Британське видання Times опублікувало статтю про представлену в Державній Думі Росії ідею розвивати туризм на непідконтрольних Україні територіях. Washington Examiner аналізує тезу директора американської розвідки про те, що рішення України під тиском інших держав про відмову від ядерного статусу в обмін на гарантії безпеки було помилковим. Видання The American Interest доводить, що агресивна зовнішня політика сучасної Росії є продовженням старої політики, а не відповіддю на розширення НАТО.
Проросійські сепаратисти хочуть розвивати туризм на захоплених територіях Сходу України й демонструвати туристам військові меморіали, церкви та вугільні шахти, що здебільшого розташовані у місцях найжорсткіших збройних протистоянь. Статтю про це 24 травня опублікувала британська Times.
Ідея проекту з’явилася у російській Державній Думі та була підтримана російськими політичними діячами, мовиться у публікації.
Автор статті цитує російського співака та політика Йосипа Кобзона, який запевняє, що «є категорія туристів, які зацікавлені у відвідуванні місць, таких як визволені частини Сирії, щоб побачити, що сталося в результаті бойових дій. Те ж саме стосується й Донбасу».
Маршрутний лист, розроблений для таких туристичних цілей, включає, зокрема, такі місця як Іловайськ, де 2014 року українські військові були підступно вбиті в оточенні, а також деякі з вугільних шахт, що були закриті й як наслідок – більш ніж 15 тисяч людей втратили робочі місця.
У публікації нагадують, що під час конфлікту на Донбасі вже загинули понад 10 тисяч людей і наголошують, що ця ідея вже викликала скептичну реакцію громадськості.
Сам автор статті не дає жодних коментарів щодо ситуації.
Американське видання Washington Examiner цитує директора національної розвідки США Дена Коутса, який заявив, що досвід України показав, що ідея про відмову від ядерної зброї під тиском інших країн в обмін на безпекові гарантії була помилковою.
У своїй промові перед Комітетом Сенату США зі збройних сил, Коутс заявив що «на жаль, урок полягає у тому, що якщо у вас є ядерна зброя, ніколи не здавайте її, тому що вона є стримуючим фактором для інших акторів, які можуть захотіти втрутитися до вашої країни». Він також додав, що «те, що відбулося в Україні, ймовірно, не сталося б, якби ця країна зберегла свій ядерний потенціал».
На жаль, урок полягає у тому, що якщо у вас є ядерна зброя, ніколи не здавайте їїДен Коутс
Також стаття цитує тезу про те, що північнокорейський диктатор Кім Чен Ин «вірить, що виживання режиму залежить виключно від володіння ядерною зброєю».
Коутс також зазначив, що поки більшість країн розцінює ядерну зброю як гарантію безпеки, на жаль, існує можливість, що вона може бути використана і з метою агресії.
Американське видання The American Interest пише про дискусію, що точиться в американському політикумі щодо того, які саме помилки Заходу призвели до серйозного погіршення відносин із офіційною Москвою, руйнування російської демократії та агресивної зовнішньої політики Росії.
Зокрема, стаття наводить думки про те, що у США було відносно мало варіантів, «щоб запобігти реваншистському курсу Кремля» та й помилок, як таких, не було. Автор вважає, що «до тих пір, поки ми не приймемо це за істину, ми будемо продовжувати сприймати російську політику неправильно».
Експансіонізм був завжди невід'ємною частиною політики Росії
Видання нагадує, що експансіонізм був завжди невід'ємною частиною політики Росії – від часів Івана Грозного, Катерини Великої (яка захопила Крим у 18 столітті), аж до часів Сталіна (який розширив свій вплив на країни Європи в 20-му столітті). Крім того, «зовнішній антагонізм має вирішальне значення для підтримки автократії всередині країни, допомагаючи забезпечити підтримку режиму, відвернувши увагу від репресивної політики та відсталої економіки».
З огляду на ці історичні обставини, теперішня політика Путіна не є чимось новим і поширене твердження, що саме розширення НАТО стало причиною агресивної російської політики є помилковим. «Насправді, це дуже добре, що ми розширили НАТО», – наголошує автор, бо це дає можливість стримувати Росію.
Динаміка розвитку внутрішньої та зовнішньої політики Росії в основному перебуває поза межами західного контролю, а «розширення НАТО, зрештою, служило в якості противаги російському експансіонізму», – йдеться у публікації.
Видання зазначає, що не дивно, що російська агресія була спрямована проти двох держав, що не є членами НАТО (Україна, Грузія) у той час, як Польща та країни Балтики перебувають у безпеці.
Тож, на думку автора, думка про те, що «у діях Росії винен Захід» є контрпродуктивною. Натомість, треба розробити й проводити послідовну та врівноважену політику стримування щодо Росії.
