменшується, тому цього року жоден клас не відкривається», – підкреслила Гончарова.

Минулого навчального року класи з українською мовою навчання були у 20-ти школах.

XS
SM
MD
LG