Коливання російської валюти: рубль після «години Х»

Сергій Сенінський

У п'ятницю, 18 грудня, офіційний курс рубля до долара, вперше за період з початку 1998 року, був встановлений нижче рівня в 71 рубль – 71,32. Це трапилося на другий день після рішення Федеральної резервної системи (ФРС) – Центрального банку Сполучених Штатів – почати підвищення своїх процентних ставок, вперше з 2006 року. Саму подію всі останні місяці називали на світових фінансових ринках «годиною Х» не лише з огляду на значущість для них, але й із причини тривалого її очікування, що розтягнулося мало не на рік. Умовно кажучи, завершився черговий період дешевого долара, що багато в чому визначить тепер майбутню динаміку світових ринків – від цін численних цінних паперів до світових цін на нафту. Від останніх, у свою чергу, безпосередньо залежить і курс російського рубля. Поки, навіть пробивши багаторічний свій мінімум відносно до долара і подешевшавши за неповних два дні приблизно на 1,5%, до вечора п'ятниці рубль відіграв велику частину цих втрат. А його динаміку найближчими місяцями, крім цін на нафту, у дечому визначатимуть і внутрішні чинники.

Рішення ФРС почати підвищення процентних ставок давно очікувалося ринками. Упродовж двох перших днів також очікувано трохи підвищився курс долара до основних світових валют. І також очікувано знизилися трохи ціни на нафту, залишаючись при цьому помітно вище своїх 7-річних мінімумів, які були відзначені буквально на початку цього тижня.

Реакція багатьох ринків виявилася навіть більш позитивною, ніж очікувалося, відзначає головний аналітик шведського банку Nordea в Москві Дмитро Савченко: «Динаміка рубля також цілком відповідала коливанням цін на сировину, та інших «сировинних» валют».

Навіть зміцнення долара до основних світових валют за рішенням ФРС було порівняно невеликим, а його новий курс, наприклад, до євро виявився меншим, ніж максимум двох останніх тижнів, додає аналітик валютних ринків з компанії «Уралсиб Кепітал» Ірина Лебедєва. Ціни на нафту, за її словами, також знизилися загалом на «лічені центи».

Наскільки ці зміни визначили останні коливання курсу рубля, важко сказати, говорить аналітик. «І підвищення ставки ФРС, і деякі коливання цін на нафту у зв'язку з цим рішенням вже були закладені в курс рубля. І тому, на мій погляд, поточна динаміка на внутрішньому валютному ринку більшою мірою визначається внутрішнім попитом як на валюту, так і на рублі».

Ринок сильно переоцінив майбутній попит на валюту в грудні, і компанії накопичили чималі її запаси, тому реальний попит виявився вельми низьким, що виявилося, наприклад, і в дуже поміркованих обсягах валютних торгів, продовжує Лебедєва. «У підсумку нинішні коливання рубля, як мені видається, більше визначаються саме внутрішніми факторами».

Але одним із найбільш значущих таких факторів є «рублева» ціна нафти, як принципово важлива для поточного наповнення державної скарбниці. Бюджет на 2016 рік зверстаний, виходячи з ціни вище 3 тисяч рублів за барель, тоді як сьогодні вона знизилася вже до рівнів близько 2500 рублів, навіть менше. І, по ідеї, настільки значний розрив вказує на існуючий потенціал подальшого ослаблення рубля.

Безумовно, нинішні рублеві ціни на нафту комфорту фінансовій владі не додають, проте бюджет – досить гнучка система, нагадує Дмитро Савченко. Якщо нафтові ціни будуть і далі перебувати на поточних рівнях, то вже в першому кварталі майбутнього року, не виключено, бюджетні доходи і витрати доведеться переглядати у бік скорочення. У результаті знизиться і «комфортна» для бюджету рублева ціна нафти. «Але, звичайно, поточні ціни не дуже влаштовують Мінфін або Центральний банк Росії, – погоджується Савченко. – І, якщо нафта залишиться нижче 40 доларів за барель, курс рубля може знизитися ще».

