Доступність посилання

Україна подала судовий позов проти Росії до Міжнародного суду ООН. Україна звинувачує Росію в порушенні міжнародних конвенцій з протидії фінансуванню тероризму та расової дискримінації в анексованому Криму. Чому Україна звернулася до суду тільки зараз? Як довго триватиме розгляд справи? На ці питання відповість юрист-міжнародник Борис Бабін і спікер МЗС України Мар'яна Беца.

Київ стверджує, що Москва не виконує Конвенції з боротьби з фінансуванням тероризму, постачає зброю бойовикам, які здійснили низку терактів в Україні. Це збитий літак малайзійських авіаліній, обстріли житлових районів Маріуполя і Краматорська, знищення пасажирського автобуса біля Волновахи. МЗС України вважає, що Росія порушує і Конвенцію про лівідацію расової дискримінації ‒ йдеться про заборону Меджлісу кримськотатарського народу, хвилі зникнень, вбивств, самовільних обшуків і затримань на території анексованого Криму. Київ також звинувачує Росію в тому, що на півострові обмежене викладання української та кримськотатарської мов. Перше рішення міжнародний суд зобов'язаний винести не раніше 2019 року.

‒ З нами на зв'язку речник МЗС України Мар'яна Беца. Мар'яно, чому позов до Росії подається тільки зараз?

Беца: Причини дві. Перш за все, ми збирали доказову базу, і вона дуже обширна. Окрім того, конвенції з протидії фінансуванню тероризму та расової дискримінації вимагають досудового врегулювання. Ми були зобов'язані провести переговори і консультації з російською стороною, щоб передати справу до міжнародного суду. Консультації були безрезультатні, відповідно, ми вичерпали всі можливості врегулювання і мали підстави для звернення до суду ООН. Те ж було в 2008-му, коли Грузія подала позов проти Росії в рамках міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації: вона не провела в достатній мірі переговори з російською стороною, і суд відхилив позов саме на цій підставі.

‒ Як довго триватиме розгляд справи?

Беца: 17 cічня позов був зареєстрований в Міжнародному суді ООН. Україна також звернулася з проханням застосувати термінові заходи для запобігання подальшим порушенням прав людини в Криму з боку Російської Федерації. Рішення про тимчасові заходи може бути винесене протягом місяця-двох. Що стосується розгляду справи по суті, такі справи міжнародні суди розглядають упродовж кількох років.

‒ Хто буде супроводжувати справу від України?

Беца: У нас є юридичні радники ‒ нас супроводжує американська компанія, і, звичайно, це МЗС, Мін'юст і представники інших органів.

МЗС Росії повідомив, що Російська Федерація завжди рішуче засуджувала будь-які прояви тероризму, активно бореться з ним, а також щиро намагалася розібратися в суті претензій української сторони, і звинуватив МЗС України в небажанні вести діалог.

‒ З нами на зв'язку юрист-міжнародник Борис Бабін. Борисе, щоб рішення суду ООН відбулося, необхідно, щоб обидві сторони визнали, що є учасниками процесу. Які шанси, що Росія відмовиться визнавати юрисдикцію суду в цьому питанні?

Бабін: Росія б і рада, але відмовитися не зможе. Оскільки Україна почала міжнародні процеси за трьома конвенціями, ратифікованими Росією. При ратифікації сторони погодилися, що суперечки можуть розглядатися в Міжнародному суді ООН. Окремої згоди, як у випадку суперечки між Росією і Україною щодо острова Зміїний, тут не потрібно. І відмовитися Росія не зможе. Інша справа, що Росія буде робити наголос на те, що Україна нібито не дотримала необхідності сумлінно вести переговори з Росією щодо порушення конвенцій. Україна має довести в суді, що всіляким чином намагалася вести переговори і не отримала належної реакції російської сторони.

‒ Як ви оцінюєте шанси Росії і України в цій справі?

