Доступність посилання

Телевізор замість Чийгоза: як судять заступника голови Меджлісу


Ахтем Чийгоз

У Криму триває суд над заступником голови Меджлісу Ахтемом Чийгозом. Російські силовики звинувачують його в «організації масових заворушень». На суді 2 серпня лава підсудних була порожньою – Чийгозу не дозволили бути присутнім на суді особисто, він обрав участь у ньому за допомогою відеозв'язку. Кореспондент Крим.Реалії з'ясував, що відбувалось на засіданні і як заступник голови Меджлісу боровся за право бути присутнім у судовій залі.

Біля Верховного суду Криму – скупчення людей. Тут члени Меджлісу і Курултаю, друзі та колеги Ахтема Чийгоза – вони прийшли його підтримати. Присутні обступили адвоката Миколу Полозова і Зейтуллу Чийгоза – батька обвинуваченого.

«Я завжди чесно говорив: щоб муки кримських татар жодної нації не торкнулись! А тепер кажу: дай бог, щоб це вас торкнулося! Може, хоч тоді вони щось зрозуміють», – каже Зейтулла із надривом, активно жестикулюючи.

Рано чи пізно їм доведеться відповісти за свою зраду присяги, перш за все. Не важливо, які це люди – це вже десяте питання
Микола Полозов

Адвокат Микола Полозов, який захищає інтереси Ахтема Чийгоза, розповідає присутнім, що напередодні засідання Генпрокуратура України отримала судовий дозвіл на проведення розслідування щодо трьох колишніх кримських суддів, які дали присягу Росії.

«Вони мають розуміти, що відповідальності все одно ніхто не уникне. Рано чи пізно їм доведеться відповісти за свою зраду присяги, перш за все. Не важливо, які це люди – це вже десяте питання. Перш за все, вони були посадовими особами, які давали присягу своїй країні, а потім її зрадили. Раз вони зрадили Україну, чому Росія думає, що вони її не зрадять?» – каже адвокат.

«Так вони знають, що вони її зрадять», – додає Зейтулла Чийгоз.

Учасники процесу і люди, які прийшли підтримати заступника голови Меджлісу, стояли під будівлею близько півгодини. У засіданні оголосили перерву через нестабільний відеозв'язок із сімферопольським СІЗО, в якому перебуває обвинувачений. Рішення про те, що Чийгоз братиме участь у суді дистанційно, ухвалили 20 липня. Клопотання про проведення наступних засідань у режимі відеозв'язку подав представник прокуратури. Меджліс кримськотатарського народу вважає, що таким чином російські силовики намагаються чинити тиск на Ахтема Чийгоза і обмежити його можливість захищатись.

«Російські окупанти такими своїми діями мають намір чинити додатковий морально-психологічний тиск на Ахтема, позбавивши його можливості живого спілкування зі своїми рідними і близькими під час «суду». Змусити кримських татар звикнутися з тим, що, мовляв, приходь або не приходь на суд – користі жодної, навіть Ахтема не побачили на власні очі», – написав голова Меджлісу Рефат Чубаров на своїй сторінці у Facebook.

Реалізувати рішення про проведення відеоконференції виявилось не так-то й просто. Як повідомив адвокат Микола Полозов, зв'язок із СІЗО обривався кожні 5 хвилин, у результаті чого суд змушений був оголосити перерву. В результаті замість 10:00 години суд розпочався о 14:30.

У в'язницю за підтримку України

Ахтем Чийгоз перебуває за ґратами вже півтора роки. 29 січня 2015 року він добровільно з’явився на допит в кримський главк Слідчого комітету Росії, де його затримали. Заступника голови Меджлісу звинувачують у порушенні 212-ї статті Кримінального кодексу Російської Федерації – «організація масових заворушень». За версією слідства, «заворушення», які «організовував» Чийгоз, відбулись 26 лютого 2014 року. Того дня біля будівлі Верховної Ради АРК відбулись два масштабні мітинги: акція на підтримку територіальної цілісності і контрмітинг, організований партією «Русское единство» на чолі з Сергієм Аксьоновим. Між конфліктуючими сторонами раз у раз спалахували сутички, в тисняві загинули двоє людей.

