Доступність посилання

Спеціально для Крим.Реалії

Після оголошення рішення про заборону Меджлісу кримськотатарського народу 26 квітня одразу пішло посилення жорсткої риторики Росії щодо Туреччини. «Антиросійська позиція, якої в теперішній час дотримується турецька влада, не дозволяє розраховувати на нормалізацію двосторонніх відносин у видимій перспективі», – цитує огляд зовнішньополітичної діяльності Росії за 2015 рік, підготовлений МЗС Росії, але зручно опублікований лише зараз, газета Взгляд. Колись основному та стратегічному партнеру Москви – Анкарі – в огляді присвячено лише півсторінки тексту, в якому на сторінці 105 нема нічого позитивного, лише гострі фрази, заточені канцелярською мовою.

Зіпсоване на сирійсько-турецькому кордоні подіями листопада 2015 року ставлення Кремля до свого сусіда з кожним днем стає дедалі агресивнішим.

До 25 квітня можна було спостерігати різноманітні спроби дати «свій сигнал» про можливість відновлення дружби чи принаймні співробітництва.

У подальшому російські пропагандисти почали інтерпретувати будь-які «турецькі натяки» на можливість «зеленого світла» на шляху відновлення колишньої дружби. Додумалися навіть перефразувати прес-конференцію спікера турецького глави держави.

Російські ресурси вже розпочали приховано закликати населення турецьких міст до повстання проти Анкари!

«Росатом» спростував інформацію про відмову від будівництва турецької АЕС в Мерсіні! З’ясувалося – ні, це – просто назва прес-повідомлення. Насправді «Росатом» продасть (!) свою частку, яка дорівнює 49%, у проекті турецької АЕС «Аккую», що рівнозначно втраті всіх можливостей брати участь у подальшій реалізації проекту.

На тлі різкої критики, якій піддають президента Туреччини Реджепа Ердогана європейські спікери за утиски свободи слова, а також ескалації курдської проблеми, що має державне значення для Турецької Республіки, міграційних труднощів із сирійськими біженцями відповідні російські ресурси вже розпочали приховано закликати населення турецьких міст до повстання проти Анкари!

Ми не вважаємо за необхідне відповідати на кожне зауваження. Туреччина готова вжити заходів для розв'язання проблем у контексті держави, яка має гідність
Ібрахім Калина

Якщо уважно вчитатися в коментарі прес-секретаря турецького президента посла Ібрахіма Калина (İbrahim Kalın), то можна побачити в його словах не лише вміння тримати «дипломатичну марку», готовність до рівноправного та чесного діалогу, але і конкретні оцінки взятої останнім часом на озброєння Кремлем агресивної тактики: «… Звісно, ми слідкуємо за безпідставними звинувачувальними зауваженнями Росії… Ми не вважаємо за необхідне відповідати на кожне зауваження. Туреччина готова вжити заходів для розв'язання проблем у контексті держави, яка має гідність… Російсько-турецькі відносини надто важливі, щоб жертвувати ними через один інцидент. Наші відносини мають глибину… Однак, на жаль, російські постійні обвинувачення та «чорна пропаганда» проти Туреччини, починаючи з 24 листопада 2015 року та відомого інциденту, поки ще блокують цей процес. Ми сподіваємося, що зроблені кроки дозволять з’явитися новим можливостям. Ми – Туреччина, – готові до цього», – заявив, окресливши позицію Анкари, прес-секретар президента Туреччини на брифінгу 25 квітня.

Вже 27 квітня Міністерство закордонних справ Турецької Республіки опублікувало прес-реліз, в якому різко засудило заборону російською владою Меджлісу кримськотатарского народу. «Заборона діяльності Меджлісу є наступним після анексії Кримського півострова кроком Росії, спрямованими проти єдності та інтеграції кримських татар… Ми засуджуємо таке рішення, яке є підтвердженням систематичного та колективного тиску на кримськотатарську громаду, а також порушенням фундаментальних прав та свобод жителів півострова», – йдеться в заяві.

Сьогодні вже російське зовнішньополітичне відомство закликало росіян утриматися від поїздок до Туреччини. «Перебування в цій країні пов’язане із загрозою життю та здоров’ю через громадянські війни на південному сході країни та теракти», – зазначила спікер російського МЗС Марія Захарова під час брифінгу.

Туреччина засудила анексію Криму, активізувала співробітництво з Україною та зайняла тверду позицію у питанні захисту прав кримськотатарського народу

Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією. 7 жовтня 2015 року президент України Петро Порошенко підписав відповідний закон. Міжнародні організації визнали окупацію й анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій проти Москви. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Туреччина засудила анексію Криму, активізувала співробітництво з Україною, підтримавши резолюцію ООН про її територіальну цілісність, та зайняла тверду позицію у питанні захисту прав кримськотатарського народу.

25 листопада 2015 року Туреччина збила російський військовий літак, який порушив турецький кордон у районі Сирії та виконував політ у рамках збройної допомоги режиму Башара Асада. Після цього Міністерство оборони Росії заявило про зупинення військового співробітництва з Анкарою. Російський президент своїм указом в односторонньому порядку скасував безвізовий режим між країнами, а також доручив уряду опрацювати та запровадити санкції проти Туреччини.

26 квітня 2016 року за поданням російського прокурора Наталії Поклонскької суд на окупованому півострові прийняв рішення про заборону діяльності Меджлісу кримськотатарського народу.

Наразі позитивний розвиток російсько-турецьких відносин навряд чи можливий. «Анкарський синдром» Москви перейшов до нової стадії не лише стрімкого звужування спектру дипломатичних інструментів, але і майже відкритої діалогової конфронтації.

«Анкарський синдром» Москви перейшов до нової стадії не лише стрімкого звужування спектру дипломатичних інструментів, але і майже відкритої діалогової конфронтації

Недалекоглядність російського керівництва перетворює Росію на військово-політичну машину авторитарного тоталітаризму. Ставка на агресію проти сусідів та репресії проти народів – черговий крок до згортання демократичних інститутів і зруйнування суспільства та світового порядку.

Туреччині слід прискорити опрацювання на державному рівні узгодженої та координованої позиції щодо застосування дієвих заходів на противагу Росії. Анкарі необхідно приєднатися до режиму санкцій, запроваджених її західними партнерами, і переходити до економічних обмежень щодо Москви.

Рудольф Медведь, кримський оглядач

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції

XS
SM
MD
LG