Колишній пляж «Гуровські камені» в Гурзуфі, який був переданий дитячому центру «Артек», практично знищений разом з усією рослинністю на схилі, включаючи реліктові дерева і частину архітектурних пам'яток. Курорт опинився на межі зникнення.
Як відбувається забудова земельної ділянки? Чим закінчилися протести місцевих жителів? Про це говоримо з ялтинським журналістом і правозахисником Сергієм Сардиком та керівним партнером Національної антикризової групи Тарасом Загороднім.
Конфлікт між місцевими жителями і адміністрацією «Артека» почався два роки тому: останній з республіканської перетворився на федеральну установу. У власність нова структура отримала земельні ділянки, площа яких ‒ понад 200 тисяч гектарів, з дорогами, приватними будинками і громадським пляжем. Жителі Гурзуфа вимагали визнати передачу земель незаконною, підконтрольний Кремлю Верховний суд Криму відмовив у задоволенні апеляції. Жителі Гурзуфа також намагалися обстоювати свої права на мітингах, зверталися по допомогу до російського президента Володимира Путіна. За твердженням учених, на території скандальної ділянки розташовуються декілька пам'яток археології, серед них ‒ фундамент середньовічного храму. Сьогодні на пляжі «Гурівські камені» ведуться археологічні розкопки. Влада каже про програму переселення для місцевих жителів.
‒ З нами на зв'язку ялтинський журналіст і правозахисник Сергій Сардико. Сергію, які масштаби проблеми у Гурзуфі? Чи бачите ви шляхи її вирішення?
Сардико: Ідеально, якщо пляж звільнять і відкриють доступ жителям. Але поки це неможливо, тому що вже є певні юридичні рішення. Потрібні переговори. Вони потроху йдуть.
‒ Наскільки вас чує влада?
Сардико: Зараз викликало резонанс рішення голови Криму Сергія Аксьонова для проведення моніторингу заморозити все будівництво у більшості районів (Криму ‒ КР), зокрема і в Ялті, мінімум на місяць, а, можливо, до 1 січня. Добре, якби були відкриті зустрічі Аксьонова та гендиректора «Артека» Олексія Каспржака у присутності журналістів, громадських активістів. Сьогодні «Артек» підпорядковується Міністерству освіти (Росії ‒ КР). Два тижні тому я був у Москві, намагався потрапити на прийом до першого заступника міністра. Мене ввічливо відфутболили, на прийом я не потрапив. Хоча як громадянин Росії маю на це право. Діалог із владою, на жаль, не вибудовується.
‒ Чому він не вибудовується? Адже запит з боку громадськості є.
Сардико: Це проблема інтернаціональна, це бюрократизм. Низи не чують. Тому і відбуваються протести, революції. Сподіваюся, що передвиборний графік Путіна передбачатиме візит до Ялти, і буде можливість поставити питання. Буквально тиждень тому Путін підписав рішення про те, що всі скарги до муніципалітетів з 1 липня доводитимуть до відома адміністрації президента. Тому що люди постійно отримують відписки. Нас водять за ніс. Наприклад, ми неодноразово намагалися поспілкуватися з головою адміністрації Ялти. Безуспішно.
‒ Сергію, як жителі Гурзуфа зараз потрапляють до моря і з яким настроєм чекають курортного сезону?
Сардико: Жителі йдуть на інші пляжі, що розташовані досить далеко. 28 квітня у нас буде відкрите обговорення питання екологічних факторів, що впливають на реконструкцію набережної. Але проводиться воно не в Гурзуфі, а в Ялті. Чому жителі селища мають їхати до Ялти? І чому обговорення проводиться не у вихідний, а о 3 годині дня у п'ятницю, коли більшість громадян працює? Знову ж, чиновники перетворюють громадські обговорення на профанацію. Ми будемо змушені подавати позови. Тому що адміністрація Ялти не виконує своїх обов'язків і не чує людей. Що стосується Гузуфа, звичайно, сезон відбудеться, відпочивальники приїжджатимуть. І проблема з тим, що людей багато, а пляжів мало, була завжди.
‒ З нами на зв'язку керівний партнер Національної антикризової групи Тарас Загородній. Тарасе, люди в анексованому Криму проводять мітинги на підтримку політики президента Росії Володимира Путіна, але це ніяк не допомогло вирішити проблему в Гурзуфі. Люди готові приходити на акції, громадські слухання, судитися, але не більше того ‒ і всі ці дії неефективні. Про що це говорить?
У Російській Федерації більш жорсткі закони, на протести і слухання уваги не звертатимуть ‒ зроблять так, як потрібно чиновникам і бізнесуТарас Загородній
Загородній: Мітинги на підтримку Росії ‒ це така страусина практика. Коли є добрий цар і погані бояри, які правлять на місцях. Такі мітинги і громадські слухання нічого не дадуть. У Російській Федерації більш жорсткі закони, на протести і слухання уваги не звертатимуть ‒ зроблять так, як потрібно чиновникам і бізнесу. Це в Україні можна було протестувати і якось впливати на владу. Звичайно, українські чиновники теж хотіли б забрати собі пляж. Але був тиск місцевих жителів, і влада була змушена на це реагувати. У Росії такого просто не буде. А в разі спротиву є законні підстави для правоти влади. Це вже проходили при підготовці до Олімпіади в Сочі й ухвалили закон, суть якого в тому, що, якщо дуже потрібно, можна вилучати приватну власність за бросовими цінами. Цей закон продовжує діяти в усій Російській Федерації, і його застосовуватимуть.
‒ Кримчани не звикли до такого ставлення. Акції, які вони проводять, безуспішні. Чого не вистачає кримчанам, щоб їхні заяви про проблеми і власні права були почуті?
Загородній: Як можна протестувати в концтаборі? На жаль, у такій ситуації не існує методів тиску. Можливо, справа в тому, що ментально кримчани все ж ближчі до українців, ніж до росіян, і поки живуть в українській реальності, яка не збігається з тією, що панує навколо.
(Над текстовою версією матеріалу працювала Галина Танай)
У матеріалі використовується термінологія, вживана на анексованому Росією півострові
