Берлін – Німецька машинобудівна компанія «Сіменс» – давній партнер Росії – торік відкрила у Санкт-Петербурзі дочірнє підприємство з виробництва газових турбін. Незважаючи на політичну й економічну кризу в країні, ситуація для співпраці концерну з російськими підприємствами була і залишається сприятливою. Та й не лише нинішня потреба в модернізації, наприклад, залізничної та енергетичної галузей, а й уся історія існування «Сіменса» пов’язана з Росією.
Ідеться не лише про фінансові вигоди для обох сторін. Їх єднає співпраця тривалістю в понад півтора століття. Майже відразу після заснування концерну царська Росія замовила компанії будівництво телеграфної мережі протяжністю понад 10 тисяч кілометрів – від Швеції до Криму. Чотири роки по тому «Сіменс» відкрив філіал у Санкт-Петербурзі, який очолив один із братів Сіменсів. Тож і досі присутність на російському ринку – стратегія концерну, технологія якого має особливий попит у тамтешніх партнерів.
Про угоду німецького концерну і російського підприємства «Технопромекспорт» повідомила агенція «Рейтер», посилаючись на три анонімні джерела. Також інформація у газеті «Вєдомості»та численних німецьких ЗМІ свідчить про конкретні плани застосування техніки «Сіменс» на анексованому РФ півострові. Усі джерела стверджують, що, за технічними умовами, на електростанціях у Сімферополі та Севастополі можуть застосовуватись турбіни лише виробництва компанії «Сіменс». Контракт «Сіменса» та «Техноекспорту» передбачає поставку цього обладнання уже за два місяці із тим, щоб запустити його в експлуатацію ще до початку 2017 року.
«Сіменс» спростовує інформацію про підписання будь-яких угод чи участі у поставках на півострів Крим. Та стверджує, що газові турбіни виготовлені на замовлення ТЕС, котра споруджується на півострові Тамань у Краснодарському краї. Представник концерну у мюнхенському центральному офісі Рихард Шпайх відповів на запит RFE/RL:
«Повідомляємо, що «Сіменс» не постачає газові турбіни до Криму, Сімферополя/Севастполя. Крім того, «Сіменс» дотримується всіх експортних контролів. Просимо розуміння, що ми не даємо інтерв’ю на цю тему».
Обмеження, але з винятками
Санкції ЄС окремими параграфами окреслюють заборони експорту товарів до Криму або Севастополя і вони, передусім, стосуються енергосектора. У випадку з півостровом, як повідомляє федеральне відомство з контролю за експортом та виконанням санкцій при міністерстві економіки ФРН – BAFA, також не дозволяється третім особам або посередницьким підприємствам здійснювати поставки до Криму і не допускаються кроки, які б свідчили про ухилення від обмежень. Так само заборонено надавати технічну допомогу чи посередництво, фінансування і фінансову допомогу у зв'язку з усіма забороненими поставками до Криму.
Та суворі санкції передбачають винятки, повідомляє BAFA:
«Експорт чи сервіс (для Криму – КР) можуть бути дозволені в разі, якщо вони виконуються у рамках консульських послуг чи міжнародних організацій, котрі мають реєстрацію у Криму чи Севастополі. Чи для консульських відділень і міжнародних організацій, зареєстрованих на півострові, коли ці послуги спрямовані на підтримку лікарень, інших громадських установ, цивільних освітніх закладів – якщо йдеться про оснащення з медичною метою».
«Справа Тамань» чи «Випадок «Сіменса»?
Раніше Крим на 90 відсотків залежав від постачання електроенергією з України. Торік він кілька разів залишався без струму. На думку представників недержавних організацій із питань прав людини в Криму, котрі засідали разом з німецькими політиками у Бундестазі, такі акції протесту шкодять передусім населенню, і мало впливають на керівництво Кремля. А Марі-Луїзе Бек, член Бундестагу від партії Союз 90/Зелені навіть попереджала про зворотній ефект для України, який очевидно передбачає федеральне відомство з контролю за экспортом і виконанням санкцій при міністерстві экономіки ФРН. У листі для RFE/RL йдеться про те, що:
«Можуть дозволятися поставки чи послуги (до Криму – КР), які попереджатимуть складні чи істотні наслідки для здоров‘я чи безпеки людей – у виняткових випадках».
Чи стосується це також «випадоку «Сіменса»? На це запитання BAFA пише у відповіді:
«Просимо розуміння, що наше відомство – з метою захисту комерційної таємниці – не може надати жодних довідок щодо окремого підприємства».
Як пише економічний експерт і журналіст газети Frankfurter Allgemeine Zeitung (FAZ) Рюдігер Кюн: «Співробітники «Сіменса» у центральному офісі у Мюнхені збентежені повідомленнями з Москви, з яких доходиш висновку, що концерн може порушити санкції ЄС, або може бути втягнутим у поставки газових турбін на Кримський півострів. За чутками, турбіни, виготовлені на спільному підприємстві, призначені для Криму, і, швидше за все, будуть доставлені туди іншою електростанцією».
Тим часом концерн спростовує будь-яку причетність до планів прямих поставок чи через третіх осіб турбін до Криму. Для німецького фахівця із FAZ зрозуміло, що подібні угоди укладаються так, що використання постаченої продукції може відбуватися лише за відома чи з дозволу «Сіменса».
Ніхто не говорить про поставки до Росії
Жоден з експертів чи відповідальних осіб не наважуються дати оцінку ситуації. Наприклад, Андреас Метц, речник Східного комітету німецької економіки після консультації з колегами, повідомив:
«Я опитав колег щодо цього, але ми не почуваємось компетентними давати конкретнішу інформацію. Але загалом для німецького бізнесу діють правила суворого виконання правил санкцій. Нам невідомі випадки, щоб вони порушили приписи щодо Криму, що автоматично зумовило б кримінальне переслідування».
Представники Німецької консультативної групи при українському уряді на запит RFE/RL роз'яснити ситуацію навколо поставок відписались коротко:
«На цей час нас не цікавить тема інтерв'ю, і ми не можемо нічим допомогти».
Досі не було прецеденту, який став би показовим. Відтак, «справа Тамані» – як називають ситуацію, що склалась навколо «Сіменса», – означатиме вивчення можливостей уникнення наслідків порушення санкцій ЄС проти Росії.
