Доступність посилання

Керченський газоміст: що дасть кримчанам трубопровід «Кубань-Крим»


Ілюстраційне фото

Російська влада повідомляє про завершення будівництва газопроводу «Кубань-Крим». Вони запевняють, що труба довжиною 400 км, що з'єднує Краснодарський край із Кримським півостровом, вже прокладена, і наразі триває підготовка до запуску системи. Очікується, що газ, який надходить цим трубопроводом, забезпечуватиме дві теплоелектростанції, які будуються в Севастополі та Сімферополі. Кореспондент Крим.Реалії з'ясував, як це позначиться на енергетичному секторі півострова.

Про те, що Крим буде приєднаний до російської газотранспортної системи до кінця 2016 року, Міністерство енергетики Росії повідомило ще 10 грудня.

«Здійснення робіт з врізки міжсистемної перетинки для об'єднання системи газопостачання материкової частини Росії з газотранспортною системою Кримського півострова (газопровід «Джанкой-Феодосія-Керч») будуть виконані в поточному місяці», ‒ оголосили у прес-службі відомства.

І вже через тиждень підконтрольний Росії міністр енергетики Криму Світлана Бородуліна сказала, що будівництво газопроводу «Кубань-Крим» завершене.

«Всі будівельно-монтажні роботи завершені наприкінці листопада. Об'єкт завершений, добігають кінця роботи з пуско-налагодження. Так що чекаємо», ‒ сказала вона в ефірі однієї з місцевих радіостанцій.

Спочатку Міненерго Росії говорило, що труба буде підведена до Криму не раніше другого кварталу 2017 року, але, схоже, роботи вдалося завершити раніше.

3 мільярди для Ротенберга

Російське керівництво спочатку планувало протягнути дном Керченської протоки газову трубу до 2018 року. Але наприкінці грудня 2015 року відбулися події, що змусили Москву прискорити реалізацію цих планів. У той момент Крим залишився без світла через підрив електроопор на адміністративному кордоні з півостровом. І тоді влада Росії почала шукати спосіб швидко замінити поставки електроенергії до Криму з України. Перший захід, до якого вони вдалися ‒ це будівництво так званого енергомосту через Керченську протоку.

Запускати перший електрокабель, перекинутий з Кубані до Криму, 2 грудня 2015 року приїхав особисто президент Росії Володимир Путін. Тоді він і сказав, що газопровід мають збудувати вже в 2017 році.

Відповідно до проекту, протяжність труби, що з'єднує газотранспортну систему Росії та Криму, становить 395 кілометрів. За повідомленнями російської влади, її пропускна здатність ‒ 4 мільярди кубометрів на рік.

«Запланований обсяг газу ‒ 2,2 мільярда кубометра на рік. Цього об'єму достатньо, щоб забезпечити нову генерацію на території Криму, і ще частина обсягу залишиться на розвиток газової мережі в рамках газифікації населення. Близько 1,5 мільярдів кубометрів газу на рік на дві нові станції потрібно додатково з цих 2,2 мільярдів, а 700 мільйонів, які виділяються на Крим додатково, можуть з розподільних мереж віддати споживачеві», ‒ сказав міністр енергетики Росії Олександр Новак.

На прокладання газопроводу «Кубань-Крим» «Будгазмонтаж» отримав з російського бюджету 3 мільярди рублів

Газопровід прокладає компанія «Будгазмонтаж», якою володіє бізнесмен Аркадій Ротенберг. Підрядник був визначений без конкурсу. Фірми Ротенберга також займаються будівництвом Керченського мосту, за що удостоїлися потрапляння в санкційні списки країн Заходу. На прокладання газопроводу «Кубань-Крим» «Будгазмонтаж» отримав з російського бюджету 3 мільярди рублів. Замовником об'єкту офіційно є «Чорноморнафтогаз» ‒ українська державна компанія, «націоналізована» фактичною владою Криму навесні 2014 року.

Паралельно з укладанням газопроводу відбувається будівництво теплоелектростанцій у Сімферополі та Севастополі. У планах забудовників ‒ запустити два енергоблоки потужністю 470 МВт у вересні 2017 року і ще два блоки ‒ в березні 2018 року. Кілька тижнів тому в підконтрольному Росії Міністерстві енергетики Криму повідомили, що будівельні роботи йдуть за графіком.

Хитке дно

Влада України ніяк не висловлювалася з приводу будівництва газопроводу і ТЕС у Криму. А українські експерти в галузі енергетики припускають, що швидше за все російському керівництву вдасться реалізувати плани зі зведення цих об'єктів.

Директор енергетичних програм Центру світової економіки і міжнародних відносин Валентин Землянський вважає, що поки єдиний ризик для реалізації цього проекту ‒ затягування термінів будівництва.

Якщо цей проект буде реалізований, плюс, збудовані дві ТЕС під Сімферополем і Севастополем, ‒ Крим стане повністю незалежним

«Чесно сказати, я поки ризиків для цього проекту ніяких не бачу. Єдиний ризик ‒ це те, що, як завжди, можуть бути затягнуті терміни будівництва. Знову-таки, за заявою посадових осіб Кремля, газопровід буде збудований до кінця поточного року. Тобто з січня можуть почати поставки з боку Росії. По суті, якщо цей проект буде реалізований, плюс, збудовані дві ТЕС під Сімферополем і Севастополем, ‒ Крим стане повністю незалежним», ‒ вважає експерт.

Більш песимістичні прогнози ‒ у президента Центру глобалістики «Стратегія 21» Михайла Гончара. За його оцінками, збудований газопровід є недовговічним, оскільки на його ділянках у Керченській протоці з високою ймовірністю можуть відбутися аварії.

За серйозного льодоходу в протоці, його може легко забрати в Чорне море

«Його слабким місцем є морська підводна частина ‒ дно Керченської протоки. Та сама проблема, що і при будівництві так званого Керченського мосту й енергомоста: хиткі ґрунти, практично 70-метровий вельми рухливий шар мулових відкладень не дає можливість міцно закріпити будь-яку інженерно-технічну споруду на цьому просторі. Тому його доля незавидна; рано чи пізно, за серйозного льодоходу в протоці, його може легко забрати в Чорне море», ‒ вважає експерт.

За словами Гончара, будівництво газопроводу через Керченську протоку є скромним проектом, якщо порівнювати його з іншими подібними ініціативами російського керівництва, такими як «Турецький потік» або «Північний потік-2». Як стверджує експерт, в будівництві цього проекту немає нічого екстраординарного з технічної точки зору.

За прогнозами аналітика, повний запуск кримських ТЕС, що споживають російський газ, відбудеться не раніше кінця 2018 року. Гончар вважає, що ці об'єкти дійсно забезпечать Крим достатньою генерацією, проте, на думку фахівця, ця система буде недовговічною через нестабільність у Керченській протоці.

XS
SM
MD
LG