Спеціально для Крим.Реалії, рубрика «Погляд»
В експортно-імпортному потенціалі України Крим займав далеко не лідерські позиції: його продукція в загальному обсязі експорту становила не більше 1,5%. У російських реаліях можливості регіону знизились до критичного мінімуму, скоротившись у десятки разів.
Згідно зі звітом Кримстату, за січень-липень 2015 року з Криму експортували товарів на суму $52 442 000, імпортовано – на суму $69 775 000. За аналогічний період 2013 року, коли Крим був під контролем України не лише де-юре, а й де-факто, експорт продукції з півострова склав $571 070 000, а імпорт, відповідно, – $827 115 000. Звичайна арифметика демонструє, що показники експорту та імпорту знизились у 13 разів.
Змінилась і товарна структура кримського експорту, першу п'ятірку позицій якого в українську бутність становили дубильні екстракти (30%), мінеральне паливо і продукти нафтоперегонки (25%), руди і шлаки (17%), котли та машини (14%), а також продукти неорганічної хімії (14%).
2015 року головними статтями кримського експорту стала продукція неорганічної хімії (33%). За рахунок скорочення інших видів експорту частка суден у загальному обсязі зросла до 24,6%, чорних металів – до 7,4% (раніше близько 2%), зернових – до 8,7% (раніше – 1,8%), олійних культур – до 7,2% (раніше – менше 1%).
Товарна структура імпорту також зазнала змін. Раніше левову частку ввезеної продукції становили електромашини та інше обладнання – 2013 року його ввезли на суму в $500 658 000 (48%). Серед інших імпортованих товарів переважали котли і машини (9%), мінеральне паливо (7%), горіхи (4%) і алкогольна продукція (3%).
Із «приходом» Росії частка імпортованого обладнання знизилась до 15,5%, хоча і залишається лідером серед ввезених товарів. Також Крим імпортує корми для тварин (12% від загального обсягу), алкоголь (8,7%), меблі (6,2%), овочі (6,2%) і скло (5,7%).
Істотним чином змінились і стосунки з торговими партнерами Криму. Зокрема різко знизилась торгівля з країнами ЄС і США, що цілком пояснюють введені обмеження на зовнішньоекономічні зв'язки з окупованим Кримом. Скоротилась торгівля з Китаєм і давніми партнерами – Білоруссю і Казахстаном. Якщо 2013 року обсяг кримського експорту до Білорусі становив 6% від загального обсягу ($42 584 000), то в першій половині 2015 року – всього $1 026 400. Із Казахстаном та ж історія: 2013 року з Криму вивезли товарів на суму в $34 768 900 (5%), а 2015-го – на суму в $1 507 100.
Головним торговим партнером Криму, за інформацією Кримстату, є Україна, частка якої в експорті товарів з півострова становить 29,6%, а в імпорті – 41,6%. Щоправда, ці показники можуть істотно змінитися за підсумками року в зв'язку з громадянською блокадою, в результаті якої в Крим перестали постачати українські товари.
Досить високі обсяги торгівлі з Кримом зберігає Туреччина, яка посідає третє місце в зовнішньоторговельному обороті: 16,9% в експорті ($8 843 100) та 12,5% в імпорті ($ 8 743 000). Майже чверть кримської продукції експортується в Панаму (24,6%), близько 11% – в Індію. За останній рік скоротився імпорт товарів із Китаю. 2013 року до Криму з Піднебесної надійшло продукції на суму в $434 904 400, що дозволяло КНР займати першу позицію в списку кримських імпортерів. За перше півріччя 2015 року з Китаю до Криму ввезли товарів на суму в $5 161 000, що в десятки разів менше за аналогічні показники минулого періоду.
Якщо 2013 року Крим мав перевищення експорту над імпортом із тими ж Білоруссю та Казахстаном (у сукупності) в розмірі $53 760 000 і близько $114 000 – із Росією, то сьогодні півострів може похвалитись лише незначним перевищенням вивозу над ввезенням із Казахстаном (+$1 089 000) і Туреччиною (+$99 800). Ну а якщо ж із кримських зовнішньоторговельних показників відрахувати торгівлю з Україною (оскільки для всього цивілізованого світу Крим залишається частиною Української держави), то статистика буде ще сумніша: експорт у порівнянні з 2013 роком знизився у 15 разів, імпорт – у 20.
Така зовнішньоторговельна динаміка свідчить про деградацію економіки півострова, і якщо негативні тенденції зберігатимуться, то через пару років з Криму взагалі нічого буде експортувати, а півострів поповнить ряди депресивних регіонів Росії.
Олена Сергеєва, кримський історик і політолог
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції
