Вперше після президентської кампанії Дональд Трамп зустрівся з журналістами і відповів на їхні запитання. Як змінюються очікування від передвиборної гонки до моменту інавгурації? Які прогнози можна зробити в питанні зовнішньої політики відносно України та анексованого Росією Криму? Про це говоримо з політичним аналітиком Сергієм Постоловським.
Дональд Трамп ‒ відомий бізнесмен і медіамагнат. Він народився в 1946 році в Нью-Йорку в родині заможного будівельника, закінчив престижну Уортонську бізнес-школу й отримав ступінь бакалавра з економіки. Ще під час навчання почав працювати в одній з компаній батька в галузі нерухомості, після його смерті очолив компанію. Його корпорація будувала хмарочоси в усьому світі. Трамп провів кілька американських і міжнародних конкурсів краси. Влітку 2016 року, будучи кандидатом в президенти США, Трамп в інтерв'ю американському телеканалу АВС на питання про можливість визнання Криму російським відповів, що чув про те, що нібито народ Криму віддав перевагу Росії, і це треба враховувати. Уже будучи обраним президентом США, Трамп пообіцяв, що після його вступу на посаду Росія більше поважатиме США.
‒ З нами на зв'язку політичний аналітик, кандидат політичних наук Сергій Постоловський. Сергію, як Ви думаєте, чи трансформуються очікування кримчан від Дональда Трампа до моменту його інавгурації ‒ наприклад, у зв'язку з його останніми заявами?
‒ Трансформація очікувань кримчан ніяк не вплине на політику США і Росії. Головний вчорашній меседж Трампа ‒ якщо я подобаюся Путіну, то це мій актив, а не зобов'язання, і він не знає, якими будуть його стосунки з президентом Росії. Він не сказав нічого нового. Як був ексцентричний і непередбачуваний, так і залишився.
‒ Чи можна прогнозувати, як розвиватимуться російсько-американські відносини?
Трамп як бізнесмен розуміє: економічно Росія не є суперником для США, а Китай ‒ велика проблема
‒ Потрібно звертати увагу не так на вчорашню прес-конференцію Трампа, як на заяву майбутнього держсекретаря Рекса Тіллерсона. В його словах було те, чого не було при Обамі. Ключовий посил ‒ на силу треба відповідати силою, політика умиротворення не дає результатів і сприяє зростанню апетиту агресії. Подібна позиція у Республіканської партії і майбутнього віце-президента Майкла Пенса. Як правило, в Америці зовнішня політика ‒ сфера держсекретаря і віце-президента. Думаю, при всій епатажності Трамп не піде на конфлікт з близьким оточенням і прислухатиметься до Пенса і Тіллерсона.
Також учора Трамп дуже часто згадував Китай. Він як бізнесмен розуміє: економічно Росія не є суперником для США, а Китай ‒ велика проблема. Думаю, він сконцентрується на протистоянні з Китаєм, що не віщує нічого доброго. Але в цьому контексті є ризик для України, адже боротьба з Китаєм може відбуватися в союзі з Росією.
Що стосується Криму, найближчим часом його повернення і виведення російських військ ‒ малоймовірний сценарій
Що стосується Криму, найближчим часом його повернення і виведення російських військ ‒ малоймовірний сценарій. Багато що залежить від того, що в 2017 році робитиме сама Україна: чи будуть економічні реформи, реальна боротьба з корупцією. Якщо нічого не робити, за нас ніхто не буде боротися. Розмовляють тільки з сильними і самодостатніми.
‒ Чи буде продовжена політика США в плані економічних санкцій?
‒ Думаю, буде продовжена і посилена найближчим часом ‒ у зв'язку з кібератаками Росії проти США. Крим навряд чи визнають російським. Звичайно, за рахунок таємних домовленостей де-факто це питання можуть виключити з медійного та політичного дискурсу.
‒ Трамп продемонстрував готовність до діалогу з Росією. А чи готовий до діалогу Путін?
Трамп ‒ людина бізнесу, а не політики
‒ Трамп ‒ людина бізнесу, а не політики. Він сильний парламентер, він не любить, коли його обманюють. В останні роки Путін не виконав жодної своєї обіцянки. Перше невиконання стосовно Трампа буде фатальною великою помилкою, і, думаю, ймовірність такої помилки з боку Путіна дуже висока.
‒ Чи зроблені якісь кроки в медіапросторі для вибудовування діалогу?
‒ Медіа взагалі маніпулювали, наприклад, говорячи про те, що буде краще, якщо вибори виграє Гілларі Клінтон. Не сказав би, що це краще для України, республіканці завжди були більш послідовними і жорсткими стосовно Росії. Ніхто не піде на примирення з Росією за рахунок інтересів Східної Європи або Прибалтики. Клінтон би продовжувала мляву політику Обами. Упевнений, саме слабкість і нерішучість Обами в 2014 році призвела до анексії Криму та війни на Сході України. Думаю, переговори будуть, хоч і незрозуміло, коли і в якому форматі. Але не думаю, що порядок денний задаватиме Росія ‒ вона не в тому становищі, щоб диктувати умови. І військову силу Росії просто не можна порівнювати з міццю НАТО.
‒ Чи зміняться відносини між США та Україною?
Як можна було робити ставку на одного кандидата і не розраховувати, що може виграти інший?
‒ Думаю так. Будуть більш жорсткі вимоги до української влади, до реформ і боротьби з корупцією. Наша влада має виробити стратегію, яку зможе запропонувати новій Адміністрації президента. Як можна було робити ставку на одного кандидата і не розраховувати, що може виграти інший? Це банально і нерозумно. Тепер з цього треба виплутуватися. Думаю, як зазвичай, найматимуть лобістів, заходитимуть через американських сенаторів, можливо, через сім'ю Бушів ‒ словом, намагатимуться нормалізувати відносини через особисті контакти.
‒ Чи сприйме американська сторона риторику пошуку болючих компромісів ‒ я маю на увазі статтю Віктора Пінчука в Wall Street Journal?
‒ Не думаю, що Адміністрація президента піде на пропозиції Пінчука, бо це шкідництво відносно України. Після болючого компромісу ніхто не гарантує, що Путін не піде на Харків або Одесу. Зараз потрібно тиснути на Росію. Тому що інакше буде створений прецедент, який розвалить Україну як цілісну державу.
