Німецьке періодичне видання Die Welt порушує тему подовження санкцій ЄС щодо Росії через конфлікт на сході України. Шведський часопис Dagens Nyheter пише про можливі варіанти подій, пов'язаних з політикою ключових призначень у нову адміністрацію президента США. Нідерландська газета NRC Handelsblad повідомляє про рішення суду в Амстердамі щодо повернення в Україну скарбів кримських музеїв, які виставлялися 2014 року у музеї Амстердама.
Німецький часопис Die Welt друкує статтю «Конфлікт в Україні: проти ритуалу російських санкцій створюється протидія». Видання пише, що продовження санкцій Європейського союзу щодо Росії вже стало чимось на зразок ритуалу. Двічі на рік ЄС закликає до досягнення поступу у процесі вирішення конфлікту в Україні. Коли поступу не помітно, як вказує газета, Європа реагує з розчаруванням, подовжуючи санкції проти Росії на наступні 6 місяців з метою подальшого тиску на Москву. Проте останнім часом у лавах Європейського союзу настав певний спротив продовженню цього ритуалу, як у політичній площині, так і економічній. Німецьке видання пише, що головними критиками санкцій у ЄС є Греція, Кіпр, Іспанія та найбільше – Італія. На додаток, міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр нещодавно також закликав Брюссель переглянути процес запровадження санкцій проти Москви.
Die Welt пише, що віце-канцлер і міністр економіки Австрії Райнгольд Міттерлегнер активно закликає до діалогу між ЄС та Росією. Міттерлегнер навіть відверто заявив, що є прихильником поступового зняття всіх санкцій з Росії. Австрійський урядовець при цьому додає, що бачить таку можливість за умов поступу у здійсненні положень Мінських угод. Віце-канцлер Австрії також наголошує, що всі сторони конфлікту, включно з Україною, мають продемонструвати налаштованість на виконання Мінських угод. Німецьке видання підкреслює, що австрійський високопосадовець при цьому виступає проти посилення санкцій щодо Москви чи запровадження додаткових санкцій. На думку Міттерлегнера, його країна відкидає посилення санкцій проти Росії, бо це принесе більше шкоди, ніж користі. Як пише видання, німецький політик Міхаель Гармс, голова Російсько-німецької торговельної палати, закликає до проведення дебатів щодо подальших санкцій проти Москви. Німецький посадовець додає, що перегляду політики санкцій вже певний час нібито вимагає економіка його країни.
«Конфлікт в Україні: проти ритуалу російських санкцій створюється протидія»
Один з найпопулярніших часописів Швеції Dagens Nyheter розміщує статтю «Час Росії як держави-парії майже добіг кінця». Газета пише, що Дональд Трамп призначив держсекретарем Рекса Тіллерсона, який цілковито поділяє дух Трампа щодо примирення з Росією. Але шведське видання при цьому зазначає: потеплішання відносин Вашингтона та Москви можуть бути сприйняті як погані новини для України і традиційних союзників Америки. З іншого боку, як пише газета, не треба дивуватися, якщо у Кремлі відкорковують шампанське, святкуючи те, що відбувається у Вашингтоні. У Москві вважають, що в Білому домі і Держдепартаменті США збирається така собі «dream team», про яку Росія могла лише мріяти. Як виглядає, час Росії як міжнародної парії наближається до кінця, і Москва знову зможе посісте своє місце поміж світових лідерів. Те, що було перешкодою – наявність президента-демократа у США – буде усунуте вже за 5 тижнів. Зрештою, новообраний президент США Дональд Трамп матиме на ключовій посаді людину відповідальну за закордонні справи, яка впродовж 15 років мала дуже тісні відносини з Путіним. Російський орден «дружби», який почепив Тіллерсону свого часу російський президент, лише відображає рівень близькості між американцем та росіянином. А для Трампа повний брак дипломатичного досвіду Тіллерсона аж ніяк не є проблеми. Оскільки команда, відповідальна за зовнішню політику та безпеку в адміністрації Трампа вже підібрана, постає запитання – якою саме буде нова американська політика у цих напрямках.
