Доступність посилання

Спеціально для Крим.Реалії

18 вересня 2016 року в Росії – єдиний день голосування, коли будуть проведені вибори депутатів нижньої палати Законодавчих Зборів – Державної Думи. Також у цей день в 39 з 85 суб’єктів федерації пройдуть вибори депутатів регіональних парламентів, які делегують представників до Ради Федерації – верхньої палати зборів.

Нинішня передвиборна загальнофедеральна парламентська кампанія характерна тим, що Кремль вперше організовує її на захоплених в України територіях з метою сформувати в Державній Думі депутатське представництво від Криму і Севастополя.

В окупованому Криму вибори депутатів так званої державної ради (парламенту) були незаконно проведені 14 вересня 2014 року, до верхньої палати законодавчих зборів Росії делеговані два депутати, які стали «сенаторами від Криму», – Ольга Ковітіді та Сергій Цеков, обидва перебувають під дією міжнародних санкцій. Повноваження російських 75 «кримських депутатів першого скликання», згідно із законодавством агресора, триватимуть до 2019 року.

У Конституційному суді Росії дійшли висновку, що «одноразове і незначне відхилення від конституційного п’ятирічного терміну існування чергового скликання Державної Думи не суперечить Основному Закону Росії»

День проведення парламентських виборів було перенесено на вересень указом президента Росії вже після внесення низки поправок до законодавства. Був створений прецедент – у порушення Конституції скорочений термін повноважень депутатів діючої думи. Незадовго до остаточного ухвалення поправок, питання про їх законність розглядалося в Конституційному Суді Росії. Там дійшли висновку, що «одноразове і незначне відхилення від конституційного п’ятирічного терміну існування чергового скликання Державної Думи не суперечить Основному Закону Росії».

Вересневі вибори – відновлені вибори в історії Росії, коли депутатів Держдуми обиратимуть за змішаною системою: 225 за партійними списками і 225 в одномандатних округах. До 2007 року склади думи п’ятого і шостого скликання обиралися без одномандатних округів. Всю російську територію, безпардонно включивши окуповані Крим і Севастополь, розділили на 225 виборчих округів з урахуванням кордонів суб’єктів федерації. Застосовано так звану «пелюсткову» модель, що викликала жаркі політичні дебати і суперечки, коли кожен округ включає в себе не тільки міську, але й сільську території. На півострові російська Центральна виборча комісія (ЦВК) створила чотири одномандатні федеральні округи: Сімферопольський, Євпаторійський, Керченський та Севастопольський.

До участі ж у виборах «безпосередньо» допускаються партії, які отримали від 3% голосів на думських виборах 2011 року, і ті, що представлені хоча б в одному з регіональних парламентів Росії: «Единая Россия», «КПРФ», «Справедливая Россия», «ЛДПР», «Яблоко»; «Патриоты России», «Партия Роста», «ПАРНАС», «Гражданская платформа», «Коммунисты России», «Российская партия пенсионеров за справедливость», «Родина», «Гражданская сила и Зелёные».

На сьогодні лише «ПАРНАС» визнає примат міжнародного права і офіційно відмовився від ведення агітації в Криму та Севастополі. І ЦВК Росії, і російські політичні партії – учасники передвиборного марафонського забігу, мають усвідомлювати, що організація виборів та проведення агітації на окупованих територіях є незаконними.

«Единая Россия» 22 травня провела в Криму «праймеріз» – попереднє голосування, яке нічим не регулюється, крім як положеннями внутрішнього статуту цієї політичної сили, внесеними в нього в 2009 році. На них не допускалися сторонні особи (в тому числі представники інших партій або ЗМІ), кандидатам було заборонено агітувати проти інших учасників праймеріз. При цьому явка в Криму склала лише 12,77% від загального числа виборців, а в Севастополі – трохи більше 6%. Проголосувати на праймеріз міг будь-який громадянин Росії, який має право голосу, при висуненні кандидатури були обмеження. Голосування супроводжувалося численними порушеннями (вкидання бюлетенів, підкуп виборців тощо). Оскільки кожен виборець міг проголосувати за будь-яку кількість кандидатів у бюлетені, то практично неможливо було визначити, скільки людей проголосувало за кожного кандидата. За твердженням дослідників, такого права як «голосувати за кількох кандидатів» немає в жодній країні світу.

Керівники партії заявляли, що переможці будуть висунуті до Держдуми, але була проведена «чистка». Деякі кандидатури зняли без пояснення причин з дивним формулюванням: «наявність даних, що свідчать про те, що участь цих кандидатів у виборчій кампанії несе репутаційні ризики». Деяких осіб, які не брали участі в праймеріз, включили в списки кандидатів від «Единой России» просто за пропозицією її голови Дмитра Медведєва (причому поставили їх у списках на «прохідні місця), серед них – Наталія Поклонська. До списків кандидатів від «Единой России» включили 19 глав російських регіонів, у тому числі Рамзана Кадирова, які в праймеріз не брали участі. Це суперечить не тільки принципам демократії, логіки й духу виборів, але й статуту «Единой России» (п. 8.1 в редакції від 06 лютого 2016 року). Проведенню праймеріз «Единой России» надали безоплатну підтримку деякі регіональні державні виборчі комісії, а також Громадська палата Росії.

Як результат – серед переможців «праймеріз» абсолютно переважали дві категорії: чинні депутати Державної Думи і чинні депутати регіональних парламентів

Як результат – серед переможців «праймеріз» абсолютно переважали дві категорії: чинні депутати Державної Думи і чинні депутати регіональних парламентів.

На відміну від країн з реальною демократією, в Росії вирішили, що парламентські вибори будуть визнані такими, що відбулися, за будь-якої явки, тому що поріг такої явки законодавчо не встановлено. Партійний список допускається до розподілу депутатських мандатів в тому випадку, якщо за нього проголосувало понад 5% виборців (до 2016 року – 7%) від числа тих, що взяли участь у голосуванні. Згодом парламентські партії зможуть без збору підписів висувати своїх кандидатів на виборах президента Росії в 2018 році та претендувати на низку державних фінансових пільг і привілеїв.

Проведення виборів за відпрацьованими владою схемами вигідне партії влади. Але внутрішнє і міжнародне визнання результатів таких виборів з акцентом на окупованих територіях Криму і Севастополя буде практично неможливим.

Протиправні дії та «примушення міжнародних інститутів» до визнання виборів на півострові є черговим кроком Кремля, що порушує резолюцію Генеральної Асамблеї ООН №68/262 «Територіальна цілісність України» (27 березня 2014 року). Держави, міжнародні організації та спеціалізовані установи не визнали ніяких змін статусу Автономної Республіки Крим та міста Севастополя та утрималися від будь-яких дій і поведінки, які можуть бути інтерпретовані як визнання будь-якої зміни статусу Криму.

Демонстративні заходи пропагандистського характеру з боку офіційних представників Москви в міжнародних організаціях – фарс і елементи тиску

Демонстративні заходи пропагандистського характеру з боку офіційних представників Москви в міжнародних організаціях – фарс і елементи тиску. Там, де потрібно сісти за стіл переговорів, Росія уникає діалогу, а в разі налагодження переговорного процесу, найчастіше, просто ігнорує ті рішення, які ухвалюються, про що свідчить перебіг виконання Мінських домовленостей.

У квітні 2016 року спікер держдуми Сергій Наришкін оголосив, що обмеженнями російської делегації (пов’язаними з діями РФ в Криму і в Україні) Парламентська Асамблея Ради Європи (ПАРЄ) унеможливила присутність своїх спостерігачів на виборах до Державної Думи. У липні були розіслані запрошення міжнародним організаціям для спостереження за виборами, ПАРЄ серед адресатів не було.

У серпні Бюро з демократичних інститутів і прав людини (БДІПЛ) ОБСЄ, яке раніше провело попереднє дослідження передвиборної ситуації та спостерігатиме за проведенням парламентських виборів у Росії, повідомило про відмову відправляти спостерігачів на територію Криму. Рішення було ухвалене в інтересах усіх країн-учасниць ОБСЄ.

Чотири представники від України увійшли до складу місії БДІПЛ, яка офіційно розпочала свою роботу в Росії. За словами глави місії, екс-міністра закордонних справ Норвегії Яна Петерсена, напередодні проведення виборів до спостерігачів приєднаються члени Парламентської Асамблеї (ПА) ОБСЄ.

Як заявляла глава ЦВК Росії Елла Памфілова, відсутність представників ПАРЄ та інших міжнародних інститутів не вплине на процес виборів, оскільки «Росія забезпечить значну кількість альтернативних міжнародних спостерігачів».

16 серпня почав свою роботу штаб місії Співдружності Незалежних Держав (СНД) на виборах до Держдуми Росії. У ЦВК Росії отримали акредитацію спостерігачі від Парламентських Асамблей Організації Договору про Колективну Безпеку (ПА ОДКБ) та СНД.

Ось і виходить, що крім БДІПЛ та ПА ОБСЄ, за виборами спостерігатимуть здебільшого «дружні та союзницькі Кремлю» представники СНД і ОДКБ. Москва в черговий раз намагається відбілити власний імідж. Перебування і здійснення виборчого моніторингу, а також проведення будь-якої іншої діяльності, пов’язаної з наглядом за парламентськими виборами в Росії на території тимчасово окупованого Криму, є неприпустимими. Всі візити іноземних делегатів на півострів без узгодження з українською стороною – порушення міжнародного права і прояв неповаги до державного суверенітету України, свідоме ігнорування її законодавства. У зв’язку з цим МЗС України виступив категорично проти відправлення делегатів місії до Криму.

Одна з новацій 2016 року – можливість контролю виборчої кампанії, безпосередньо голосування і підбиття підсумків з боку регіональних уповноважених з прав людини

Одна з новацій 2016 року – можливість контролю виборчої кампанії, безпосередньо голосування і підбиття підсумків з боку регіональних уповноважених з прав людини. У Криму цю функцію виконує Людмила Лубіна. Чи зможе вона в повній мірі скористатися наданим правом для захисту демократичних цінностей?

Росія намагається використовувати вересневі вибори для того, щоб зробити легітимною агресію на території АР Крим. Адже «обраними», обраними від Криму, депутатами можна буде маніпулювати не тільки всередині країни, а й на міжнародній арені. Міжнародним організаціям дуже потрібен новий спільний механізм для того, щоб не допустити такого розвитку подій.

Рудольф Медведь, оглядач

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції

XS
SM
MD
LG