Аналіз останніх заяв Еміралі Аблаєва свідчить ‒ кримські чиновники від релігії готові на все, щоб утриматися у своїх кріслах.
Муфтій Духовного управління мусульман Криму і Севастополя Еміралі Аблаєв на Євразійському ісламському форумі у Стамбулі налетів з критикою на прихильників сект. Не називаючи сектантів, він звинуватив їх у відмові від національних звичаїв і традицій, від рідної мови і від поваги до старших. Саме ці цінності традиційно відстоював Меджліс кримськотатарського народу. Тепер Меджліс під забороною у Росії як «екстремістська організація». Коли російський суд готував це рішення, Еміралі-хаджі мовчав. Воно і зрозуміло, говорити про цінності на форумі в Стамбулі простіше, ніж вступати у конфронтацію з російською прокуратурою і ФСБ. Так недовго і самому в екстремісти потрапити. Для цього досить, якщо у бібліотеці у муфтія під час обшуку знайдуть що-небудь зі списку забороненої у Росії релігійної літератури. А це ‒ сотні найменувань книг, і перелік весь час розширюється.
Твердження ФСБ про причетність заарештованих до «Хізб ут-Тахрір» сприймаються керівництвом муфтіяту некритично, клірикам не потрібні докази
Не зберігати вдома літературу та інші матеріали партії «Хізб ут-Тахрір» закликав кримчан заступник муфтія Есадуллах Баїров. На сайті муфтіяту з'явилася його заява у зв'язку з останнім арештом п'яти кримських мусульман. Ні слова на захист одновірців, заарештованих з порушенням російського законодавства. Твердження ФСБ про причетність заарештованих до «Хізб ут-Тахрір» сприймаються керівництвом муфтіяту некритично, клірикам не потрібні докази. Щоб відхреститися від заарештованих, досить, що ФСБ назвала їх «терористами». Хоча двоє затриманих їздили в хадж за квотою Духовного управління Криму і Севастополя. Заклик Баїрова до пильності у ставленні до «Хізб ут-Тахрір» більше схожий на заяву офіцера спецслужби, ніж на позицію релігійного об'єднання. Втім, дивуватися не варто: зовсім недавно інший заступник муфтія Айдер Ісмаїлов на міжнародній конференції у Польщі стверджував, що в Криму у мусульман проблем немає.
Поворотним пунктом у стрімкій «адаптації» ДУМКС до російських умов стала так звана «Грозненська фетва». Цей документ за результатами серпневої конференції у Грозному ухвалили деякі лідери релігійних національних об'єднань Росії. Сенс документа ‒ підтвердити, що мусульмани готові виконувати будь-які вимоги російської влади. Ініціаторами конференції були Рамзан Кадиров і муфтій Чечні Салах Межиєв. Їхня мета ‒ перетворити Грозний на столицю російського Ісламу, а суфізм ‒ на офіційну доктрину всіх російських мусульман. Головним опонентом Межиєва є Равіль Гайнутдін ‒ голова Духовного управління мусульман європейської частини Росії (ДУМЕР) і Ради муфтіїв Росії.
Саме ДУМЕР на чолі з Гайнутдіном з моменту анексії Криму взяв свого роду шефство над кримським муфтіятом. Гайнутдін підтримав Аблаєва у ті дні, коли в Кремлі вирішували, на кого зробити ставку ‒ на ДУМКС чи на «Таврійський муфтіят». Голова ДУМЕР в Росії вважається «модерністом», а деякі експерти називають його сучасним послідовником джадидізму ‒ течії в ісламі, яку в 19 столітті заснував кримськотатарський просвітитель Ісмаїл Гаспринський. Гайнутдін ‒ один з небагатьох чиновників від релігії, хто не підписав «Грозненську фетву». Він зазначив, що ухваленню подібних фетв мають передувати дискусії богословів і висловив сумнів в обґрунтованості рішення, ухваленого в Грозному.
Еміралі Аблаєв, підписуючи кадировську фетву, чітко дав зрозуміти ‒ він на стороні того, за ким стоїть Кремль
Еміралі Аблаєв, підписуючи кадировську фетву, чітко дав зрозуміти ‒ він на стороні того, за ким стоїть Кремль. І не важливо, що в Криму суфізм існував років двісті тому, а в чеченському варіанті його на півострові не було ніколи. Тому слова муфтія Криму Аблаєва про необхідність підтримувати національні традиції і звичаї, поважати старших, багато кримських мусульмани сприймають хто з іронією, а хто з презирством.
Анвар Деркач, журналіст
Думки, висловлені в рубриці «Блоги», передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції
