Доступність посилання

Світові ЗМІ: Чому Росія розігріває заморожений конфлікт на Донбасі?


Посилення конфлікту на Донбасі, активізація кремлівських тролів і підготовка до референдуму у Великій Британії, де супротивники виходу об’єднаного королівства з Євросоюзу закликають голосувати всіх, навіть австралійців і новозеландців, щоб втримати країну в ЄС і зберегти тим самим її вплив у світі, – такі теми порушує світова преса.

Чому Росія підігріває заморожений конфлікт з Україною? Цим питанням переймається оглядач газети The Washington Post після оголошення, яке зробив представник ООН. Адже, згідно з даними ООН, лише у квітні на Донбасі загинули 173 особи, що є найбільшою цифрою з часу піку протистояння у серпні 2014 року. Чи втримаються у цій ситуації Мінські угоди з лютого 2015 року?

Автор статті Самюель Рамані каже, що обидві сторони запекло сперечаються щодо того, хто ж порушує угоди, але українська сторона звучить переконливіше. Вона надає дані розвідки, які говорять, що Росія надіслала в район Донбасу додаткові сили для посилення Донецька та інших окупованих нею міст.

Тож навіщо вона це робить? Аналітик вважає, що можливі три причини.

Москва сподівається розхитати політичну ситуацію в Києві, де реформи ідуть повільно, а зміни до Конституції заблокували «націоналісти і популісти в парламенті»
Самюель Рамані, The Washington Post

По-перше, Москва може хотіти взяти під контроль Східну Україну. Спираючись на дані української розвідки, оглядач говорить, що помічник президента Росії Владислав Сурков зустрічався нещодавно з ватажком «ДНР» Олександром Захарченком, щоб висловити йому невдоволення нецільовим використанням грошей. Також Росія, на думку аналітиків, може таким чином боєм перевіряти, які з сепаратистських угрупувань залишились їй вірними, бо для контролю над окупованими територіями їй потрібна дисципліна.

Друга можлива причина посилення конфлікту – збільшити тиск на київських політиків, до яких деякі європейські партнери ставляться не як до жертв агресії, а як до другої сторони конфлікту, яка несе співвідповідальність за нього. Про це, зокрема, говорив міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр, який у березні заявив, що Київ і Москва несуть спільну відповідальність за погіршення ситуації. Також Москва сподівається розхитати політичну ситуацію в Києві, де реформи ідуть повільно, а зміни до Конституції, які б довічно закріпили за окупованими територіями особливий статус, заблокували, як написав автор статті, «націоналісти і популісти в парламенті». Тобто Москва може використовувати небажання Києва виконувати цю частину Мінських угод для відновлення конфлікту.

І третьою причиною російської активності на Донбасі може бути посилення НАТО в Чорноморському регіоні.

Про інший фронт російської війни розповідає кореспондент The New York Times Ендрю Гіґґінс. Він знайомить американських читачів з історією, яка сталась із журналісткою-розслідувачкою з Фінляндії, яка хотіла дізнатись більше про проросійських інтернет-тролів. Журналістка Фінського громадського радіо Джессіка Аро закликала своїх слухачів поділитися своїм досвідом спілкування з ними, але замість слухачів у набагато більшій кількості їй почали писати самі ці тролі. При чому їхня хвиля ненависті і переслідувань була такою, що 35-літня журналістка говорить, що через них «усе її життя пішло шкереберть».

Автор статті зауважує, що не лише проросійські тролі поводяться агресивно в мережі. Там може дістатися і від заангажованих проукраїнських коментаторів і від інших недругів Кремля.

Проросійські голоси стали настільки галасливими і деструктивними, що і ЄС, і НАТО створили спеціальні підрозділи для боротьби з ними
Ендрю Гіґґінс, The New York Times

«Але проросійські голоси стали настільки галасливими і деструктивними, що і ЄС, і НАТО створили спеціальні підрозділи для боротьби з тим, що вони вважають серйозною загрозою не лише для громадської дискусії, але і для добробуту європейського демократичного порядку та навіть для їхньої безпеки», – мовиться у статті.

Адже, за словами одного з дипломатів, якого цитує газета, «інформаційна війна є лише частиною більшої боротьби», і вона є не менш небезпечна, ніж звичайна зброя.

Фінська журналістка побувала у Санкт-Петербурзі на одній з «фабрик тролів», де випускають брехливі новинні повідомлення, особливо про Україну, та наводняють сайти звинуваченнями проти критиків Росії. Через це її почали закидати електронними листами з залякуваннями і знущаннями, та навіть відеороликом, що висміює журналістку фінською мовою.

Її досвід, на думку американського журналіста, ілюструє те, що Фінляндія є особливо активним фронтом інформаційної війни на тлі можливого просування НАТО до її кордонів. Фінляндія, яка має майже тисячу кілометрів спільного кордону з Росією, довго трималася поза альянсом, але знервована діями Росії Фінляндія вирішила посили свою співпрацю з західним оборонним альянсом і обговорює питання про повне членство.

Robbie Whelan репортер Wall Street Journal: Захоплююча історія про фінський політичний клімат та інформаційну війну між проНАТОвськими та проРосійськими медіа:

Відомий британський коментатор Тімоті Ґартон Еш у газеті The Guardian закликає не залишатись байдужим до британського референдуму не лише самих жителів британських островів, але і новозеландців, австралійців і канадців. Справа в тому, що вони, тобто близько мільйона чи більше жителів цих країн, на додачу до громадян Ірландської Республіки, які живуть у Британії, мають право голосувати на референдумі. І хоча в цьому немає жодної логіки, оглядач нагадує слова колишнього британського прем’єра, який казав, що «Британія керується не логікою, а парламентом».

Британія стоїть перед найважливішим вибором за останні 40 років. Тож багато залежатиме від того, чи вийдуть голосувати всі ті, хто має на це право
Тімоті Ґартон Еш, The Guardian

У будь-якому випадку, оглядач закликає всіх мешканців цих заморських територій іти реєструватись і голосувати на референдумі про вихід чи невихід Британії зі складу ЄС 23 червня. Він наполягає, що якщо прихильники референдуму закликають все вирішувати демократичним вибором, то цей вибір потрібно використати сповна, особливо, коли система реєстрації виборців викликає стільки суперечок в країні.

Британський оглядач звертає увагу на те, що багато зусиль витрачається на те, щоб заохотити молодих виборців, які бачать своє майбутнє в Євросоюзі, і на те, що зараз Британія стоїть перед найважливішим вибором за останні 40 років. Тож багато залежатиме від того, чи вийдуть голосувати всі ті, хто має на це право.

Timothy Garton Ash: молоді, старі, британці, чи новозеландці, реєструйтеся та голосуйте на референдумі про ЄС

XS
SM
MD
LG