Доступність посилання

Кремлівська дилема: «Кримнаш» чи скасування санкцій?


Політична карикатура Євгенії Олійник

Спеціально для Крим.Реалії

Влаштувавши провокацію з «українськими диверсантами» в Криму, Кремль зазнав суттєвих репутаційних втрат. Країни Заходу відмовилися прийняти російську версію подій, а можлива ескалація на кримському «кордоні» істотно підірвала довіру до російської економіки з боку міжнародних інвесторів.

Цікаве опитування опублікувало агентство Bloomberg. Опитані експерти відзначили, що після гучних і вкрай непереконливих звинувачень президента Володимира Путіна на адресу офіційного Києва Кремль утратив шанси на можливе послаблення санкцій на початку наступного року. Нагадаємо, європейські обмежувальні заходи, запроваджені за війну на Донбасі, продовжили до січня 2017 року. Питання їхнього скасування пов'язане з реалізацією так званих мінських домовленостей.

Ескалація навколо Криму негативно позначиться на довірі міжнародних інвесторів

Зараз 52 відсотки експертів, опитаних Bloomberg, прогнозують можливе пом'якшення санкційного зашморгу. До «кримського інциденту» таких було близько 69 відсотків. Також 76 відсотків опитаних економістів вважають, що ескалація навколо Криму негативно позначиться на довірі міжнародних інвесторів. У підсумку це може призвести до ослаблення рубля і стрімкого скорочення валютних резервів.

Російські дипломати намагаються виставити ситуацію таким чином, що вони нібито не є стороною конфлікту, а Київ «не виконує» свою частину зобов'язань. Отже, вважають вони, санкції потрібно послабити. Така постановка питання має підтримку серед європейських русофілів. Вони із завидною постійністю вкидають тезу про нібито «неефективність» економічних обмежень. На думку кремлівських агентів, фінансовий тиск ніяк не позначився на російській політиці щодо України й не сприяв звільненню наших територій. «Путінський Комінтерн» приходить до фарисейського висновку про необхідність скасування санкцій, оскільки вони «безглузді». Кожного разу така установка наштовхується на заперечення американської адміністрації. Зокрема, координатор санкцій політики Державного департаменту США Деніел Фрід нагадав, що без тиску на російську економіку кремлівська агресія могла б мати більш трагічні наслідки.

«З одного боку, Росія досі продовжує свою окупацію Криму, а підтримувані Кремлем сепаратисти продовжують свою діяльність, майже щодня вбиваючи українських солдатів на Донбасі. З іншого ‒ якщо б санкцій не було, то ситуація могла б бути набагато гіршою. Я розумію, що цю заяву можна вважати риторичною, але давайте згадаємо про Маріуполь, про те, що трапилося з мостом у Криму. Тим, хто вважає, що ситуація вже не може бути гіршою, просто бракує уяви», ‒ заявив посол.

Кремль продовжив самогубну політику конфронтації з Заходом. Так звана раптова перевірка боєготовності військ на півдні Росії і в окупованому Криму є свого роду відповіддю на недавній саміт НАТО у Варшаві. Альянс розмістив кілька батальйонів у країнах Прибалтики й Польщі, чим підтвердив намір захистити своїх членів у разі російської агресії.

Для того, щоб отримати кредити й тимчасовий перепочинок для економіки Москві необхідно припинити бійню на Донбасі й почати складні переговори щодо Криму. Настільки очевидний вихід із ситуації абсолютно не влаштовує Володимира Путіна, для якого поразка в Україні стане питанням особистого виживання. Деякі американські і європейські аналітики задаються питанням: чому голова російської держави робить кроки, які лише погіршують його становище, в той час як можна вирішити питання за столом переговорів?

Путіна і його найближче оточення цікавить лише капітуляція Заходу щодо України

Насправді, в поведінці кремлівських «яструбів» є своя єзуїтська логіка. Їм не потрібно визнання анексії Криму й легалізація бандитських «республік» у державному тілі України саме собою. У стратегічній перспективі їх не цікавлять «довгі» кредити в західних банках, без яких фінансова система країни-агресора може загнутися остаточно. Путіна і його найближче оточення цікавить лише капітуляція Заходу щодо України, повний розворот нашої країни в бік російської недоімперії, прихід до влади в Києві кремлівських маріонеток.

Анексія півострова давно перестала бути тільки українською проблемою, і російська гра м'язами у Криму в черговий раз нагадала Заходу про це

Поки керівники найбільших державних банків носяться Вашингтоном і європейськими столицями, проклинаючи «Кримнаш» і намагаючись налагодити хоч якийсь діалог, президент Путін свідомо ламає їхні плани. Він не тільки хизується окупованим українським півостровом, а й загрожує з його території європейським лідерам. Тільки так можна розцінити нещодавні навчання, під час яких три стратегічні бомбардувальники Ту-95МС здійснили польоти в повітряному просторі Чорного моря й окупованого Криму. Вони відпрацьовували можливі удари по європейським країнам. Анексія півострова давно перестала бути тільки українською проблемою, і російська гра м'язами у Криму в черговий раз нагадала Заходу про це.

Звучить парадоксально, але скасування секторальних санкцій ніяк не переконає Кремль із простої причини: як тільки обмеження знімуть чи послаблять, чинності набудуть ринкові механізми кредитування. Простіше кажучи, російські державні корпорації за нинішньої економічної деградації не зможуть отримати дешеві кредити в західних банках. Падіння нафтових прибутків істотно зіпсувало їм кредитну історію. Почасти повторюється ситуація середини-кінця 80-х років минулого століття, коли комуністичний уряд набрав боргів на суму понад 180 мільярдів доларів (із них 62 мільярди припадали на країни Паризького клубу). До 1989 року радянська економіка вступила в гостру фазу системної кризи, і позичати гроші Москві погодилися тільки під певні політичні умови.

Тенденції такі, що як тільки Кремль повністю виведе війська з окупованих районів Донбасу і спробує налагодити діалог із кредиторами, уряди західних країн будуть висувати подальші політичні умови для отримання грошей: вільні вибори, звільнення політв'язнів, переговори щодо окупованого Криму і, можливо, скорочення ядерного арсеналу. У Кремлі розуміють, що такий момент рано чи пізно настане, але продовжують брязкати зброєю в окупованому Криму, сподіваючись, що Захід злякається й відмовиться підтримувати Україну. Ось, власне, і весь «хитрий план».

Сергій Стельмах, політичний оглядач

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції

XS
SM
MD
LG