Доступність посилання

Українське кіно в Брюсселі «руйнувало кордони»


У глядацькій залі Палацу образотворчих мистецтв BOZAR, Брюссель

Кілька найбільш резонансних сучасних українських фільмів побачили під час Днів українського кіно у Брюсселі. Фестиваль має чималий успіх, розпочався аншлагом на показі культової стрічки «Земля» Олександра Довженка у супроводі відомого етно-хаос гурту «ДахаБраха». В Палаці образотворчих мистецтв BOZAR, найбільшій культурній установі Бельгії, тематика фільмів була зосереджена на кордонах – між цінностями, націями, соціальними устроями та часом. Водночас, брюссельський фестиваль українського кіно став ще одним кроком у, так би мовити, культурній дипломатії України в ЄС.

У​ супроводі живої музики від етно-хаос гурту «ДахаБраха» відкрила фестиваль класична німа стрічка Олександра Довженка «Земля». Майже 60 років після того, як тут у Брюсселі, її визнали одним із кращих фільмів всіх часів, вона знову перед глядачами столиці ЄС.

Інші продемонстровані відомі сучасні кінотвори українських авторів – це, зокрема, документальні стрічки «Українські шерифи» Романа Бондарчука, «Маріуполіс» Мантаса Кведаравічюса, «Рідні» Віталія Манського та «Гніздо горлиці» режисера Тараса Ткаченка.

Така культурна дипломатія, за словами голови Державного агентства України з питань кіно Пилипа Іллєнка, – найефективніше представляє українців та їхню державу за її межами.

Показати себе, як країну, яка сьогодні швидко змінюється, але при цьому має серйозну тяглість в галузі культури, зокрема в кінематографі
Пилип Іллєнко

«Показати, чим ми, українці, живемо, що нами рухає, чому ми такі, якими є, – каже він. – Можливо, зняти якісь стереотипи, але що головніше – це просто показати себе, як країну, яка сьогодні швидко змінюється, але при цьому має серйозну тяглість в галузі культури, зокрема в кінематографі».

Програму вибудувала ідея кордонів

Директор кінотеатру брюссельського Палацу вишуканих мистецтв BOZAR Жюльєт Дюре каже, що цей, вже другий фестиваль українського кіно, привернув увагу багатьох шанувальників не лише великих екранів, але й поціновувачів музики.

«Цього року фестиваль має надзвичайний успіх – півтисячі глядачів прийшли лише на відкриття, – пояснила Дюре. – Гадаю, «ДахаБраха» теж нам дозволила зібрати публіку, яка, можливо, прийшла не так задля фільму, як задля їхньої музики. Це справжній успіх, людям дуже сподобалося, я чую тільки позитивні відгуки».

Інший співорганізатор фестивалю, директор компанії «Артхаус трафік» Денис Іванов каже, що відбір фільмів для показу європейській публіці здійснювався за кількома критеріями. Зокрема, тематика мала торкатися «нерву», який турбує українців, і цією чутливою сферою виявилася проблема кордонів.

Є фільми, які безпосередньо говорять про кордони в Україні
Денис Іванов

«Є фільми, які безпосередньо говорять про кордони в Україні, як фільм «Рідні», або «Земля», яка говорить про кордони однієї та іншої системи координат. Ця комплексна ідея кордонів і вибудувала програму. Тобто у нас є історія про жінку, яка стає заробітчанкою на Заході, або історія українських кордонів у фільмі «Маріуполіс», – зауважив Денис Іванов.

Характерно, що якраз тема кордонів і тут в ЄС, охопленому в мігрантською кризою, наразі є надзвичайно актуальною.

Кінофестиваль у Брюсселі планують зробити мультикультурним

З огляду на те, що минулорічний, пілотний проект цього фестивалю, і цьогорічні Дні кіно мали чималий успіх, голова Товариства українців у Бельгії Ігор Хохоляк каже, що організатори, до яких належить і він, мають намір продовжити цю традицію і розширити мистецьку програму, збираючи справжній мультикультурний фестиваль.

Ми мали зустріч із представниками архіву бельгійського кіно «Сінематек», які зацікавлені робити не лише цей фестиваль, а й протягом року організовувати покази фільмів, яких тут ніхто ще не бачив
Ігор Хохоляк

«Ми хочемо це робити трохи ширше: цього року ми маємо такі елементи, як музика, а на другий рік будемо робити все більше, потроху це все розвиваючи. Ми мали зустріч із представниками архіву бельгійського кіно «Сінематек», які зацікавлені робити не лише цей фестиваль, а й протягом року організовувати виступи чи покази фільмів, яких тут ніхто ще не бачив. Хочемо щораз більше розвивати знання про українське мистецтво, зокрема, кіно».

У будь-якому разі, стираючи кордони між різними культурами, нинішній кінофестиваль, що є одним з найбільших цьогорічних культурно-дипломатичних заходів, вже став помітною мистецькою подією у неформальній столиці ЄС.

XS
SM
MD
LG