Доступність посилання

Північно-Кримський канал розділила нова дамба


Нову дамбу на Північно-Кримському каналі відкривають 28 квітня на адмінкордоні з Кримом поблизу контрольного пункту в'їзду-виїзду «Каланчак». Як відзначають фахівці, будівництво цієї споруди дозволить херсонським сільгоспвиробникам забезпечити зрошення на площі близько 30 тисяч гектарів. Крим тим часом буде остаточно відрізаний від дніпровської води.

Раїса Никанорівна, жителька села Гаврилівка Друга, більше тридцяти років працювала на рисових полях в одному з найбільших господарств Каланчацького району на Херсонщині. Сільськогосподарська фірма зараз вирощує 8 сільгоспкультур на 6 тисячах гектарів на території чотирьох сільрад. Жінка каже, що до припинення водопостачання Криму тут садили півтори тисячі гектарів рису. Минулого року ‒ втричі менше.

«Посадили трохи, адже говорили ‒ то електроенергії не вистачатиме, то води не вистачатиме, ‒ десь приблизно 450 гектарів, начебто», ‒ ділиться відомостями пенсіонерка.

Заступник голови фермерського господарства Сергій Коваленко більше ніж 10 років працював агрономом у місцевому господарстві. Каже, що воду на Крим перекрили вище їхнього села. Щоб не залишитися без зрошення, місцеві фермери скинулися на мільйон гривень і звели саморобну дамбу з мішків.

Сергій Коваленко
Сергій Коваленко

Привозили спочатку пісок, потім вже піску не вистачало, тому брали глину – клали і трамбували

«Привозили спочатку пісок, потім вже піску не вистачало, тому брали глину ‒ там ось, якщо вам видно, набирали в ці мішки, «біг беги», клали і трамбували, клали і трамбували. Плюс ще працювали тут водолази, тому що внизу йде труба аварійна ‒ раптом щось ‒ щоб можна було скинути воду. Спеціальна тканина була куплена, яка не дає воді розмивати. І ця тканина, ось видно її, вона аж на дні там водозали її прикріплювали», ‒ каже чоловік.

Дамба на Північно-Кримському каналі
Дамба на Північно-Кримському каналі

Катерина Буря ‒ один з найбільших фермерів Каланчацького району. Для неї будівництво нової дамби ‒ хороша новина. На її думку, саморобна дамба з мішків довго б не протягнула, і вони залишилися б без зрошення.

Дві-три культури ми б змогли вирощувати без дамби, а зараз у нас близько 8 культур

«Не було б сої, не було б кукурудзи, не було б рису, а вирощували б тільки ячмінь, пшеницю, ну що у нас там ще? Ячмінь, пшениця яра та жито, льон посухостійкий. Дві-три культури ми б змогли тоді вирощувати, а зараз у нас близько 8 культур», ‒ пояснює фермерка.

Катерина Буря
Катерина Буря

Начальник Управління Північно-Кримського каналу Олександр Романенко показує нову дамбу і пояснює її значення.

«Будівництво першого етапу цієї споруди дозволить нам витримати рівневий режим у необхідному контексті, при цьому забезпечити безперебійну роботу на площі близько 30 тисяч гектарів для сільгоспвиробників в плані зрошення і також додатково дасть можливість заповнити Перекопський канал, частину Перекопського каналу з боку Північно-Кримського каналу, що додатково дасть близько 7 тисяч гектарів», ‒ зазначає чиновник.

Олександр Романенко
Олександр Романенко

Олександр Романенко додає, що ця дамба ‒ лише один з етапів облаштування нової конфігурації системи зрошення, в якій всю воду отримуватиме Херсонська область, що дозволить збільшити зрошувальні площі і, відповідно, врожайність.

Після анексії Криму Росією Україна припинила подавати воду на півострів через Північно-Кримський канал, що з'єднує головне русло Дніпра з півостровом. Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через цей канал.

Через відсутність дніпровської води зрошуване землеробство Криму зазнало значних збитків. Із 140 тисяч гектарів зрошуваних угідь у Криму в 2014 році залишилося лише 17 тисяч гектарів, що поливаються з місцевих джерел. Припинилося вирощування рису. Через рік площа зрошуваних земель скоротилася до 13,4 тисячі гектарів.

XS
SM
MD
LG