Севастопольські дельфіни знову стануть «солдатами»?

Спеціально для Крим.Реалії

Певно, навіть деякі дошкільнята, не кажучи про їхній батьків, чули про лікарські здібності кримських дельфінів-афалін. Передовсім, завдяки унікальному науково-дослідного центру (НДЦ) «Державний океанаріум», який до «кримської весни» підпорядковувався безпосередньо Міноборони України. Центр із самого початку, тобто з середини 60-х років минулого століття, незмінно функціонує у Козачій бухті. Впродовж 2003-2014 років у дельфінарії установи регулярно проводили досить ефективні 10-денні реабілітаційні курси дельфінотерапії для дорослих і дітей. Достатньо зайти на інтернет-форуми, де обговорюють тему дельфінотерапії, щоб переконатись у популярності НДЦ.

Колишні «козачі» пацієнти з України, Росії, Білорусі, Казахстану, надто ті, кому вправи з дельфінами якось зарадили, досі цікавляться подальшою долею установи. Одначе інші, обізнані, учасники форуму їх одразу розчаровують: «Дельфінарій у Козачці більше не працює, тепер це знову закрита військова частина». Власне кажучи, люди геть нічого не вигадують. Колишні співробітники океанаріуму підтвердили, що за попередніми, українськими, медичними програмами там справді більше не працюють і що центр підпорядкований напряму ВМФ Росії. Саме з цієї причини, власне, значна частина цивільного персоналу й опинились «за бортом». Усі ж крапки над «і» розставив черговий офіцер, з яким вдалось зв’язатись. Мовляв, відтепер океанаріум – це суто військова частина з усіма наслідками.

«Після відомих подій 2014 року, – розповідає колишній співробітник НДЦ, капітан 2-го рангу запасу Вадим Гуцан, – ми перевезли п'ятьох наших дельфінів у бухту Ласпі, у відкритий морський басейн тамтешнього дитячого оздоровчого табору. У літній сезон встигли там з ним попрацювати. А от 2015 рік через невизначеність, розпочату реорганізацію пропустили. Нині ж сподіваємось тільки на диво. Нам пообіцяли після травневих свят повідомити про якесь рішення».

Ще три афаліни з Козачки декілька років тому передали відомчому військовому санаторію «Крим» у Партеніті. У закритому басейні оздоровниці ці морські ссавці донедавна практично круглий рік «працювали» за тією з самою методикою щодо корекції функціонального стану з порушеннями здоров’я: синдрому хронічної втоми, дитячих некрозів, первинного дитячого аутизму, порушень опорно-рухового апарату різного генезу (ДЦП, посттравматичного синдрому), енурезу, фобій, затримки психомовного розвитку.

Тривожна зима 2014-го

Тоді, на початку 2014-го, колектив НДЦ почало серйозно лихоманити через різні перевірки, що слідували одна за одною. А все почалось із аудиту Рахункової палати України, яка ще в жовтні 2013 року «накопала» низку недоліків. Зокрема, що кількість наукових і науково-дослідних розробок, які мали бути основним напрямком діяльності «Державного океанаріуму», була в 2,5 рази нижчою за рівень, передбачений законодавством для подібних установ. І що діяльність центру спрямована не на вирішення проблем розвитку і застосування Збройних сил, а, в основному, орієнтована на комерційне використання службових морських тварин з метою отримання доходів від господарської діяльності тощо.

У січні 2014-го в тому самому викривальному «ключі» плідно попрацювала в океанаріумі і головна інспекція МО України. У підсумку на стіл Валерія Лебедєва, тодішнього виконувача обов'язки міністра оборони, лягли конкретні пропозиції щодо усунення виявлених недоліків. За великим рахунком, пропозиції банально зводились до «оптимізації» організаційно-штатної структури під маркою створення на базі центру держпідприємства. Була визначена й конкретна дата завершення заходів – 31 березня. Ветерани, профспілка центру, звісно ж, сприйняли тривожні перспективи у «багнети», позаяк звільненню підлягали близько 200 осіб цивільного персоналу (військовослужбовців планували перевести на вакантні посади у частини ВМС України).

У ЗМІ з’явились безліч коментарів з цього приводу, зокрема, що за всім цим «усуненням недоліків» стовбичать як відвертий «чистоган». Тобто комерційний інтерес знаного у Севастополі забудовника «Парангон». Тієї самої фірми, що близька до керівника військового відомства і партнера Олександра Януковича пана Лебедєва. Мовляв, у результаті наміченого ним реформування «зайві» землі центру на березі Козачої бухти невдовзі дістануться «Парангону». Тим паче що фірма вже розгорнула по сусідству спорудження восьми висоток.

