В опонентів Ленура Іслямова туго з аргументами – свої негативні емоції вони можуть підкріпити хіба що нагадуванням про короткий період його роботи в російському уряді Криму. Чутки про штучне банкрутство російського «Джаст-банку», що належить Іслямову, поки не підтверджені і залишаються в категорії чуток. В українській політиці він з'явився поруч із лідерами кримськотатарського народу Мустафою Джемілєвим і Рефатом Чубаровим у вересні. Тоді непослідовна і беззуба політика офіційного Києва почала дратувати не лише кримських татар.
Уряд не виконував (і досі не виконує) рішення Верховної Ради щодо закріплення статусу найбільшого корінного народу Криму, всупереч здоровому глузду діяла (і діє) вільна економічна зона «Крим». Міністерство закордонних справ ніяк не реагувало на початок робіт із будівництва мосту через Керченську протоку. Все свідчило про відсутність державної політики щодо Криму. Джемілєв і Чубаров могли вельми обережно критикувати президента, уряд і парламент, оскільки інтегровані в систему влади. Для того, щоб зрушити ситуацію з мертвої точки, потрібна була людина, не обтяжена зв'язками з українською політикою.
Вільну нішу посів бізнесмен Ленур Іслямов. Саме він взяв на себе функції координатора транспортної блокади Криму. Така людина необхідна і лідерам народу, які не можуть дозволити собі сваритись навіть із неефективною владою, і активістам, спраглим дії. Слід нагадати, що лідери кримських татар не побоялись сваритися з Януковичем і Путіним. Але не можна одночасно бути у владі і проти неї. Доводиться бути послідовними, якщо вимагаєш від президента послідовності у відносинах з Росією.
Неполітик у політиці завжди ризикує, бо є порушником встановлених правил. Але саме незалученість до кулуарних розкладів відкриває перед ним додаткові можливості. Під безпосереднім керівництвом Іслямова була реалізована транспортна блокада Криму. За два місяці уряд «узаконив» її постановою. І це була перемога. Наступною перемогою прихильників активної політики щодо Криму стало відключення електроенергії після вибуху електроопор, який занурив у морок російський Крим. Досі ніхто (крім російських пропагандистів) не може стверджувати, що до підриву причетний власник телеканалу ATR. Він і його однодумці, на відміну від влади, скористались результатами вибуху і встановили пост біля опор, не дозволивши відновити постачання електроенергії. Але брати на себе відповідальність за підрив ЛЕП Іслямов не став, і тим самим дав зрозуміти, що має намір діяти в правовому полі.
Влада в Києві натякає, що дії Іслямова суперечать її інтересам. Заявити про це прямо означало б визнати, що влада має намір одночасно воювати і торгувати з Росією
Енергетична блокада стала реальним і болючим ударом для російської влади Криму. Але при цьому вдарила по інтересах близьких до президента України бізнесменів. Про необхідність відновлення поставок струму до Криму неодноразово говорив міністр енергетики та вугільної промисловості Володимир Демчишин, людина Порошенка в Кабміні. Про негативні наслідки енергоблокади для споживачів Херсонщини заявив і близький до президента депутат Ради Ігор Кононенко. Влада в Києві натякає, що дії Іслямова суперечать її інтересам. Заявити про це прямо означало б визнати, що влада має намір одночасно воювати і торгувати з Росією.
Як і обіцяв Іслямов у вересні, блокада Криму стала лакмусовим папірцем, «перевіркою на вшивість» для нової влади в Україні. Іслямову немає дороги до Росії – там на нього чекає кримінальне переслідування. Значить, він буде діяти в Україні, створюючи інформаційні приводи для ATR та інших ЗМІ. Він піднімає ставки, заявляючи про наступні етапи блокади Криму. Його обіцянка ізолювати півострів з моря стала приводом для жартів. Але якщо така блокада станеться, нехай навіть участь Іслямова не буде в ній вирішальною, він стане реальним лідером і зможе повернутись до звільненого від російської влади Криму.
Анвар Деркач, журналіст
Думки, висловлені в рубриці «Блоги», передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції
