Доступність посилання

Після анексії Криму банківська система на півострові залишається паралізованою. Як домогтися компенсації коштів, що залишилися в українських банках, чи є у підконтрольної Кремлю кримської влади гроші для повернення депозитів і чи варто непокоїтися через активізацію колекторів – у матеріалі Крим.Реалії.

У березні 2014 року кримчани штурмували банкомати і фінансові установи, намагаючись повернути свої гроші – банківська система на півострові була паралізована. 8 квітня 2014 року Кремль створює спеціальний Фонд захисту вкладників. За словами російської влади, його мета – повернути кримчанам вклади, які застрягли в українських банках, однак вони спочатку компенсують суми, які не перевищують 700 тисяч рублів.

Кримчани, які мали в українських банках внески, які перевищують цю суму, отримали можливість компенсації тільки з 20 липня того ж року. Заступник голови підконтрольного Кремлю парламенту Криму Костянтин Бахарев повідомив про виділення для цього 245 мільйонів рублів із республіканського бюджету.

Одним із джерел поповнення Фонду захисту вкладників підконтрольна Кремлю влада Криму зробила націоналізацію майна. У центрі уваги опинилася група «Приват» українського олігарха Ігоря Коломойського. Напередодні цього рішення Сергій Аксьонов пояснив його тим, що «ПриватБанк» не виконав зобов'язання перед кримчанами щодо повернення їхніх депозитів. Майже півтора мільярда рублів вже отримали від продажу з аукціону санаторію «Форос», зараз продають ще чотири об'єкти. Ці виплати завершаться 24 жовтня, після чого вже анонсували третій етап націоналізації.

Хто поверне вклади – Україна чи Росія?

Через депозитну плутанину у кримчан складається враження, що вони можуть вимагати свої гроші одночасно не тільки у російського Фонду захисту вкладників, а й у самих українських банків. Теоретично такий варіант можливий, каже юрист Регіонального центру прав людини Сергій Заєць, але на практиці робити цього не радить.

Є така річ, як безпідставне збагачення, коли людина отримує гроші, на які вона не має права. Є сума вкладу, яку має повернути банк, і є право людини її отримати, але один раз. Якщо йдеться про отримання її в якомусь кратному розмірі, то надлишки людина зобов’язана повернути
Сергій Заєць

«Є така річ, як безпідставне збагачення, коли людина отримує гроші, на які вона не має права. Є сума вкладу, яку має повернути банк, і є право людини її отримати, але один раз. Якщо йдеться про отримання її в якомусь кратному розмірі, то надлишки людина зобов’язана повернути», – пояснює експерт.

Кому саме повертати – питання інше, говорить Сергій Заєць. Згідно з українським законодавством, ці договори будуть вважатися недійсними, але тоді виникне питання відповідальності перед владою російською, яка ухвалювала рішення про виплату цих сум: «У будь-якому випадку, отримання суми з двох джерел може спричинити проблеми або на материковій частині України, або в Криму».

Якщо виникають труднощі з поверненням депозиту, юрист радить звертатися до суду для захисту своїх прав. «Є позитивна практика, суди виносять рішення на користь вкладників. Тут просто необхідно зробити вибір – чи піти шляхом, щоб отримати гроші, які пропонує Російська Федерація, чи поборотися за свої права і отримати внесок від українського банку».

Загроза колекторів

У Криму залишилося багато людей, які брали кредити в українських банках. Тепер вони бояться того, що до них прийдуть колектори з вимогою повернути гроші. Спеціаліст у кредитних суперечках Данило Михалищев у таких випадках радить звертатися до Фонду захисту вкладників у Криму, який зобов'язаний допомогти з вирішенням проблеми. Ще один варіант – звертатися до суду.

Щоб попередити прихід цих лиходіїв, скажімо так, потрібно писати скарги, якщо, звичайно, є конкретно на кого і на що – тобто якщо є загрози життю, майну... Писати в прокуратуру, в той же Фонд, в Росспоживнагляд
Данило Михалищев

«Щоб попередити прихід цих лиходіїв, скажімо так, потрібно писати скарги, якщо, звичайно, є конкретно на кого і на що – тобто якщо є загрози життю, майну... Писати в прокуратуру, в той же Фонд, в Росспоживнагляд», – говорить юрист.

Михалищев звертає увагу на те, що українські банки можуть передавати кредитні кейси російським колекторам, оскільки це передбачене російським законодавством. У такому випадку українські борги з кримських вкладників вимагатимуть вже російські колектори.

Але перш ніж виконувати перед ними зобов'язання, юрист радить переконатися в тому, що вони мають на це право: «Щоб спати спокійно, потрібно дізнатися, хто вимагає гроші, що це за організація... Потрібно ознайомитися з договором цесії – на підставі чого, ким і коли був переданий».

У можливість того, що російська влада повністю звільнять кримчан від виплати боргів (про що нещодавно говорив Володимир Константинов) Михалищев не вірить. «Сподіватися на це можна, але чи вийде... Результати цього очевидні, Україна вживатиме тоді симетричних заходів».

XS
SM
MD
LG