Півтора роки тому підконтрольний Кремлю голова кримського уряду пообіцяв створити в Криму «силіконову долину». Як насправді змінилися умови роботи IT-фахівців на півострові після анексії? І чи впливає на їхню діяльність режим санкцій? Про це говоримо з IT-фахівцем з Криму, який переїхав до України, Станіславом і головним редактором українського видання AIN.ua ‒ Павлом Урусовим.
Одними з перших відчули дію санкцій користувачі мобільних пристроїв: компанія Apple заблокувала завантаження додатків для iPhone, а Google закрив свій маркет Google Play для смартфонів з «кримською пропискою». Також компанія обмежила доступ кримчан на ринок інтернет-реклами. Такі блокування нескладно обходити обивателям, а ось по ІТ-шникам санкції вдарили набагато болючіше. В уряді Росії заговорили про створення в Криму підприємств, які виробляють комп'ютерне обладнання та програмне забезпечення, про що говорив російський голова Криму Сергій Аксьонов. Поки ж тривають розмови, кримські ІТ-шники залишають півострів. Кримські фахівці кажуть: обмеження не смертельні, проте створюють моральний дискомфорт і можуть стати останньою краплею для тих, хто роздумував над переїздом.
‒ З нами на зв'язку головний редактор українського видання AIN.ua Павло Урусов. Павле, чи є, на ваш погляд, перспективи у кримської ІТ-галузі?
Урусов: Ні ‒ так само, як і у багатьох інших галузей в Криму. Щоб ІТ-галузь розвивалася, потрібне лояльне податкове законодавство, захист прав інвесторів, захист від рейдерів, від свавілля людей у погонах. Інвестори мають бути впевнені, що вони повернуть свої кошти. З урахуванням санкцій ситуація виглядає дуже несприятливою.
‒ У Криму створили підприємство «Кримтехнології», що фінансується за рахунок бюджету. Судячи з інформації на сайті, поки підприємство створило певну систему документообігу, на якій мають працювати бюджетні установи. Чи можна вважати це свідченням розвитку галузі в Криму?
Я б назвав це розвитком ІТ в наказовому порядкуПавло Урусов
Урусов: Звичайно, можна щось робити за рахунок державної ініціативи. Але приватна ініціатива зазвичай створює більш цікаві та конкурентоспроможні продукти. Я б назвав це розвитком ІТ в наказовому порядку.
‒ Як вчинили після анексії ваші знайомі ІТ-фахівці з Криму?
Урусов: Кілька знайомих залишили територію Криму, зараз працюють в основному в Україні.
‒ Чи можна знайти лазівки, щоб працювати в ІТ-сфері на території Криму для великих міжнародних компаній в обхід санкцій?
Урусов: Думаю, ні. Звичайно, спробувати можна ‒ наприклад, юридична адреса компанії може бути де-небудь у Краснодарському краї Росії. Але простіше виїхати з Криму. Тому що європейські компанії та компанії зі США не працюють з кримськими підрядниками.
‒ Чи є динаміка розвитку галузі в Україні?
Урусов: Є, звичайно. Якщо говорити про ринок аутсорс, тобто конкретно ІТ-послуг, то він зростає постійно, і Україна ‒ один з лідерів навіть у світовому масштабі. Більше того, є тенденція щодо розбудови компаній, які не працюють на закордонного замовника, а самі створюють продукт і продають під своїм ім'ям.
‒ Чи вийде залучити до Криму російських інвесторів, готових вкладати в розвиток інформаційних технологій?
Урусов: Російські компанії, які не працюють із зарубіжними замовниками і не бояться санкцій з боку ЄС і США, можливо, і захочуть щось робити в Криму.
‒ Чи відомі вам випадки дієвого застосування санкцій в ІТ-сфері?
Урусов: Зовсім недавно Facebook вимкнув рекламні акаунти підприємцям із Криму. Google припинив роботу рекламної програми AdSense. Власники кримських сайтів вже не можуть заробляти на ній, як раніше.
‒ З нами на зв'язку кримчанин Станіслав, який працює в сфері інформаційних технологій і нових медіа. Станіславе, як змінилося ваше професійне життя після анексії Криму?
«Яндекс», наприклад, нормально себе почуває, влаштовує зльоти ІТ-шників з усієї Росії в своєму центральному офісі в Сімферополі, вивозить їх на ПБКСтаніслав, кримський програміст
Станіслав: Якась робота, звичайно, в Криму залишилася. «Яндекс», наприклад, нормально себе почуває, влаштовує зльоти ІТ-шників з усієї Росії в своєму центральному офісі в Сімферополі, вивозить їх на ПБК. «Яндекс», мабуть, взагалі не боїться санкцій. Що стосується блокування рекламних акаунтів ‒ люди вже вирішили цю проблему. Хтось перереєструвався в Краснодарському краї, хтось у Херсонській області або навіть у Києві. Звичайно, у багатьох зависли чималі вкладення. Для кримських програмістів проблема в тому, що люди звикли працювати з міжнародними компаніями і за валюту. З банками зараз все дуже погано, отримати міжнародний переказ неможливо. Як і працювати в європейській компанії ‒ вони просто не хочуть проблем.
‒ Чи є випадки, коли ІТ-фахівці залишаються працювати в Криму?
Станіслав: Звичайно, біда в тому, що багато фахівців взагалі не вловили зміни політичної парадигми. Для них анексія, окупація пройшли повз. Це як артисти, які не сприймають того, що відбувається, для них Крим ‒ просто красивий півострів. Вони зіткнулися з труднощами і переорієнтувалися на Росію. Однак ті, хто працює серйозно і хоче розвиватися, зрозуміли, що для ІТ Крим ‒ мертва зона, і звідти потрібно їхати.
‒ Чи є внутрішній попит, чи потрібно орієнтуватися тільки на зарубіжний ринок?
Професіонал заробляє від 5 тисяч доларів на місяць. Яка кримська компанія зараз може дозволити собі фахівців такого рівня? Дрібна робота є, але не більшеСтаніслав, кримський програміст
Станіслав: Попит є, але зовсім іншого рівня. Професіонал заробляє від 5 тисяч доларів на місяць. Яка кримська компанія зараз може дозволити собі фахівців такого рівня? Дрібна робота є, але не більше.
‒ Павле, що має відбутися в Криму, щоб розвиток ІТ cтав можливим?
Урусов: Скасування режиму санкцій. Крим занадто малий, щоб там був суттєвий внутрішній попит. А поки там можна працювати тільки на Росію.
