Доступність посилання

Спеціально для Крим.Реалії

Коли кримські міліціонери, митники і військові не чинили спротиву російським окупантам, вони були впевнені, що українці і росіяни – один народ і ділити їм нема чого. Коли чиновники виконували накази Москви і місцевих самопроголошених керівників, вони були переконані, що українці і росіяни – один народ. Точніше, один великий російський народ. А українців, з їхньої точки зору, ніколи і не було.

У 70-80 роки 20 століття комуністична пропаганда говорила, що сформувалась нова спільність – «радянський народ». У 90-ті роки, після розвалу Радянського Союзу, з'ясувалось, що ніякого «радянського народу» немає. А є українці, естонці, латиші, грузини та інші народи, які отримали шанс на створення своїх держав.

І тоді вводиться нове поняття – росіяни. Це нова спільність, яку намагаються сколотити кремлівські керівники. Основна політика Москви впродовж декількох століть залишається незмінною і полягає в русифікації корінного населення на всіх захоплених землях. У самій Росії як і раніше є багато народів, які не ідентифікують себе з росіянами. Процес асиміляції ще не завершений. Так і з'являється термін «росіяни». Але потрібно розуміти, що головна мета – створення монолітного утворення «російський народ» з одною мовою, однією історією і одним поглядом на світ.

Головна мета – створення монолітного утворення «російський народ» з одною мовою, однією історією і одним поглядом на світ

І поки Україною керував Янукович, а русифікація України продовжувалася, ніякої небезпеки в формальному існуванні незалежної України не було. Все змінилося після того, як в Росії дійсно побачили, що українці більше не хочуть бути єдиним російським народом.

Не тільки російські керівники, а й самі росіяни всі роки української незалежності цю саму незалежність сприймали як якесь прикре непорозуміння. Більше того, багато хто з тих, хто отримав українські паспорти, до незалежності своєї країни ставилися точно так само.

«Та яка Україна? Ми всі – українці, росіяни, білоруси – жили разом, ось разом жити і треба», – таке нерідко навіть зараз можна почути в Україні. В Україні, яка вже два роки пручається російській агресії.

Чому так відбувається? Тому що вся сучасна російська пропаганда збудована на концепції «єдиного народу». І з радянського часу нічого не змінилось. Більше того, нічого не змінилось і з часів Російської імперії – коли забороняли українську мову, а існування українців як окремого народу заперечували. Це прояв імперської політики, основний інструмент якої – асиміляція. І спротив появі національної свідомості. Для Москви поява національної свідомості у тих народів, чиї землі вона окупувала і анексувала, – смерті подібне. Тільки усвідомлення людьми, що вони не росіяни, вони не «один народ», ставить хрест на загарбницькій політиці Кремля. Саме тому Путін в припадку розпачу вводить війська в лютому 2014 року в Крим, а в квітні – на Донбас. Але вводить він їх тільки туди, де переважна більшість населення вважають, що вони з росіянами «один народ».

Тільки усвідомлення людьми, що вони не росіяни, вони не «один народ», ставить хрест на загарбницькій політиці Кремля

Насправді українці все ще формують сучасну національну державу. Демократичну країну вільних людей. І головна перешкода на цьому шляху – російська пропаганда. Та сама, яка з ранку і до вечора говорить про те, що росіяни і українці – один народ. Та сама пропаганда, яку в боротьбі за владу використовують і деякі українські політики. Та сама пропаганда, яка нишком нашіптує на вухо: «Від тебе нічого не залежить. У Росії все точно так само, всі крадуть, але тебе будуть краще годувати».

Окрім «спільної історії», Росії більше нема чого запропонувати сусіднім народам. Тим самим народам, землі яких Росія свого часу окупувала. Когось із них вона як і раніше утримує у складі Російської Федерації, когось була змушена відпустити як незалежної держави. Але спроби відтворити єдину імперію з єдиним народом нікуди не поділись. Саме тому всі гроші у пропаганді і надалі вливатимуть у рекламу цього концепту. Тож попереду на нас чекає тільки посилення російської пропаганди, спроби відновити «дружбу» і нагадати українцям, що «ми ж один народ».

Боротьба українців за свою країну ще не завершена. Ще сильний вплив російської пропаганди на громадян України. Не виключена і поразка. У тому випадку, якщо більшість українців дійсно вирішить, що вони з росіянами – один народ. Із Путіним, безправ'ям і перемогобіссям.

Вибір за українцями.

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції

XS
SM
MD
LG