Ахтем Чийгоз стримує натиск людей на мітингу 26 лютого 2014 року, Сімферополь
Ахтем Чийгоз стримує натиск людей на мітингу 26 лютого 2014 року, Сімферополь

Вранці наступного дня, 27 лютого, будівлю Верховної Ради АРК захопили озброєні російські військові без розпізнавальних знаків. А через півроку прокуратура Криму, на той час уже підконтрольна Росії, кваліфікувала мітинги 26 лютого як «масові заворушення» і відкрила кримінальну справу. Винуватцями «заворушень», за версією прокуратури, є організатори проукраїнської акції, а учасники проросійського мітингу – потерпілими. Слідство вважає, що існував якийсь «злочинний задум», одним з авторів якого був Ахтем Чийгоз. А решта підсудних реалізовували «злочинну змову» лідерів кримських татар. Обвинуваченими у справі окрім Чийгоза зараз є Ескендер Кантеміров, Арсен Юнусов, Ескендер Емірвалієв, Алі Асанов і Мустафа Дегерменджі. Двоє останніх вже більше року перебувають у СІЗО, решта – на підписці про невиїзд. Знаменно, що масові мітинги біля кримського парламенту відбулись ще до офіційного «приєднання Криму до Росії», тобто в той момент, коли півострів був частиною України навіть за законами Російської Федерації. Правозахисний центр «Меморіал» визнав Чийгоза, Асанова і Дегерменджі політичними в'язнями.

«Справу 26 лютого» передали до суду в січні 2016 року, але 15 лютого судді несподівано повернули її на дорозслідування. Своє рішення вони обґрунтували тим, що в ній не конкретизована кількість потерпілих і заподіяна їм шкода. Після цього прокуратура Криму, підконтрольна Кремлю, провела додаткове розслідування, слухання у справі в суді поновили 20 червня. Цього дня судді вирішили розділити справу. Вони винесли ухвалу, згідно з якою Чийгоза судитиме Верховний суд Криму, а інших фігурантів – Центральний районний суд Сімферополя.

Розмиті звинувачення

Засідання у справі Ахтема Чийгоза 2 серпня розпочалось із того, що підсудний подав клопотання про особисту участь у процесі. Судова колегія під керівництвом Віктора Зінькова відмовилась його задовольнити.

Слідом за цим Чийгоз подав ще одне клопотання – про призупинення розгляду справи до рішення Апеляційного суду за скаргою на виділення справи в окреме провадження. Його судді також відхилили. Після цього заступник голови Меджлісу подав ще два клопотання, які також задоволені не були. Він попросив допустити в зал суду слухачів і журналістів, а також дозволити ведення аудіозапису. Після чергової відмови Чийгоз оголосив відвід всій колегії суддів, оскільки, на його думку, вони зацікавлені в результаті справи.

«Головуючий суддя Зіньків має бути відведений через наявне громадянство України, що є несумісним зі статусом судді Росії. Але судді відмовились відводитись за заявою Чийгоза. Писали відмову недовго, мабуть, уже були заготовлені шаблони», – написав адвокат Микола Полозов у своєму Твіттері.

Ахтем Чийгоз, 30 листопада 2015 року
Ахтем Чийгоз, 30 листопада 2015 року

Після того, як усі клопотання підсудного відхилили, суд перейшов до стадії судового слідства. Слово надали прокурору Олександру Домбровському, який зачитав обвинувальний висновок. Його зміст, за словами Полозова, ніяк не змінився, незважаючи на те, що справу повертали на дорозслідування.

«Оголошено висунутого обвинувачення відбувалося в тому обсязі, який був і раніше. У частині дорозслідування це лише уточнена шкода в частині сум збитку, який був заподіяний майну Верховної Ради АРК. Ще з'явилося кілька нових медичних довідок у потерпілих», – сказав адвокат у коментарі для Крим.Реалії.

Ахтем Чийгоз вказав на неконкретність, непрозорість і розмитість висунутого обвинувачення, яке не дозволяє йому захищатись

Після прокурора на судовому засіданні слово взяв сам Ахтем Чийгоз, який оголосив, що відмовляється визнавати провину. Він вказав на неконкретність, непрозорість і розмитість висунутого обвинувачення, яке не дозволяє йому захищатись.

«Не можна захищатись від того, що чітко не сформульоване. Ні час, ні місце, ні дії, які кваліфікуються як «організація масових заворушень» у цьому конкретному обвинуваченні не зазначені», – пояснив кореспонденту Крим.Реалії позицію свого підзахисного Микола Полозов.

На його думку, суд взяв курс на те, щоб провести процес якомога швидше і зробити так, щоб про нього довідалося якомога менше людей. Однак адвокат стверджує, що має намір з цим боротися, і, зокрема, кожне засідання обіцяє подавати клопотання про особисту присутність на ньому свого клієнта. Справу Чийгоза продовжать розглядати 9 серпня. Окрім того, 3 серпня розглядатимуть апеляційну скаргу захисту на продовження запобіжного заходу.

XS
SM
MD
LG