Колись глава команди «македонців» у Криму Анатолій Могильов назвав кримських татар на їхній батьківщині «діаспорою». Хтось пояснив це обмеженістю і неосвіченістю голови кримського Радміну. Інші побачили в його словах свідоме бажання принизити найбільший корінний народ, який у більшості своїй демонстрував неприязнь до донбаських гопників при владі. Слово «діаспора» має грецьке походження і в рідній мові означає «розсіювання». Навряд чи ідеологи-імперці в Кремлі та їхні підручні-практики в Криму копають так глибоко. Але їхні дії цілком відповідають споконвічному змісту цього слова. Адже зараз усі зусилля російської влади в Криму спрямовані на атомізацию кримськотатарської спільноти на рідній землі. Прикметно, що на місцях цим зайняті колишні однопартійці Могильова, якого час від часу бачать на вулицях Києва.
Навряд чи у російської влади є чіткий план дій. Навіть якщо він і був, то ґрунтувався на помилкових переконаннях, на зразок того, що казанські та кримські татари – один народ. Коли з’ясувалося, що це не так, і постійні вояжі та вмовляння мешканців Казані виявилися безрезультатними, окупанти вирішили поміняти Меджліс. Спочатку заборонили в'їзд лідерам, потім порушили проти них кримінальні справи. Москва таким чином визнала впливовість цього органу, але, щоб поставити туди своїх людей, треба було контролювати Курултай. А це виявилося Москві не під силу.
Дрібні групи колабораціоністів не змогли стати альтернативою Меджлісу. Обшуки, арешти і зникнення людей не змусили лідерів кримських татар піти на поступки і прийняти окупацію
Дрібні групи колабораціоністів не змогли стати альтернативою Меджлісу. Обшуки, арешти і зникнення людей не змусили лідерів кримських татар піти на поступки і прийняти окупацію. Внутрішня істерика, що виникла внаслідок провалу спроб контролювати виконавчий орган національного самоврядування, проявилася в непослідовності й алогізмі дій. Спочатку «прокурор Криму» Наталія Поклонська звернулася до суду з вимогою заборонити Меджліс як «екстремістську» організацію, а потім представники російської влади зібрали членів Меджлісу з вимогою переобрати його керівництво. При раціональному підході послідовність цих дій повинна була бути іншою.
Поклонська імітує активність, тому що не може домогтися реальних результатів у протидії національному рухові кримських татар
Забороняти незареєстрований Меджліс, у якого давно відібрали будинок, – це все одно, що забороняти збиратися людям для обговорення актуальних для них тем. Адже вуличні акції і так під забороною. Існування Меджлісу на окупованій територій не формалізоване в правовому полі Росії, а отже цю заборону неможливо буде проконтролювати. Натомість судове рішення за заявою Поклонської дасть ФСБ більше можливостей вриватися до квартир або громадських приміщень під приводом, що там зібралися екстремісти. Втім, російські спецслужби і так проводять обшуки і затримання без зайвих церемоній. Як це було під час облав на уявних членів Хізб ут-Тахрір. Відтак, уся метушня зі зверненням до суду про заборону Меджлісу має сенс лише в інформаційному просторі і не дуже позначиться на реальному стані справ. Поклонська імітує активність, тому що не може домогтися реальних результатів у протидії
Неосталіністська система Путіна на певному етапі буде змушена обирати: залишити кримських татар у спокої або записати в екстремісти весь народ
національному рухові кримських татар. При цьому мета розсіяти цей народ, який об'єднувався і буде об'єднуватися навколо Меджлісу, досягнута не буде – лихо, небезпека змушують людей об'єднуватися. Єдиний реальний результат – мовчання кримських татар на окупованій території. Але навряд чи воно триватиме довго. Адже досвід російського управління на Північному Кавказі свідчить: коли екстремістів немає, спецслужби створюють їх, щоб виправдати своє існування. Неосталіністська система Путіна на певному етапі буде змушена обирати: залишити кримських татар у спокої або записати в екстремісти весь народ.
Анвар Деркач, журналіст
Думки, висловлені в рубриці «Блоги», передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції
