Літо завершилось, але російські туристи продовжують тягнутись до Криму. Тим більше, що пансіонати і бази відпочинку з вересня значно знизили ціни на проживання. В цілому, за результатами дослідження «Яндекса», росіяни стали економити на відпочинку, що було помітно цього літа в Криму: гості не особливо витрачались на дорогі ресторани і кафе, воліючи харчуватися самостійно або в їдальнях із самообслуговуванням.
За інформацією російського пошуковика «Яндекс», попит на кримські курорти серед росіян за рік виріс на 60%, проте поки поступається краснодарському узбережжю. До топ-10 популярних курортів Росії, за результатами дослідження, увійшли п'ять міст Криму: Ялта, Севастополь, Судак, Алушта і Феодосія.
У порівнянні з літом минулого року, кількість онлайн-бронювання для літнього відпочинку в Криму зросла у 2,5 рази. На кримських курортах росіяни в середньому відпочивали 9 днів і витрачали на проживання менше 3 тисяч рублів на добу. При цьому найдорожчою виявилася Ялта: доба проживання тут обходилась туристам більш ніж у 4,5 тисячі рублів, у той час як номер у готелі в Сочі можна було винайняти майже на тисячу дешевше.
Осінній цінопад
З початку вересня ціни на кримський відпочинок поступово знижуються: того потоку туристів, який спостерігали в пік сезону, вже немає і не буде. Пансіонати і бази відпочинку почали заманювати відпочивальників недорогими путівками на листопадові свята. У приватному міні-готелі в Алушті в цей час можна буде винайняти кімнату з повним пансіоном за 640 рублів на добу, зараз – мінімум за 1050 рублів. Ті ж умови у пансіонаті Коктебеля обійдуться від 1130 рублів на добу з людини. У Ялті в листопаді пропонують відпочити за 900 рублів на добу, а до кінця вересня номерів, дешевших за тисячі рублів з людини, немає.
Помітно впали ціни на відпочинок на менш популярних кримських курортах. Наприклад, в уподобаному жителями Підмосков'я селищі Курортному, що під Керчю. Зняти номер у місцевому пансіонаті у вересні можна майже вдвічі дешевше, ніж у липні: за 800 рублів на добу. Щоправда, відпочинок тут вибирають люди бувалі: не кожного приваблює відсутність у селищі прісної води, каналізації та дороги. З крану в номері хоч за 800, хоч за 2000 рублів тече гіркувато-солона вода, а вечорами морський бриз змінюється запахом нечистот. Власники пансіонатів запевняють, що все через розташовану неподалік свинячу ферму, чистити яку нібито починають щодня близько дев'ятої вечора, а відпочивальники впевнені: сліди життєдіяльності селища щодня в певний час зливають у море.
До Курортного їдуть за грязелікуванням – тут розташоване відоме своїми лікувальними властивостями озеро Чокрак. Цим і пояснюється популярність рибальського селища на березі Азовського моря. Колись біля грязьового озера був єдиний у селищі колодязь із прісною водою. Але після чиєїсь необережної спроби заглибити його і почистити, вода в ньому, за розповідями місцевих жителів, стала солоною, як і скрізь.
Більшість росіян, щоправда, після перших двох днів у Курортному вирушають далі узбережжям, бажаючи подивитись і решту Криму. Але враження звідусіль практично однакові – з вуст приїжджих раз у раз звучить: «Як у вас усе дорого!».
«Може, їсти їм нема чого?»
Місцеві пояснюють, що все через переправу, яка «з'їдає» мало не половину собівартості. На що гості з Росії розводять руками: «А що, у вас свого немає?». Дискусії ведуть до хрипоти, мовляв, виробництв немає, все життя на туризмі заробляємо, та й мало що тут росте, солончаки одні. Згадують і Україну, яка двадцять років годувала – і проблем із продовольством ніколи не було. І знову клянуть переправу, сподіваючись на міст... А в росіян своя правда: «Ну, не можуть персики в Криму коштувати стільки ж, скільки в Москві!». «Чому не можуть? – дивуються місцеві, – ми ж тепер теж Росія...»
Імовірно, саме дорожнеча в Криму штовхала російських туристів на дивовижні вчинки цього літа. Один з жителів селища Владиславівка розповів, як рано вранці у його городі зупинилася іномарка з російськими номерами, з машини вийшли двоє і прямо руками стали викопувати із землі картоплю. Побачивши це, господар став пропонувати їм поїсти, ну, або хоча б лопату, але ті, швидко стрибнувши в авто, помчали далі трасою.
