Єдиний в Криму волонтерський Український культурний центр, що відкрився півтора роки тому в Сімферополі, потребує допомоги. Активісти, які останні півроку з особистих коштів оплачували оренду приміщення, більше не в змозі це робити і просять усіх небайдужих допомогти, щоб зберегти центр для кримчан. Кажуть, що будуть раді допомозі будь-яких меценатів.
Український культурний центр відкрився в Сімферополі 7 травня 2015 року. Його творцем і головою є сімферополець Леонід Кузьмін ‒ колишній учитель історії місцевої школи, який після російської анексії півострова одним з перших потрапив під каток репресій за свою проукраїнську позицію. За півтора роки у центру з'явився офіс ‒ невелика кімната на вулиці Турецькій в Сімферополі, постійна культурна програма і найголовніше ‒ аудиторія. За словами Леоніда Кузьміна, на заходи, які тут проводяться щочетверга, стабільно приходять в середньому десять осіб. «Це небагато, але головне, що люди хочуть йти, приходять і, отже, знаходять у нас щось для себе. Тому ми бачимо сенс продовжувати нашу роботу», ‒ каже він.
«Не вистачає 3,5 тисячі»
Однак плани активістів центру сьогодні зіткнулися з суворою реальністю. Найближчим часом центр може залишитися без офісу через фінансові проблеми. «Нам необхідна фінансова допомога для оплати оренди того приміщення, в якому знаходиться Український культурний центр в Криму. Ми півроку самостійно власним коштом її оплачували. Але, на жаль, далі ми її оплачувати не можемо і тому звертаємося за допомогою», ‒ розповідає голова центру. Ціна питання, за його словами, на сьогодні становить 200 доларів на місяць або 12 тисяч російських рублів. Саме стільки платять активісти за невелику кімнату в центральній частині міста. Вона відкрита для всіх охочих щодня у будні з 15:00 до 20:00. Тут щотижня проводяться культурні заходи: покази українських фільмів, читання творів українських авторів і так далі.
Ціна питання становить 200 доларів на місяць або 12 тисяч російських рублів. Саме стільки платять активісти за невелику кімнату в центральній частині міста
Активісти центру всіма силами намагаються зібрати потрібну суму, щоб оплатити оренду приміщення. Наразі не вистачає ще 3,5 тисячі рублів (близько 900 гривень ‒ КР). «На жаль, не вистачає ще 3500 рублів. Сподіваємося на вас. В якості бонусів пропонуємо малюнки та інші речі з нашого фонду. Будь ласка, допоможіть зібрати кошти на оренду приміщення під Український культурний центр», ‒ звертається до користувачів Фейсбуку активістка центру Галина Балабан.
Голова Українського культурного центру окремо звертається за допомогою до народних депутатів України з міжфракційного об'єднання «Крим». Звернення оприлюднене на сторінці центру. У найближчі дні Леонід Кузьмін має намір продублювати звернення депутатам адресно. «Ми подумали, що народні депутати, які були обрані до парламенту України, можуть допомогти нам, адже вони представляють, зокрема й інтереси кримчан. Хоча якщо це буде допомога не від депутатів, ми також будемо вдячні», ‒ сказав він Крим.Реалії.
Від кого чекати допомоги
Крим.Реалії зателефонували декільком депутатам з міжфракційного об'єднання «Крим» і поцікавилися, чи готові вони допомогти Українському культурному центру в Криму? Не всі вони виявилися поінформованими про діяльність центру, але висловилися на його підтримку і пообіцяли допомогти. «Мені ніхто не надсилав звернення від цього центру ні особисто, ні в
Фейсбуці. Ми постійно спілкуємося з представниками кримської громадськості, але вони це питання теж не піднімали. Я вперше про це чую. Я маю подивитися, про які гроші йдеться, в чому проблема. Нехай до мене люди звернуться в Фейсбуці. Це найбільш простий, швидкий і зручний спосіб», ‒ сказав нардеп Олексій Гончаренко.
Як тільки отримаю кошти на забезпечення виконання депутатських повноважень, так відразу зможемо допомогти їмЮлій Мамчур
Про готовність профінансувати оренду приміщення для Українського культурного центру в Криму оголосив інший народний обранець, український льотчик і колишній командир 204-ї бригади тактичної авіації Юлій Мамчур. Він стверджує, що готовий надати для цього кошти з фонду на забезпечення депутатської діяльності. «Про цей центр я чув колись, але до мене ніхто поки не звертався за допомогою. Як тільки отримаю кошти на забезпечення виконання депутатських повноважень, так відразу зможемо допомогти їм», ‒ пообіцяв він.
Ще один член міжфракційного об'єднання «Крим» Мустафа Найєм запропонував залучити до вирішення проблеми Українського культурного центру в Криму міжнародних донорів: «Я, звичайно, міг би допомогти зі своїх фінансових можливостей, але не думаю, що (це ‒ КР) системно їм допоможе. Може, ми спробуємо зробити з цього проект і звернутися до міжнародних донорів, щоб вони теж допомогли? Є сенс, щоб ми зібралися в групу і вирішили, як нам знайти рішення цієї проблеми».
Водночас, координатор Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник застерігає майбутніх меценатів від того, щоб не нашкодити в цій ситуації. Її занепокоєння пов'язане з тим, що на території півострова діє російське законодавство, яке вводить заборони на багато джерел фінансування. «Про пряму донорську допомогу в Криму мови бути не може однозначно. Це прямо зазначено в російському законодавстві. Окрім того, будь-яка іноземна допомога, яка заходить до Криму не з Росії, автоматично буде розглядатися як порушення російського законодавства. І за це будуть не політичні, а економічні статті Кримінального кодексу ‒ наприклад, про ухилення від сплати податків та інші. Те, що Українському культурному центру потрібно допомагати, ‒ це однозначно, але потрібно обговорювати питання, як і в якому вигляді цю допомогу надавати», ‒ говорить вона.
Будь-яка іноземна допомога, яка заходить до Криму не з Росії, автоматично буде розглядатися як порушення російського законодавстваОльга Скрипник
На думку радника міністра інформаційної політики України Юлії Каздобіної, краще, якщо джерела фінансування Українського культурного центру в Криму будуть походити не від державних інституцій України, а від громадянського суспільства і окремих меценатів. «Свою особисту підтримку я центру надавати готова і надавала її раніше. Але щоб проблема вирішувалася системно, мають бути якісь благодійні фонди, приватні ініціативи. Тому що якщо українські активісти в Криму будуть підтримуватися на рівні держави, у них буде набагато більше ризиків, ніж якщо вони будуть підтримуватися на рівні громадянського суспільства. Мені здається, якщо це буде допомога від держави, ми просто будемо їх підставляти», ‒ говорить вона.
«До кінця лютого дотягнемо»
Необхідність організації системної допомоги Українському культурному центру в Криму очевидна, оскільки ті чи інші потреби у нього виникають періодично. Наразі, наприклад, окрім коштів на оплату оренди, центр має потребу в демонстраційній дошці та книжкових полицях. Меценати вже передали і мають намір передати в центр стільки книг українською мовою, що їх скоро нікуди буде ставити, каже Леонід Кузьмін. Полиці для книг, які тут вже є, він майстрував самостійно. Однак усього цього вже не знадобиться, якщо не вдасться зберегти для центру приміщення. «Думаю, ще місяць ми проживемо. До кінця лютого дотягнемо», ‒ каже його голова.
Якщо допомога не надійде, активістам доведеться згорнути роботу центру в його нинішньому вигляді і повернутися до первісного варіанта ‒ рідкісних зустрічей під відкритим небом.
