Павло Новиков
У Криму у благодійної організації «Фонд «Крим» і у структур Меджлісу кримськотатарського народу забирають будівлю й позбавляють їх можливості працювати.
Виконавчий орган кримських татар займав будівлю на вулиці Шмідта в центрі Сімферополя близько 15 років. Меджліс тільки користувався об'єктом, а його власником була громадська організація «Фонд «Крим», що підтверджується державним актом українського зразка. Через півроку після «внесення» Криму до складу Росії благодійному фонду разом із Меджлісом і газетою «Авдет» довелося залишити приміщення. 16 вересня минулого року двоповерхівку оточили автоматники – всередині будівлі упродовж 11 годин тривав обшук. Наступного дня судові пристави оголосили про арешт майна «Фонду «Крим». Підставою стало рішення місцевого суду, а приводом – позов російської прокуратури півострова.
Пізніше так званий Держкомітет Криму з охорони культурної спадщини висунув фонду ще один позов. Нібито через те, що організація змінила вигляд свого будинку, який є пам'яткою історії та культури. Рішенням кримських судів будівля в центрі Сімферополя підлягає вилученню та реалізації на відкритих торгах. При цьому громадську організацію зобов'язали заплатити рекордний, за російськими мірками, штраф у 4,5 мільйона рублів.
Генеральний директор «Фонду «Крим», член меджлісу Різа Шевкієв звернувся до Європейського суду з прав людини. Судові суперечки на півострові тривають.
Про труднощі, з якими сьогодні в Криму стикається Меджліс, Різа Шевкієв розповів в інтерв'ю Радіо Крим.Реалії.
– З перших днів окупації окупанти розпочали пресинг Меджлісу кримськотатарського народу і «Фонду «Крим», заснованого Курултаєм кримськотатарського народу. З перших же днів у них з'явилися претензії з приводу українського прапора на фасаді нашої будівлі. І вісім місяців вони боролися, щоб його зняти. До жовтня ми витримали цей пресинг, поки вони не заарештували нашу власну будівлю і не вигнали нас звідти.
– Отже, 12-годинний обшук, автоматники. І все це тільки через те, що на будівлі висів прапор України?
– До речі, коли прийшли з обшуком, вони про прапор не говорили ні слова. Самооборона прийшла, нахабно, по-бандитському, і зняла прапор, який ми відновили потім. А метою в той перший день був просто обшук Меджлісу. Наступного дня прибули судові пристави і надали постанову про арешт майна, що «Фонд «Крим» нібито незаконно надав Меджлісу в оренду цю будівлю. У зв'язку з тим, що засновником фонду є Мустафа Джемілєв, хоча юридично ні в яких установчих документах він у нас не значиться, і у зв'язку з тим, що у нас там розташовується редакція газети «Авдет». Засновником цієї газети так само є «Фонд «Крим», тобто це наша власна газета. І претензія – чому ми їх пустили в нашу будівлю. Ну це взагалі, смішно.
– Ви для себе знайшли причини? Це помста, це побоювання, що Меджліс зсередини підірве легітимність російської присутності в Криму? Що це?
– Я чому почав розмову з прапора? Тому що прапор – це символ спротиву окупації. Зауважте, що там вісім місяців українських прапорів, окрім як у нас, не було. І, звичайно, їм треба було якось цей прапор зняти. Крім цього, «Фонд «Крим» заснований Курултаєм і підтримував всі дії Меджлісу. Він забезпечував діяльність народного органу своїми виданнями, транспортом. Звичайно, їм захотілося позбавити Меджліс такої бази, щоб йому ніде було зустрічатися і працювати.
– За півтора року кримськотатарському народу в Криму багато чого забороняли. Проведення 18 травня Дня пам'яті жертв депортації спочатку не дозволили в центрі, потім не дозволили взагалі. Забирають приміщення і намагаються створити якісь альтернативні органи, якихось нібито «інших» кримських татар представляють...
Ті, хто залишилися, не можуть відкрито висловити свої думки, бо одразу ж починаються виклики у ФСБ, обшуки
– Громадські формування кримськотатарського народу, створені самим народом, вони стали забороняти і знищувати. Вони стали створювати альтернативні структури за назвою, але включали туди колабораціоністів, які лояльно ставилися до цієї влади чи піддавалися спокусі грошей. Ми були противниками всього цього, і наш фонд всьому цьому опирався. Зрозуміло, що він був неугодний цій владі, й вони влаштували такий пресинг, що частина членів Меджлісу була змушена виїхати і зараз не має навіть доступу до Криму. А ті, хто залишилися, не можуть відкрито висловити свої думки, бо одразу ж починаються виклики у ФСБ, обшуки і таке інше. А мені як директору фонду були пропозиції, що якщо «Фонд «Крим» працюватиме з російською владою, то на мої рахунки обіцяли кинути перший транш 4 мільйони рублів. І що потім мене буквально засиплють грошима, щоб я працював на програми з облаштування кримськотатарського народу. Все це, аби я тільки пішов на співпрацю з окупантами.
– Крім того, що є проблеми з приміщенням і виселенням Меджлісу, ще відома ситуація в Бахчисараї з рестораном, абсолютно неполітичним об'єктом. Їм сказали, що у них неправильна оренда землі, потім ще щось, і ресторан змушений був виїхати тільки тому, що його власники якимось чином пов'язані з Мустафою Джемілєвим. Чому настільки глибоко – до ресторану?