Заощадити по 10 рублів на туалетах гості намагалися на кожній автостанції
«Може, їсти їм нема чого? Я б їм дав... Свої ж... » – зітхав сивочолий чоловік.
Не менш незвичними для кримчан цього літа стали часті вимоги туристів з Росії потрапити в платний туалет на кримських автостанціях безкоштовно. Приїжджі пояснювали це тим, що вони вже заплатили за квиток, у вартість якого нібито має входити і відвідування туалету. Заощадити таким чином гості намагалися по 10 рублів на кожній автостанції. У туалетах «касири» спочатку лаялись, потім погоджувались. При цьому ніхто із кримчан так і не зміг пригадати, щоб коли-небудь у Краснодарі чи Анапі їм дозволили скористатися вбиральнею безкоштовно, навіть за наявності квитка на рейсовий автобус.
П'ять персиків на п'ятьох і напівпорожні прибережні кафе
Економити туристи намагались не лише на туалетах. Ринкові торговці відзначали, що цього року гості вже не купували в колишніх обсягах кримські фрукти, а дуже часто просили зважити по штуці на кожного члена родини: наприклад, п'ять персиків на п'ятьох або п'ять яблук. А найпопулярнішими закладами громадського харчування стали не дорогі бари і кафе, а ресторани самообслуговування, в народі – «столовки».
Найпопулярнішими закладами громадського харчування стали не дорогі бари і кафе, а ресторани самообслуговування, в народі – «столовки»
Черги за хот-догами та піцою в таких закладах можна було спостерігати у Береговому і Приморському: десятки людей стояли в очікуванні на вільний столик. У той час, як поруч, закликаючи відвідувачів розвеселими вогнями і піснями, залишались напівпорожніми затишні кафе.
Проте гостям усе ж вдалось поповнити кишені місцевих підприємців (вони, щоправда, скаржаться, що раніше в сезон заробляли значно більше) і республіканського бюджету. За офіційними повідомленнями, тільки на продажу автобусних квитків ДУП «Кримавтотранс» заробив майже 31 мільйон рублів, продавши більше чотирьох мільйонів квитків.
«Або права куплені, або на правила взагалі начхати!»
До речі, росіяни, які поспішають на відпочинок і назад, стали справжнім головним болем кримських водіїв. Автомобілі з російського материка часто ставали причиною дорожніх аварій. Розбиті машини ледь не щодня можна було спостерігати на під'їзді до Феодосії чи Сімферополя, а на ремонтованій трасі Керч – Севастополь авто і зовсім летіли, «не відаючи перешкод», тим більше, що відсутність регулювальників і дорожніх знаків цілком їм це «дозволяли».
Стільки нецензурної лексики, скільки відпускали керченські водії на адресу чергового учасника кримської «Формули-1», пасажири маршруток, напевно, ще не чули
На російських водіїв, які поспішають на пором, постійно скаржились керченські маршрутники: мікроавтобуси з пасажирами постійно підрізали машини з ростовскими або краснодарськими номерами, створюючи аварійні ситуації. Стільки нецензурної лексики, скільки відпускали керченські водії на адресу чергового учасника кримської «Формули-1», пасажири маршруток, напевно, ще не чули.
«Таке відчуття, що у них у всіх або права куплені, або на правила взагалі начхати! Наші їздять обережніше, а ці летять, як очманілі», – скаржився один із водіїв.
Дорожнім апогеєм під кінець серпня в Керчі стала аварія на вулиці Кірова, коли «Ауді» на величезній швидкості вилетіла з дороги і врізалась у житловий будинок. Машина знесла стіну і в'їхала в житлову кімнату, де спали двоє людей – їх завалило камінням, але вони залишились живими. Загинули чоловік із Санкт-Петербурга, який був за кермом, і його молода пасажирка. За словами очевидців, компанія, яка сідала в автомобіль, була нетверезою.
Тим часом, кримська влада оголосила про проведення опитування щодо відпочинку в Криму: туристам, які побували цього літа на півострові, пропонують поділитися враженнями про те, що сподобалось, а що ні. Обіцяють врахувати всі побажання до наступного сезону. А ось враженнями місцевих жителів поки ніхто не поцікавився.