Dagens Nyheter зазначає: у майбутніх відносинах США-Росія все вказує на сили у Вашингтоні, які хотіли б пом'якшення цих контактів. Шведське видання пише, що радник новообраного президента з питань національної безпеки Майкл Флінн також бачить Москву як важливого партнера. Він хоче, аби США та Росія поєднали зусилля у боротьбі з ісламським тероризмом. Але тут не все так однозначно, бо Джеймс Маттіс, новий міністр оборони США, вбачає у Росії небезпечного суперника. Шведський часопис при цьому припускає, що маючи Тіллерсона на посаді держсекретаря, цілком ймовірно, що хід думок міністра оборони Маттіса не буде таким впливовим у Білому домі. Прикметно, що кабінет радника з питань безпеки Майкла Флінна буде по сусідству з «овальним кабінетом» президента, і саме Флінн проводитиме щоденні зустрічі з президентом. Серед пріоритетних для Білого дому буде і питання про те, як владнати санкції щодо Росії через анексію Криму і агресію в Україні, пише видання. Газета нагадує, що Тіллерсон виступав проти санкцій. Ці санкції досить болісно дошкуляють його нафтовій компанії Exxon Mobil, яка підписала з росіянами багатомільярдні контракти на розробку свердловин в Арктиці, Сибіру та в акваторії Чорного моря. Часопис додає, що роль Тіллерсона на посаді держсекретаря відрізнятиметься від його ролі як директора компанії. Тут бодай на папері, але пріоритетом мають бути національна безпека, а не корпоративні інтереси.
Водночас з Трампом тут теж постає чимало здогадок. Бо ж він, як нагадує газета, ніколи не говорив нічого критичного щодо кроків Росії або Путіна. Ба більше, Трамп, як пише шведське видання, висловлював своє розуміння російської анексії українського Криму, і натякав на перегляд санкцій проти Москви. Часопис також цитує ветерана зовнішньої політики США Генрі Кіссінджера, який радив Трампові сприймати послаблену та травмовану Росію як партнера у системі, де домінують США. Україна, на думку Кіссінджера, мала б бути радше містком між НАТО та Росією, а також децентралізованою державою з самоврядуванням автономії східних регіонів. Шведське видання підсумовує, що це і є те, чого прагне Путін для підкорення України. Якщо Трамп дослухається таких порад, то це матиме не лише безпосередні наслідки для України, але й для Європи і НАТО у цілому.
«Тут ніби йдеться про щось важливе для Швеції наприкінці цього матеріалу. Що пропонуєте?»
Провідний нідерландський часопис NRC Handelsblad розміщує статтю «Кримське золото мусить повернутися до Києва». У підзаголовку йдеться, що митецькі скарби з Криму, які тимчасово перебували в Амстердамі, мають повернутися до Києва. Проте суддя, як пише газета, не вказав, хто саме є їхнім власником, що викликає певні сумніви. Нідерландське видання пише, що твори мистецтва, які привезли 2014 року до амстердамського музею Allard Pierson Museum, мають повернути до України, а не до анексованого Росією Криму. В ухвалі суду від середи також зазначено, що всі експонати належать культурній спадщині України. Часопис додає, що амстердамський музей, який отримав більш ніж два роки тому сотні експонатів для проведення виставки, не повернув ці твори мистецтва, тому що не знав кому. Газета нагадує, що через анексію Росією українського Криму на початку 2014 року виникло побоювання, що українські митецькі скарби потраплять до Росії.
NRC Handelsblad пише, що учасниками суду в Амстердамі постали українська держава і чотири кримських музеї, з яких взяли експонати – переважно золото і ювелірні прикраси. Українці вважають себе законними власниками скарбів, тоді як ті, кого часопис визначає як «керівництво» кримських музеїв, вважає, що колекція належить їм. Водночас, як зазначає нідерландське видання, суддя на судовому слуханні концентрувався не на питанні про власність колекції, а послуговувався міжнародною конвенцією ЮНЕСКО, яка стосується захисту культурної спадщини суверенних держав. На додаток, як пише газета, ліцензія на виставлення на показ експонатів з Криму вже закінчилася, відтак всі ці скарби нині перебувають на території Нідерландів нелегально. Відтак, згідно з положеннями конвенції ЮНЕСКО, культурну спадщину суверенної держави має бути повернуто їй, якщо не існує дійсної ліцензії на проведення виставки за кордоном. Отже, клопотання кримських музеїв не може бути задоволеним, бо Крим не визнаний суверенною державою. Таким чином, Україна має право на свою культурну спадщину.
Нідерландський суд, втім, так і не визначив, хто саме є власником всіх цих скарбів. Було висловлено рішення, що це не лежить у компетенції нідерландської судової влади. Насамкінець, нідерландське видання зазначає, що кримські музеї оголосили, що будуть оскаржувати це рішення.
«Кримське золото повинно повернутися до Києва»