Бабін: Міжнародний суд ООН негласно націлений на компроміс. Дуже рідко рішення ухвалюють з урахуванням 100% аргументів однієї зі сторін. За фактом обидві конвенції порушуються Росією. І ніхто не забороняє Росії подати позов до міжнародного суду проти України ‒ але чомусь вона цього не робить. Питання ще в тому, що порушення, звичайно, є, але чи змогла Україна коректно їх задокументувати і подати? Американські юристи допомагали МЗС України в оформленні стратегії у справі, МЗС працював з іншими державними органами, які передавали йому документи, і паралельно вів переговорний процес з Росією.

Міжнародний суд ООН негласно націлений на компроміс. Дуже рідко рішення ухвалюють з урахуванням 100% аргументів однієї зі сторін

Судячи з прес-релізу Міжнародного суду ООН, є окремі епізоди російсько-українського конфлікту, за якими непогано опрацьована доказова база. Хоча я трохи стурбований цим релізом, оскільки багато в ньому не відображено. Наприклад, расова дискримінація: виходячи з релізу, непогано прописана ситуація щодо Криму, але ні слова ‒ про дискримінацію за релігійною, етнічною, мовною ознакою на окупованому Донбасі. Мене це насторожує. Але, можливо, в прес-релізі просто відображене не повністю. Окрім укладачів, матеріалів наразі ще ніхто не бачив.

Борис Бабін
Борис Бабін

‒ Ми знаємо прецедент 1975 року ‒ справа Нікарагуа проти США. Незважаючи на те, що суд виніс постанову, США відмовилися його виконувати. Чи є ймовірність, що Росія вчинить так само?

Бабін: Я б не порівнював ці ситуації. США ‒ світовий економічний і політичний лідер, і, хочуть того інші країни чи ні, змусити США змінити свою внутрішню і зовнішню політику дуже складно. Механізмів не існує. А ось Росія ‒ дуже вразлива, експортно орієнтована країна. Будь-які санкції сильно впливають на економіку. І відмова виконувати рішення міжнародного суду автоматично спричинить аж ніяк не ритуальні санкції, а повний набір ‒ на рівні Ірану після революції 1979 року.

Жодна країна світу, яка поважає себе, не піде на невизнання рішення Міжнародного суду ООН заради іншої країни

До того ж, жодна країна світу, яка поважає себе, не піде на невизнання рішення Міжнародного суду ООН заради іншої країни. Навіть союзники Росії. Це не резолюція Генасамблеї ООН, де можна проголосувати проти, вийти покурити під час голосування. Рішення Міжнародного суду ООН є вищою формою фіксації певних фактів ‒ агресії, анексії, окупації, порушення прав людини. Звичайно, процеси деокупації території здійснюються комплексно, там є і військова, і політична, і правова складова. Але рішення міжнародних судів для цього всього потрібні.

‒ Чи будуть рішення Міжнародного суду ООН доказами для Міжнародного кримінального суду в Гаазі? Чи ж процес потрібно буде починати заново?

Бабін: Це різні процеси, які проводяться на підставі абсолютно різних документів. У

Міжнародному кримінальному суді йдеться про звинувачення окремих осіб, там інші суб'єкти. Фактично, йдеться про події, пов'язані з російською агресією, але винна буде не країна, а конкретні люди, яких можна встановити. Їх можуть визнати винними в порушенні Римського статуту, який містить ознаки міжнародних злочинів. А Міжнародний суд ООН встановлює порушення договорів державами, а не людьми, вимагає припинити протиправні дії від держав. Такі процеси можуть розвиватися паралельно. Звичайно, окремі факти будуть спливати і там, і там. А ось з Європейським судом з прав людини ситуація складніша. Можливо, Росія буде грати на тому, що якісь матеріали знаходяться в Страсбурзі, якісь в Гаазі, і буде вимагати, щоб вони розглядалися в одному місці.

XS
SM
MD
LG