Спеціально для Крим.Реалії, рубрика «Погляд»
Незвично довгі новорічні свята в Криму супроводжуються незвично сильними для півострова морозами (3 січня термометр показав –15 Со). І оскільки вихідні – час для зустрічей із друзями, головною темою кухонних розмов зараз є дефіцит електроенергії. І це при тому, що порівняно з ПБК у Сімферополі ситуація зі світлом вельми стабільна.
Одна моя знайома – стоматолог, молода мама – живе в новому будинку, де взагалі немає газу. Всі плити, колонки та прилади нагрівання працюють лише від електрики. У листопаді та грудні їй довелось дуже нелегко: після блекауту мешканці їхнього будинку більше тижня доводили місцевому штабу з ліквідації надзвичайної ситуації (НС), що без цілодобової подачі електроенергії вони не зможуть ні зігрітись, ні приготувати їжу, ні, пардон, змити воду в туалеті.
Жоден день мешканців цього будинку не обходився без дзвінка з вимогою збільшення ліміту електроенергії – у простолюдді це ритуал «зателефонувати Аксьонову»
Тоді жоден день більшості мешканців цього будинку не обходився без дзвінка на так звану «гарячу лінію уряду Республіки Крим» з метою вимагати збільшення ліміту електроенергії, тому що інакше будівлю опалювати було неможливо.
У простолюдді цей ритуал називається «зателефонувати Аксьонову». Мешканці виконували його щодня, поки Україна не увімкнула лінію «Каховська – Титан» і небезпека несподіваних вимкнень тимчасово минула.
У дійстві активно брала участь і моя знайома. За її словами, дочекатись відповіді оператора не завжди вдавалось, але у грудні вона особисто кілька разів пробивалась на цю гарячу лінію і вимагала світла.
Вранці 31 грудня, коли в усьому Криму на кілька годин вирубали світло, «Крымэнерго» нарешті відповіло на грудневе звернення моєї знайомої, остаточно зіпсувавши їй передсвятковий настрій. Днями вона люб'язно поділилась зі мною цією запізнілою відповіддю, яку було так важко отримати. І вона багато що говорить про роботу штабу НС, співробітників «гарячої лінії» уряду Республіки Крим та управлінської команди Сергія Аксьонова.
Зіпсований телефон
Коли ви телефонуєте на «гарячку Аксьонова», вас ставлять у чергу. Оскільки звертатись на урядову лінію зі скаргами – це кримська народна забава, пробитись у чергу з 20 осіб, що висять на лінії, вкрай складно.
Але навіть якщо ви потрапите в чергу, не факт, що вас з'єднають із оператором: телефонний зв'язок на півострові поганий, тож після 30-40 хвилин очікування вас запросто може скинути. І все заново. Країна Кафки.
Коли ж ви додзвонюєтесь, телефоністка монотонно фіксує ваші дані і суть проблеми у стандартних формулюваннях. Наприклад, моя знайома більше 10 хвилин пояснювала, що в будинку немає газу, тому без електроенергії жодні побутові зручності просто неможливі, що час подачі світла в будинок потрібно підняти з 6-8 годин хоча б до 16-18, що в новобудові живуть молоді родини з маленькими дітьми, яких не можна залишати без опалення.
Оператор без особливого інтересу вислухала палку промову і зачитала стандартний запит до «Крымэнерго»: «Мешканці будинку такого-то скаржаться на відсутність світла». І повісила трубку
Оператор без особливого інтересу вислухала палку промову, набрала на клавіатурі і зачитала стандартний запит до «Крымэнерго» від імені жінки, яка дзвонила: «Мешканці будинку такого-то скаржаться на відсутність світла і просять збільшити ліміт». І повісила трубку.
Кінечність буття тоді накотилася усією своєю могутністю. Півтори години очікування, полум'яний виступ і такий провал. Але це не зупинило мою знайому, ні її сусідів, які продовжили атакувати урядову лінію скарг, поки проблема з електроенергією не вирішилася сама собою.
Однак 31 грудня заяви почали наздоганяти своїх відправників, і моя знайома теж отримала документ.
Опустимо деталі героїчної боротьби керівництва Республіки Крим і ДУП РК «Крымэнерго» за забезпечення Криму світлом. Важливіше те, що питання, поставлене перед «гарячою урядової лінією», просто проігнорували.
Цей папірець (що добре видно за забрудненими краями аркуша) віддрукували за трафаретом на дуплікаторі (різографі), залишивши місце під вихідний номер, ПІБ заявника, які вносили або вручну, або списком продруковували з бази на принтері.
Іншими словами, це стандартна відповідь уряду Криму на десятки (якщо не сотні тисяч) скарг і звернень, що надійшли під час блекаута.
У вас вдома мерзне немовля? У вас вмикають світло всього на 2 години на добу – з 4 до 6 ранку? У вас немає можливості приготувати їжу без електрики?
Всім байдуже.
У вас вдома мерзне немовля? У вас вмикають світло всього на 2 години на добу – з 4 до 6 ранку? У вас немає можливості приготувати їжу без електрики? Всім байдуже
Є велика різниця між реальною роботою та її імітацією. Тому багато кримчан, які особисто зіткнулися з системою ухвалення рішень на півострові, зараз мають досить сумний настрій: всі ж прекрасно розуміють, що матюкатись на селекторних нарадах – це одне, а реально усувати локальні енергетичні проблеми – зовсім інше.
Поки економіка Росії може впоратися з кримським навантаженням, подібна халтурна діяльність державних органів не викликає у кримчан тотального праведного гніву. Поки все обмежується лише усвідомленням повної самотності в боротьбі з побутовими та комунальними проблемами.
Але що буде далі?
Лев Абалкін, кримський політолог
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції
