Три роки тому в Нідерланди відіслали колекцію «Крим ‒ золотий острів у Чорному морі», до складу якої входили зокрема й артефакти з чотирьох кримських музеїв. Після російської анексії представники Криму вимагали повернути золото на півострів, але Нідерландський суд постановив передати колекцію до Києва. Втім, кримські музеї не збираються здаватися і подали апеляцію. Про стан справи «скіфського золота» ми говоримо з першим заступником міністра інформаційної політики України Еміне Джеппар.
‒ Наскільки швидко буде вирішена доля колекції «скіфського золота» в Нідерландах?
‒ Майже риторичне питання. Тут така процедура: буквально кілька тижнів тому наші адвокати (Україна ‒ КР), які перебувають в Амстердамі, отримали від судового пристава інформацію, звістку про те, що кримські музеї будуть подавати апеляцію. Тому що до того як було ухвалене рішення першої інстанції окружного суду Амстердама, воно було безапеляційним. Тобто воно було настільки жорстким, настільки на користь України, що наші адвокати припускали ситуацію, що адвокати кримських музеїв тоді будуть радити їм (кримським музеям ‒ КР) «розтягувати задоволення» від ще однієї поразки, тому що шанси виграти в цій справі мінімальні. Як ми вже зрозуміли, окупаційна влада вибрала собі тактику «перемога за будь-яку ціну», і вони зроблять все можливе, щоб повернути ці артефакти.
‒ Сергій Аксьонов взагалі вимагає «боротися до останнього патрона» за цю колекцію. Як ви думаєте, на які «патрони» вони розраховують?
Окупаційна влада вибрала собі тактику «перемога за будь-яку ціну»Еміне Джеппар
‒ Я не знаю, на які такі «патрони». Адже цих «патронів» ‒ за законом і міжнародним правом ‒ немає. Навіть позиція захисту ‒ яку вони вибудовували на першому засіданні, де я брала участь і бачила цю спробу прикидатися патріотами України ‒ була смішною. На це, на щастя, суд не піддався. Захист вибудовувався за такою логікою: кримські музеї ‒ це не політичні інститути. Люди, які там працюють, дуже емоційно сприймають відсутність сакральних реліквій кримського народу. Деякі представники навіть плакали на засіданні суду. Один з представників кримських музеїв виступав зі спічем і говорив, що він громадянин України, так любить свою країну, він приходив на референдум і голосував за Україну, але сталася окупація і вони, начебто, не мають відношення до політики. Ніби вони не винні, що так сталося.
‒ Ті люди, які представляли кримські музеї, говорили, що захищають нібито українські музеї на території Криму?
‒ Так, була така позиція. Це артикулювали представниками кримських музеїв. Вони говорили, що вони є громадянами України, вони голосували за Україну. Очевидно, що вони вдавали патріотів України.
‒ Виходить, вони приїхали до Нідерландів, щоб захищати позицію Аксьонова та Росії з українськими паспортами?
‒ У мене у єдиної від української сторони була можливість виступити. Ми тоді принципово представляли позицію уряду. Я тоді запитала: з якими паспортом ви сюди приїхали? Відповіді не почула, але згодом російські ЗМІ в коментарях давали інформацію, що це було таке недоречне запитання, тому що нібито мені чітко сказали, що вони громадяни України. Точніше, що вони за позицією проукраїнські і дали ясно зрозуміти, з якими паспортами вони приїхали. Однак реально ніхто не знає, які там паспорти.
‒ Україна має заплатити 111 тисяч євро за зберігання цієї колекції. Тепер ‒ не з вини України ‒ цей термін збільшений, приблизно, на півроку. Хто буде платити, якщо суд ухвалить рішення на користь України?
‒ Я думаю, що тут навіть не півроку, а трохи більше. Процедура така: до 16 травня російська сторона має підкріпити свій намір подавати апеляцію. Тобто, подати такий документ, де буде з аргументами оскаржене рішення суду. Після цього в України буде шість тижнів на свої контраргументи. Тут Україна може оскаржити, що завгодно. Навіть це рішення, що Україна, нібито, повинна мати фінансове зобов'язання зі сплати цієї суми. Це вже позиція країни: що може і що буде оскаржувати Україна. Вона ще не сформована (позиція ‒ КР), вона не є публічною.
Для нас принципово повернути ці артефакти в УкраїнуЕміне Джеппар
Це буде тягнутися, напевно, більше ніж півроку. Ми очікуємо, що до року. Яке буде це рішення, ми не знаємо, і, можливо, це рішення також буде регламентувати, хто буде нести на собі фінансові зобов'язання. Тут логіка така: не з нашої апеляції ця процедура розтягується, то чому Україна має нести за це відповідальність? Але тут для нас принципово повернути ці артефакти в Україну, тому що вони, згідно із законом, належать народу України, і для нас важливо, щоб ці артефакти доїхали. Яким чином ‒ це вже інше питання.
‒ На вашу думку, коли ця колекція може повернутися на півострів?
‒ Ми сказали їм, кримським музеям, що ми готові хоч завтра повернути колекцію, але станеться це тільки після того, як буде деокупований півострів, як тільки російська армія піде з території Криму. В той же день артефакти повернуть на півострів.