– Так, це дійсно пов'язано з родичами Мустафи Джемілєва, але справа в іншому: цей родич не погодився «зігнутися» і платити данину цій владі. Сьогодні всі ресторани і кримські підприємства (не тільки кримськотатарські) курирує один із кримських віце-прем'єрів – це Руслан Бальбек. Зі своїми молодчиками він наїжджає на власників ресторанів, кафе і підприємств і зобов'язує платити якусь данину. Якщо вони погоджуються платити – а це великі суми, – їм дозволяють вільно працювати і розвиватися. Якщо не погоджуються, то на них насилають податкову поліцію, і підприємство паралізують або ліквідують. Ось тому це підприємство змушене було переміститися сюди й організувати роботу на материку.
– Мається на увазі один із київських ресторанів. Я навіть познайомився з жінкою, яка інвестувала у відкриття ресторану, вона румунка. За її словами, для неї це, власне, соціальна місія. Можна регулярно давати гроші на соціальні проекти, але важливо дати роботу людям, які виїхали з Криму. Я поважаю таку соціальну позицію. Далі. У нас є думка депутата держради Криму Лентуна Безазієва. Це кримський татарин у лавах російської влади півострова. Він виступає за те, щоб забрати будівлю Меджлісу, і говорить, що вона була передана громадській організації незаконно: «Керівництво республіки Крим повністю виправдовую за те, що будівлю повернули, по-моєму, комунальним службам... Тому що неправильно була свого часу передана ця будівля Меджлісу. Передали на халяву будівлю – це я точно знаю».
Чому 15 років, поки Меджліс був у цій будівлі, порушень ніяких не вбачалося, а тут раптом з'явилися?
Безазієв працює з будь-якою владою, хто б не прийшов. Диявол прийде – з дияволом працюватиме
– Я коротко хочу охарактеризувати цю людину (Безазієва – КР). Він ще в роки радянської влади намагався організувати в Узбекистані Мубарекску автономну республіку для кримськотатарського народу, щоб наш народ відмовився від своєї батьківщини. Він працює з будь-якою владою, хто б не прийшов. Диявол прийде – з дияволом працюватиме. Це людина безпринципна, тому його думку народ абсолютно ігнорує.
Тепер хочу сказати в правовому плані. Ми з 1995-1996 року орендували цю будівлю у Ради міністрів Криму, близько п'яти років платили оренду і готувалися до приватизації. Потім на конкурсній основі, за рішенням Верховної Ради Криму і з дозволом на викуп, ми її викупили. Незалежна оцінна комісія була призначена Фондом майна Криму, на балансі якого перебувала будівля. І процес завершився у нотаріуса, де був оформлений договір купівлі-продажу, після того як я сплатив всю суму (і це були чималі гроші). Тобто будівля є власністю благодійної організації «Фонд «Крим». І це не особиста, а громадська власність, і вона буде передаватися з покоління в покоління.
– Про ваш народ кажуть, що кримські татари якось аж надто об'єднані. Я спостерігав як журналіст за голосуванням на виборах з другої половини 90-х. Якщо якесь рішення ухвалюється Курултаєм і потім повідомлення поширюється Меджлісом – кримські татари в основному дослухаються цієї думки і роблять так, як вирішив Меджліс...
– По-перше, тому, що в Меджлісі провідну роль грав лідер нашого народу Мустафа Джемілєв, який прийшов у керівництво не просто так, а в дисидентській боротьбі з такою махиною, як Радянський Союз. По-друге, ми створили народний орган – Курултай, з'їзд. Це демократичний орган, на якому обиралися члени Меджлісу. Рішення ухвалювалися колективно – і народ, звичайно, виконував це рішення. Народ не міг виконати рішення уряду України чи Криму, але рішення Меджлісу, Курултаю народ сприймав як закон, бо це своє...
– Легітимне рішення в очах громадян...
– Так. Звичайно, народ його повністю підтримував.
– Ви сказали, що, коли Росія прийшла в Крим, вам пропонували і гроші, і можливості, і багато грошей для розвитку «Фонду «Крим». Сиди, будь ласка, і розвивай традиції кримськотатарського народу. Чому ж кримські татари не пішли на колаборацію? Адже були б ресурси. На своїй батьківщині. Адже у кримських татар немає іншої батьківщини. Чому так?
Наш народ не ласий на гроші і на добробут, пропонований недругами
– Наш народ не ласий на гроші і на добробут, пропонований недругами. Народ пам'ятає роль Росії в нашій долі. Колись п'ятимільйонний народ доведений до чисельності в триста тисяч. І зараз триває останній етап другої анексії Криму. Я думаю, що це розробки кремлівських кабінетів, і цей етап націлений на те, щоб наш народ повністю знищити. Звичайно, ми не можемо погодитися з цією окупацією, з анексією. Порятунок нашого народу тільки в національно-територіальній автономній республіці в складі України.
Я просив би всі країни, які пов'язані з проблемою Криму, повернутися в історію і підняти Кючук-Кайнарджийський договір, де європейські країни разом із Туреччиною гарантували вільний розвиток Кримського ханства після Кримської війни. Однак вони не виконали свої зобов'язання. Так само, як зараз Будапештський форум вчасно не схаменувся – і Крим пішов у прірву, і наш народ дійшов до такої нечисленності. Сьогодні формат того договору залишається, з деякими змінами. І це не тільки мій погляд, а рішення нашого Курултаю і Меджлісу: ми повинні бути національно-територіальною автономною республікою в складі України. Тільки в складі України. У цьому випадку наш народ не приречений на зникнення. Разом з українською державою і народом ми можемо відродитися як народ і залишитися в подальшій історії.
– Коли це трапиться?
– Вже сьогодні Верховна Рада має внести в конституційне поле закон про створення кримськотатарської національної автономної республіки. І це обов'язково. Це сприятиме швидкому поверненню Криму до складу України.