«Потрібна була земля, швидкі гроші, – висунула свою версію начальник науково-дослідної лабораторії океанаріуму, доктор медичних наук Людмила Лукіна. – Сьогодні бізнесменів не цікавлять наукові дослідження. Ми кожного дня дорогою на роботу бачимо величезний плакат «Парангон». Продаж квартир від забудовника». Наступний такий плакат буде вже на нашій території. Та і ситуація в країні, як ви знаєте, неспокійна»...

Наша розмова з Людмилою Миколаївною відбулась 17 лютого. А за декілька днів зі зрозумілих причин мій професійний інтерес до НДЦ витіснили більш масштабні інформаційні приводи.

А що тепер? Нові господарі центру тепер, схоже, не розглядають варіант його переведення в розряд рядового держпідприємства. Навпаки, зупинились на добре забутій старій формі військової частини. До слова, її очолив Георгій Баранов (раніше – заступник начальника НДЦ). Хоча окремими напрацюваннями українських комісій росіяни, схоже, таки скористались. Про це свідчить бодай той факт, що після тріумфального «приєднання» почались кардинальні скорочення цивільного персоналу під різним «соусом». Насамперед, за рахунок тих, хто мав хоч якесь відношення до дельфінотерапії на чолі з Людмилою Лукіною, між іншим, визнаним у Європі фахівцем у цій прикладній перспективній царині. Зник з інтернету особистий сайт Лукіної. Наразі вона уникає контактів із медівниками (додались родинні проблеми).

«Призовна» кампанія за допомогою ветеринара

Після двох років інформаційного забуття океанаріум із Козачки знову несподівано вигулькнув у стрічках новин. Навіть не з нагоди ювілею – 24 лютого 2016 року центру виповнилось рівно 50 років. На початку березня, нагадаю, з посиланням на відповідний сайт держзакупівель з’явилось повідомлення, що МО Російської Федерації збирається за 1,75 мільйони рублів придбати п'ятьох афалін. Уточнювались навіть вимоги до товарних «призовників», зокрема, довжина тіла у них має сягати від 2,3 до 2,7 метра, а також конкретизувалась стать – дві самки і три самці у віці від трьох до п'яти років. Начебто ловити дельфінів у морі (за українськими законами це робити У Чорному морі категорично забороняється) будуть за обов'язкової присутності ветеринара, фахівця з морських ссавців. Далі афаліни мають пройти карантин терміном в один місяць на базі, що надається виконавцем. Яка кінцева мета «призовної» кампанії, залишилось, так би мовити, за кадром.

Варто також згадати, що наприкінці 2014 року деякі ЗМІ розмістили інформацію про чергові навчання Чорноморського флоту буцімто з залученням бойових дельфінів. Щоправда, не вказувалось при цьому, що задіяні ластоногі бійці саме з Козачки. «Немає жодної необхідності у використанні екзотичних способів для охорони прилеглих акваторій», – поквапився спростувати ті повідомлення офіційний представник російського Міноборони генерал-майор Ігор Конашенков. Із генералом можна було якось погодитись, якби не дві обставини. По-перше, у радянські часи в Козачці «натаскували» афалін, білух (північних дельфінів) і сивучів за закритими військовими програмами, у тому числі з метою охорони морських акваторій, а також пошуку затонулих небезпечних об’єктів. Зокрема, планували використати тварин для уточнення місцеперебування ємностей з отруйними речовинами на морському дні, які радянські війська начебто затопили у морі під час наступу німців на Крим 1941 року. Якщо дещо напружити пам’ять, то цю «отруйну» тему російські ЗМІ традиційно перед початком літнього сезону раз у раз порушували – задля «чорного» піару в інтересах свого більш привабливого чорноморського курорту.

По-друге, зимова Олімпіада у Сочі. Російські газети, скажімо, «Труд», «Комсомольська правда», а також деякі зарубіжні видання тоді досить розлого писали про появу загону білух у місцевій бухті ще за місяць до офіційного відкриття змагань. «Як з'ясувалось, до завдання білух входить оповіщення про підводних плавців або інших підводних невідомих об'єктів, які можуть становити небезпеку, і сигналізувати військовим про всі відхилення від норми», – написав автор статті під заголовком «Сторожові дельфіни Олімпіади» у «Труді». Кореспондент, виявляється, зустрічався з працівниками Сочинського порту, які розповіли, що «доглядають за білухами і годують їх рибою люди у військово-морській формі».

Із цього слідує цілком логічне припущення, що старих вихованців Козачки і щойно «призваних» із морських глибин годуватимуть, муштруватимуть, геть не для подальшої оздоровчої місії, як було раніше. Тепер їх поставили у стрій як безсловесних солдатів. Можливо, навіть із кращими казармовими умовами самої служби.

Степан Шляхов, військовий експерт

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції