Доступність посилання

Спеціально для Крим.Реалії

Якщо жителі півострова уважно і за пунктами розберуть те, що їм обіцяли перед «референдумом», і те, що в кінцевому підсумку вийшло, то на них чекає гірке розчарування. І справа не тільки в широко розрекламованому соціальному пакеті, горезвісних «великих» російських пенсіях і зарплатах, які виявлися приманкою. На початку анексії Москва обіцяла кримчанам активний розвиток рекреаційного потенціалу республіки, перетворення півострова на своєрідну туристичну «вітрину» оновленої Росії.

Тепер, коли настав час звітувати про виконану роботу, «керівники» Криму неохоче визнають провали кремлівських планів облаштування захопленої території. Днями «голова» Криму Сергій Аксьонов оголосив, що півострів не може конкурувати з курортами Туреччини. «Крим ще не готовий (конкурувати з турецькими курортами ‒ авт.). Поки не буде розвиненої інфраструктури, поки не буде навченого персоналу, орієнтованого на клієнта, доти ми на турецький рівень не вийдемо», ‒ визнав Аксьонов.

Поки не буде розвиненої інфраструктури, поки не буде навченого персоналу, орієнтованого на клієнта, доти ми на турецький рівень не вийдемо

На його думку, Криму ще належить навчитися «конкурувати з країнами чорноморського басейну, які надають такі ж туристичні послуги». Але тут же «прем'єр» запевнив, що в поточному році туристичний потік на півострові перевищить торішні показники. «У минулому році у нас відпочили 5,6 млн осіб. Цього року все одно чекаємо зростання. У нас зростання щороку і на Керченській поромній переправі, і в аеропорту Сімферополя, динаміка позитивна», ‒ резюмував Аксьонов.

Інформація про те, що минулого року на півострові відпочили близько 5,6 млн осіб викликає великі сумніви. В умовах блокади Криму з боку України, відсутності залізничного сполучення з материком, залишається тільки три шляхи до Криму ‒ поромна переправа, сімферопольський аеропорт і автомобільне сполучення з боку Херсонської області. З огляду на їхню пропускну здатність, вони фізично не могли забезпечити обсяги туристичного потоку, зазначені Аксьоновим. До того ж далеко не всі пасажири російських авіарейсів і громадяни, які прибули автомобільним транспортом, були туристами. На візит круїзних суден розраховувати теж не доводиться. Цей вид туризму «помер» ще в 2014 році.

На візит круїзних суден розраховувати теж не доводиться. Цей вид туризму «помер» ще в 2014 році

Автомобільний потік з боку материкової України (на жаль, але деякі громадяни їздять відпочивати в Крим, незважаючи на російську анексію) не може навіть частково компенсувати залізничне сполучення. Екс-міністр курортів АРК Олександр Лієв на підставі інформації від адміністрацій туристичних об'єктів Криму розрахував приблизну кількість відпочивальників. За його інформацією, у минулому році на півострів заїхали приблизно 1,5 млн туристів. Показники, озвучені республіканською «владою», він назвав вигадкою політичних технологів «Радміну». Число в 5,6 млн відпочивальників обрали невипадково. Приблизно стільки туристів відвідали півострів в «довоєнному» 2013 році.

Кримські чиновники досі не можуть до кінця визначитися, чи потрібно їм конкурувати з умовною Анталією чи ні. Адже ще влітку минулого року, коли відносини Москви і Анкари знову потеплішали, росіяни кинулися скуповувати путівки на турецькі курорти. Голова профільного комітету «держради» Олексій Черняк спробував зобразити хорошу міну при поганій грі, наголосивши, що Туреччина не є конкурентом Криму. Мовляв, на півострові «відпочивати безпечніше».

Навесні 2014 року російська влада обіцяла кримчанам все підряд: одночасний розвиток промисловості та рекреаційного потенціалу півострова, що в цивілізованих країнах є нонсенсом

У заяві «голови» Криму цікавий інший момент. Навесні 2014 року російська влада обіцяла кримчанам все підряд: одночасний розвиток промисловості та рекреаційного потенціалу півострова, що в цивілізованих країнах є нонсенсом. Промислові підприємства виносять подалі від туристичних зон, щоб відходи виробництва не впивали на екологію. Жителів переконували, що в осяжній перспективі Крим складе конкуренцію турецьким або єгипетськими курортам, а «багаті» російські туристи натовпами побіжать в республіку.

Досить згадати, якими ідеями кримські чиновники фонтанували ще навесні 2014 року. Наприклад, тодішній заступник голови Ростуризму Дмитро Амунц говорив, що близько 75% кримчан так чи інакше були задіяні в туристичній галузі. Курортна сфера давала близько 65% валового регіонального продукту. При цьому російські чиновники не врахували важливого факту: левова частка туристів зупинялася не в санаторіях і готелях, а в приватних міні-пансіонатах. «Сенатор» Сергій Цеков пропонував змінити російське законодавство і розробити спеціальні програми зі створення рекреаційних кластерів і переведення республіканського курорту в цілорічний режим. Минуло три роки. Москва та її кримські ставленики нічого не зробили в зазначеному напрямку.

Адже саме система «все включено» так приваблює росіян на турецькі курорти

При цьому нинішнє керівництво Ростуризму наполягає, щоб республіканська «влада» і підприємці розвивали регіональні курорти за системою «все включене». Як і три роки тому, все залишилося на рівні розмов і пропагандистських заяв. «Нам потрібно серйозно попрацювати над широким використанням системи «все включено», тому що наші туристи дуже люблять цю систему, вона користується великим попитом і популярністю. Нам потрібно дуже широко надавати цю систему в Криму», ‒ сказав голова Ростуризму Олег Сафонов. Кримська «влада» знову поставила в приклад Анталію, хоча про це не сказали прямим текстом. Адже саме система «все включено» так приваблює росіян на турецькі курорти.

Таким чином, зі слів Аксьонова виходять два прості висновки. Перше, він зізнався, що «влада» півострова не змогла за три роки помітно покращити кримську інфраструктуру і закласти відповідну базу для розвитку туристичної галузі. Навіть з урахуванням «великих грошей», виділених з федерального бюджету. Досі не можуть почати будівництво горезвісної траси «Таврида», яка, згідно з планом, має з'єднати Керченський міст, який зараз будують, з Сімферополем і Севастополем. Говорити про масштабні проекти в рекреаційній сфері не доводиться. «Влада» навіть не змогла провести нормальний ремонт доріг. Проблема стала настільки очевидною, що «прем'єру» Аксьонову терміново довелося шукати «крайніх».

Санкції, запроваджені проти анексії Криму, працюють

Друге, слова «голови» республіки є черговим визнанням відомого факту ‒ санкції, запроваджені проти анексії Криму, працюють. Для того, щоб конкурувати з турецькими курортами, Кремлю і «владі» півострова доведеться вирішити цілий комплекс завдань: домогтися скасування фінансових і технологічних обмежень; припинити блокаду з боку України; затягнути на півострів великі торгові мережі, щоб знизити ціни на продукти; залучити російських і зарубіжних інвесторів. І, найголовніше, їм необхідно домогтися визнання анексії хоча б з боку ЄС, що відкрило б доступ на півострів європейським туристам. У нинішніх умовах все це неможливо навіть теоретично. У кримського «уряду» залишається тільки один варіант: зображати бурхливу діяльність, переконуючи кримчан, що туристичний потік зберігся на рівні 2012-2013 років.

Сергій Стельмах, кримський політоглядач (ім'я та прізвище автора змінені з міркувань безпеки)

Думки, викладені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції

XS
SM
MD
LG