Доступність посилання

Україні треба відмовитися від думки про безальтернативність Мінських угод. Про це заявив Радіо Свобода дипломат Богдан Яременко. Слід шукати можливості уникнути звинувачень у зриві «Мінська», але переконувати світ, що є інший спосіб урегулювання на Донбасі. А нині, вважає Яременко, і керівництво України, і світ не бачать ефективного способу припинення війни. Путіну ж війна, як і раніше, потрібна, бо він лише починає свої геополітичні торги із Трампом.

Утім, Яременко не вірить у домовленість лідерів Росії і США ціною України. Наразі немає інформації, що сценарій анонсованої прокремлівськими «експертами» «великої угоди» береться за основу адміністрацією Трампа. Тим часом ситуація в російській економіці ускладнюється, еліта незадоволена обмеженням доступу до можливостей Заходу. Тому не варто відкидати ймовірність палацового перевороту проти Путіна, зазначив Богдан Яременко.

Олександр Лащенко: Пане Яременко, є можливий зв'язок між телефонною розмовою минулими вихідними Дональда Трампа й Путіна і потім одразу ж активізацією росіян в Авдіївці?

Світ, а найгірше, керівництво України не бачать ефективного шляху виходу з кризи, розв’язання війни чи припинення її

– Немає інформації, щоб судити про це. Ми можемо лише здогадуватися. Швидше, це навіть не здогадки, а гадання на кавовій гущі. Очевидно інше, що світ, а найгірше, що керівництво України не бачать ефективного шляху виходу з кризи, не бачать способу розв’язання війни чи припинення її. Скажімо, ні виграти, ні програти, ні вийти з неї.

Очевидно, що поки що й Путін не хоче цього як керівник Росії. Не хоче припинення цієї війни, не хоче будь-якої розв’язки. Оскільки, мабуть, він лише починає свої торги, до яких він так довго йшов, із Дональдом Трампом. І, очевидно, на сьогодні йому потрібно мати якомога більше інструментів тиску.
– Ви кажете, що іншою мала би бути позиція чинної української влади. А що варто було б зараз змінити?
Треба відмовитися від фатальної фрази про безальтернативність Мінських домовленостей. Не може бути безальтернативним те, що несе лише війну

– Про це говоримо два роки. Очевидно, що треба відмовитися від абсолютно фатальної фрази про безальтернативність Мінських домовленостей. Не може бути безальтернативним те, що несе лише війну й загострення, не несе миру.

Треба шукати спосіб уникнути звинувачень у зриві Мінських домовленостей. Але в той же час переконати світ, що є інший спосіб, і знайти підтримку в цьому іншому способі. Очевидно, мова повинна йти, з моєї точки зору, не про намагання нахрапом, дуже сумнівними способами проведення за якихось неймовірних обставин виборів, вирішити конфлікт, якому вже три роки. Мова йде про так звані ОРДЛО.

Богдан Яременко
Богдан Яременко

Мені здається, що, швидше за все, мова повинна йти про способи «замороження» конфлікту з тим, щоб уже пізніше й наступні покоління шукали спосіб його вирішення.

Найбільш актуальна задача – це припинення кровопролиття, припинення активних бойових дій, припинення цих втрат, дуже тяжких для України.

Як цього досягти? Переконати світ, що єдиний спосіб цього досягти – це продовжувати тиснути на Росію. Це складне завдання.

– Є козирі в України за нинішніх обставин, за такої кон’юнктури у світі?

Світ боїться. І Україна не може переконати поки що: нагнітання тиску на Росію – це правильна тактика, яка дасть результат

– Очевидно, що є. Тому що, крім Російської Федерації, не видно, кому ця війна ще потрібна була б. Світ хотів би її припинення. Інша справа, що світ боїться. І Україна не може переконати поки що світ у тому, що продовження або навіть нагнітання тиску на Росію – це правильна тактика, яка пізніше дасть результат.

– Зараз багато говорять, що США можуть послабити санкції проти Росії. Це реально?

– Переживати нам є за що, тому що війна йде на нашій території. І, очевидно, ми не повинні сподіватися на те, що Трамп у переговорах із Путіним знайде вирішення конфлікту, а пропонувати свої сценарії. Оскільки будь-що, запропоноване не нами, швидше за все, нам не сподобається й не відповідатиме нашим інтересам.

– Із боку Росії вже пішли такі вкидання. «Прогнозист» Валерій Соловей сказав, що нібито між експертами від Трампа і Кремля йдуть консультації – сім пунктів… Тобто, завдяки допомозі Путіна у війні проти «Ісламської держави», у протидії Ірану й Китаю США начебто забудуть про Україну. Мовляв, Путін дасть гарантії, що не захопить усю Україну, а далі нехай самі Україна й Росія вирішують питання…

– Очевидно, що пану Солов’ю і багато кому в Росії так хотілося б. Я думаю, що росіяни дуже активно нав’язуватимуть таке бачення, пояснюватимуть, що це можливо й так далі.

Але поки що немає інформації, яка свідчила б про те, що саме цей сценарій береться за основу адміністрацією Трампа.

– У Трампа доволі розмаїта команда – Джеймс Меттіс, Майк Помпео, новий посол США в ООН Ніккі Гейлі, а з іншого боку Майкл Флінн, радник із питань національної безпеки... До кого може президент більше дослухатися?

Поки що не чути, щоб приязний до України керівник Пентагону генерал Меттіс впливав на вироблення рішень

– Навіть більше говорять про Стіва Беннона. Ті, кого Ви назвали, формально є членами адміністрації. І їх номінують за поданням чи схвалює їхні кандидатури Сенат. Когось схвалив, а когось ще належить схвалити за поданням президента Трампа. Але в тому-то і проблема, що поки що не чути, наприклад, щоб дуже приязний до України керівник Пентагону, знаменитий генерал Меттіс впливав на рішення, які останнім часом ухвалюються у вигляді указів президента Трампа.

Люди, які викликали б у нас симпатії, десь осторонь, рішення ухвалюють люди, сумновідомі публічною позицією

Тому поняття команди Трампа поки що не таке, як хотілося б. Скажімо, поки що не бачимо тих людей, які викликали б у нас симпатії, вони десь осторонь або очолюють, або готуються очолити міністерства. У цей час справжні рішення ухвалююють люди, які маловідомі своєю публічною позицією, які сумновідомі своєю публічною позицією, і які відомі тим, що не мають досвіду в питаннях державного управління.

Рекс Тіллерсон затверджений Сенатом державним секретарем США. Хто це? Це людина – «друг» Сєчіна, Путіна, як у Росії постійно говорять? Чи це той «техаський Ті-рекс», який саме американські інтереси відстоюватиме у відносинах з Росією?

– Поки що все життя він відстоював інтереси приватного бізнесу. Я так розумію, що робив це дуже успішно. Тому, очевидно, в людини є розум, є хватка ділова. Це безперечно. Є бачення, є вміння домовлятися й відстоювати свої інтереси. Очевидно, будучи керівником однієї з найбільших компаній у сфері енергетики, навряд чи він відстоював інтереси Російської Федерації. Очевидно, що він відстоював інтереси власного бізнесу чи власників акцій. Тому я не поспішав би ставити якісь таке тавро комусь на чоло в американській адміністрації, як «проросійський» і так далі.

Немає нічого такого в особистості Рекса Тіллерсона, що в мене особисто викликало б якісь панічні настрої чи переживання. Але питання: наскільки він буде ефективним на цій посаді, і наскільки ефективно зможе працювати з самим Трампом?

– Уявімо собі, що буде для України найгірший розвиток подій – Трамп справді домовиться з Путіним…

У змову американсько-російську я не вірю

– Якщо відбудеться домовленість, то тут фактично мова йтиме про змову американсько-російську, в яку я не вірю. Але тим не менше, якщо це відбудеться, то, очевидно, все залежатиме від подальших планів Путіна, на що він поставить: чи на роботу політичними засобами, чи на військову? Якщо на військові засоби, то нас переконували, що Мінські угоди дали можливість виграти час, і наша армія тепер найсильніша у світі. Очевидно, вона нам дуже знадобиться найближчим часом.

– А як Ви вважаєте – все ж таки санкції послабили позиції Росії? Вплинули на її агресивність?

– На політичну волю керівництва Російської Федерації поки вплинули мало. Але на реальну ситуацію в економіці, у фінансовому секторі, у суспільному секторі, серед еліти російської вплинули дуже сильно. І продовжують впливати.

Тенденції в російській економіці набули незворотного характеру, що Росія, навіть позбувшись санкцій, не зможе в найближчі навіть десятиліття повернутися до попередніх темпів розвитку

Мені зустрічалися дуже цікаві румунські прогнози про те, що деякі тенденції в російській економіці набули вже незворотного характеру, що Росія, навіть позбувшись санкцій, не зможе протягом найближчих навіть десятиліть повернутися до попередніх темпів розвитку й повернути те, що було втрачено впродовж трьох років.

Тому санкції – достатньо ефективний механізм впливу на Росію. Росія страждає від них. Хоча керівництво Російської Федерації намагається про це не говорити.

– До речі, ще до війни ВВП Росії загальмувався в розвитку. Хоча тоді й ціна на нафту була високою...

– Темпи економічного росту, навіть при тому, що росіяни з року в рік запевняють, що вони будуть позитивними, коливається в районі 0,8-1 відсотка. А ми знаємо, що такий рівень росту ВВП можна забезпечити шляхом різних статистичних маніпуляцій. Тобто це не обов’язково означає ріст економіки, по-перше. По-друге, навіть якщо він є реальним, це не означає розвиток економіки. Це означає її стагнацію.

– Тобто скорочення військових видатків вимушене?

Росіян відучили протестували, відстоювати свої права... Бунт російський страшний може відбутися. Отакі настрої в Росії наростають

– Видатки, очевидно, Росія скорочує скрізь. Але найбільше, найбільш успішно і найбільш охоче вона це робить у соціальному секторі. До речі, це теж позначиться. Тому що в Росії наростають дуже серйозні протестні настрої. Або, скажімо, якщо не протестні настрої, бо росіян відучили протестували, вимагати щось від влади, відстоювати свої права... То оцей бунт російський страшний може відбутися. Отакі настрої в Росії наростають.

– Як Ви вважаєте, палацовий переворот можливий проти Путіна?

Росія має давню, усталену, хорошу традицію переворотів, бунтів і повстань. Я не відкидав би такий сценарій в Росії

– Росія має давню, усталену, хорошу традицію переворотів, бунтів і повстань. І вона проявлялася у плані путчів, військових переворотів і вже в модерний час, в нашу добу. Історично ми знаємо і про вбивства лідерів, й замахи – і вдалі, і невдалі. Тому я не відкидав би такий сценарій у Росії.

XS
SM
MD
LG