«Щойно випив за танкіста, як вже – День артилериста» – така творчість радянських часів найкраще характеризує життя півострова і сьогодні. Після російської анексії Криму свят у місцевих жителів додалося. Вихідні дні з танцями, піснями, парадами і демонстрацією військово-патріотичного настрою все частіше супроводжують життя кримчан.
Нові весняні свята починаються із середини березня.
16-го – у Криму відзначають те, що в Росії називають «кримським референдумом».
18-го – день російської анексії Криму (в 2014 році Володимир Путін підписав указ про прийняття Криму під контроль Росії) – на півострові тепер вихідний.
Таким чином, цього року псевдореферендум та невизнане світовим співтовариством «приєднання Криму» до Росії святкували три дні поспіль: бойовики крокували поруч із кримськими силовиками, а діти імітували зі сцени війну.
Середина весни – і знову святкові дні.
11 квітня – День кримської Конституції – на півострові підвищують «правову культуру громадян».
12 квітня – російський День космонавтики – у Криму мітинги.
13 квітня – річниця звільнення Сімферополя від фашистів – містами курсує «Потяг Перемоги».
А ще – релігійні свята та ювілей кримського «Беркуту». Місцеві ЗМІ висвітлюють майже кожне з урочистостей. А російський глава анексованого Криму хоче експортувати нову пам'ятну дату.
«Сьогодні знаковий для Криму і для всієї Росії день – рівно 234 роки тому, в 1783 році, імператриця Катерина II підписала Найвищий Маніфест про прийняття Криму, Тамані та Кубані під захист Російської Імперії», – написав у Фейсбуці 18 квітня підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксьонов.
Він упевнений: цей день має святкувати уся Росія.
День Криму – 20 січня – лишився з українських часів. Сьогодні дехто сприймає дату як суто російське свято
А ось День Криму – 20 січня – залишився з українських часів. У 91-му році саме в цей день відбувся референдум за відтворення Кримської Автономної Радянської Соціалістичної республіки. Сьогодні дехто сприймає дату як суто російське свято і вважає, що вона стала фундаментом для російської анексії.
«Проголосували в 90-х роках за що? За те, щоб бути в складі Росії».
«Ви ж бачите, ми в Росію перейшли, якщо б не були самостійними, то навряд чи б ми перейшли в Росію», – діляться думками про значущість того референдуму нинішні жителі півострова.
До чого гуляння?
Втім, одне кримське свято тепер схоже на інше: прапори, силовики, концерти, згадки про перемогу у Другій світовій війні та російські символи. Такий формат сформований неспроста, вважають експерти, а свята стали частиною політичної культури.
«Свята допомагають з допомогою символів та кодифікації вписати територію в те політичне і правове поле, в яке потрапив волею долі Крим. Російська влада в Криму намагається всіляко повести, що Крим – це Росія, для цього використовують і свята в тому числі. І якщо звернути увагу, як це святкується, то обов'язково видно кокошники і сарафани. Робиться це, щоб кожен раз, навіть якщо це свято має досить опосередковане відношення саме до російської культурної традиції, показати, що це Росія, Росія і ще раз Росія – використовувати атрибутику», – говорить доцент Таврійського національного університету імені Вернадського Євгенія Горюнова.
При цьому вона зазначає, що три роки – маленький термін, щоб вписати нові дати до святкового календаря. Для кримчан російські свята рідними так і не стали. При цьому кримські свята також погано приживаються в сусідній Росії і те, що в перші роки анексії (день 18 березня – КР), святкувалося з великим розмахом, в цьому році росіяни зустріли не так однозначно.
Російський народ розчарувався, якщо не в «приєднанні Криму», то в соціально-економічній ситуації, яку багато хто пов'язує з «приєднанням Криму», тому в цьому році вирішили пафосно не святкувати», – говорить Горюнова.
Ті, що пішли з календаря
Народный Хидирлез перетворився для бюджетників на примусове свято
До російської анексії кримські татари щороку збиралися 18 травня – День пам'яті жертв Депортації кримськотатарського народу – в центрі Сімферополя, щоб помолитися про загиблих під час тих трагічних подій. Нова влада півострова тепер це забороняє, а замість траурних дат – знову веселощі. Головні мусульманські свята Курбан-байрам і Ораза-байрам стали вихідними для всіх кримчан. А народний Хидирлез перетворився для бюджетників примусове свято.
З його допомогою намагаються продемонструвати лояльність кримських татар до російської влади.
День Незалежності України – на півострові нині звичайний робочий день. Публічно відзначати його тепер не прийнято. Але цю дату в Криму не забувають: 24 серпня біля пам'ятника Тарасу Шевченку традиційно – квіти.
