Доступність посилання

Спеціально для Крим.Реалії

Цього тижня – остання межа тоталітаризму, суперечка Росії з Америкою через Крим, новий наступ на свободу слова і продовження полювання на відьом.

1 місце. Цього тижня новина №1, на жаль, є продовженням топ-новини минулого тижня. На підставі рішення «кримського прокурора» Наталії Поклонської 18 квітня Мін'юст Росії вніс Меджліс до списку екстремістських організацій. Так була перейдена остання межа, яка відокремлювала класичний авторитарний режим Росії від тоталітаризму чеченського (а тепер і кримського) типу, що народжується. За авторитаризму ворогів садили індивідуально, штампуючи потрібні судові «вироки», тепер «закони» виправдовують саме масові репресії.

Дмитро Пєсков
Дмитро Пєсков

21 квітня США закликали Росію скасувати це рішення: «Меджліс давно є представницьким органом історично гноблених кримських татар. Також він важливий для збереження національної культури і захисту населення від дискримінації». Відповідь прес-секретаря президента Росії Дмитра Пєскова була прогнозованою: «Це питання, яке стосується російської юрисдикції, і тому в цьому випадку ми не вважаємо за можливе і необхідне прислухатися до думки інших країн».

«Журналістам», які «не побачили» затримання своїх колег, нагадаю слова Мартіна Німьоллера: «Коли вони прийшли за мною – вже не було кому заступитися за мене»

2 місце. Черговий поворот вентиля, що перекриває свободу слова. 19 квітня ФСБ провела обшуки в будинках сімох кримських журналістів, які не загрузли в загальному «одобрямсі». Імена чотирьох відомі: Леньяра Абібулаєва, Заїр Акадиров, Руслана Люманова і Микола Семена. Останньому висунули звинувачення за ст. 280.1 Кримінального кодексу Росії (сепаратизм), зараз він перебуває під підпискою про невиїзд. Не дивно, що в умовах репресій, що розгортаються, кримській «владі» потрібно якомога менше чесних свідків. А «журналістам», які «не побачили» затримання своїх колег, нагадаю слова Мартіна Німьоллера: «Коли вони прийшли за мною – вже не було кому заступитися за мене».

3 місце. 18 квітня в Ялті були затримані Рефат Алімов та Арсен Джеппаров, підозрювані у зв'язках із забороненою в Росії організацією «Хізб ут-Тахрір». Двадцять років російська пропаганда торочила, що в Кримських горах розташовані табори підготовки ісламських бойовиків. Але за два роки нова кримська «влада» не знайшли жодної споруди, яку можна було б пред'явити громадськості в якості такого табору, тому замість будівель почали «знаходити» самих «бойовиків».

4 місце. На тлі попередніх новин святкування на півострові 21 квітня Дня відродження реабілітованих народів Криму виглядає справжнісіньким знущанням. Верхом цинізму звучать слова Сергія Аксьонова на честь свята: «Сьогодні представники реабілітованих народів посідають гідне місце в політичному, громадському та культурному житті півострова, в багатонаціональній російській сім'ї. Кожна подія, значуща для тієї чи тієї етнічної групи, стає помітним суспільним явищем у житті всього кримського співтовариства». Цікаво, чому місцеві «журналісти» ігнорують заборону Меджлісу й обшуки у кримських татар? Чи це не «подія, значуща для етнічної групи»?

Верховна Рада України звільнила, нарешті, 193 суддів із Криму, які перейшли на службу Росії. Не минуло, як то кажуть, і трьох років

5 місце. Краще пізніше, ніж ніколи, подумала Верховна Рада України і звільнила, нарешті, 193 суддів із Криму, які перейшли на службу Росії. Не минуло, як то кажуть, і трьох років. На теперішнє становише зазначених суддів це рішення, звісно, не вплине, але воно відкриває перед ними невеселу перспективу кримінального провадження відразу після повернення Криму. Ну і дає нам надію на аналогічні рішення щодо інших категорій зрадників і колабораціоністів.

Меморандум про співпрацю був підписаний лише з Абхазією. Очевидно, ринкам Америки і Європи доведеться потіснитися – на сцену виходить кримсько-абхазький союз

6 місце. На минулих вихідних завершився II Ялтинський міжнародний економічний форум, організатори якого обіцяли наплив іноземців (60 осіб з 25 країн), які так і прагнули налагодити стійкі відносини з Кримом, і залучити на півострів мільярдні інвестиції. У реальності меморандум про взаєморозуміння і співпрацю був підписаний лише один, і той – з Абхазією. Очевидно, ринкам Америки і Європи доведеться потіснитися – на сцену виходить кримсько-абхазький союз.

7 місце. Бантик наостанок. Десятирічна піаністка родом із Криму Христина Михайличенко перемогла на XI Міжнародному конкурсі молодих піаністів пам'яті Володимира Горовиця в номінаціях «соліст із оркестром» і «соло з обов'язковим виконанням етюду». Вірте у краще!

Христина Михайличенко
Христина Михайличенко

Андрій Введенський, кримський оглядач

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції

XS
SM
MD
LG