З іншого боку, таке зниження може бути лише помірним навіть при збереженні поточних цін на нафту, упевнена Ірина Лебедєва. Традиційно в першому кварталі року зростає профіцит зовнішньої торгівлі Росії, тоді як відтік капіталу, навпаки, скорочується з огляду на те, що знижуються платежі за зовнішніми боргами компаній і підприємств – просто так влаштований їхній графік упродовж року. «Та й зараз, на тлі грудневого їх піку, що ближче до Нового року, то менше залишається платити. І, взагалі поки немає якихось особливих причин для нового ослаблення рубля».

Вони можуть з'явитися у випадку подальшого зниження цін на нафту. Після несподіваного рішення країн ОПЕК у листопаді 2014 року не скорочувати обсяги видобутку, незважаючи на зниження цін на нафту, що триває вже п'ять місяців, які упродовж всього трьох наступних місяців впали ще на 40%. А тепер уявімо, що вийде, якщо просто перенести масштаби тодішнього падіння на нинішню ситуацію: після нового – і не менш несподіваного, ніж минулорічне – рішення ОПЕК відмовитися, по суті, від будь-яких лімітів обсягів видобутку взагалі, барель нафти Brent, до ціни якої прив'язана і ціна російської експортної нафти Urals, подешевшав би уже до 26 доларів!.. Поки ж його ціна залишається на рівні 36-37 доларів.

З одного боку, учасники нафтового ринку, безумовно, очікували рішення центробанку США почати підвищення ставок і давно заклали його в поточні ціни. З іншого боку, мало хто виключає можливість подальшого зміцнення долара, в результаті майбутнього зростання ставок у США. І, як наслідок, нового зниження цін на нафту.

В цілому роль ринків капіталу для ринків сировини в нинішній ситуації все-таки менш значуща, ніж під час кризи 2008-2009 років, коли на перший план вийшли фундаментальні фактори балансу попиту та пропозиції, зазначає директор московського нафтогазового центру міжнародної аудиторської та консалтингової компанії Ernst & Young Денис Борисов.

Тому підвищення ставки ФРС навряд чи здатне кардинально змінити розклад на ринку нафти. «Більш важливим, на наш погляд, є прогноз наслідків рішень ФРС на бізнес самих компаній індустрії сланцевої нафти в Північній Америці».

Йдеться про те, що багато з них встигли накопичити чималі борги за кредитами або позиками, а підвищення процентних ставок у США лише зробить обслуговування цих кредитів більш дорогим. Тоді як падаючі ціни на нафту скорочують обсяги їх поточної виручки. Але навіть у цих умовах головне питання зводиться до того, наскільки ефективним і гнучким виявиться у результаті бізнес цих компаній, продовжує Денис Борисов.

«Не можна говорити, що, мовляв, підвищення ставки ФРС однозначно зробить ці компанії неконкурентоспроможними. Важливіше те, як вони зможуть скорочувати власні витрати і надалі, що визначить їхні можливості конкурувати з традиційними виробниками нафти в світі».

Одне з головних занепокоєнь багатьох ринків, що розвиваються, у зв'язку з підвищенням процентних ставок у США зводилося до подальшого відтоку з них капіталів міжнародних інвесторів і, як наслідок, додаткового ослаблення їх національних валют. Власне, цей фактор нікуди не подівся, а в міру вже оголошеного Центральним банком США і подальшого поетапного підвищення своїх ставок в 2016 році, його значимість буде тільки наростати.

На відміну від інших ринків, що розвиваються, з Росії, як вважається, такі капітали в масі своїй вже давно пішли. Тим не менш, повністю виключати посилення таких ризиків не доводиться, нагадує Ірина Лебедєва. «Потенціал для відтоку капіталу існує завжди. Так, можливо, через великий відтік торік цей потенціал в Росії сьогодні менший, ніж у інших країнах, що розвиваються. Однак плани ФРС і далі підвищувати ставки будуть підтримувати такі перетоки».

У Росії пік відтоку капіталу дійсно припав на 2014 рік, погоджується Дмитро Савченко. І тепер багато чого залежатиме від темпів подальшого підвищення ставок у США. Якщо, умовно, вони перевищать очікування ринку, відтік капіталу з ринків прискориться. «З іншого боку, він прискориться і в тому випадку, якщо ціни на нафту рушать у бік 30 доларів за барель, – зазначає Савченко. – Але, на наш погляд, Росія, все-таки, вже пройшла пік відтоку капіталу. І наступного року його обсяги будуть навіть меншими, ніж в 2015 році».

Оригінал публікації – на сайті Радио Свобода