Доступність посилання

«Результат неоднозначний»: підсумки президентської трирічки Порошенка


Петро Порошенко

25 травня минає три роки від обрання Петра Порошенка президентом України. Тоді, в 2014 році, він переміг уже в першому турі, набравши 54,7 відсотка. То був час важкого випробування для України після Революції гідності, анексії Криму Росією, а на сході країни вже палав збройний конфлікт… Відтоді минуло вже три роки. Радіо Свобода звернулося до деяких західних експертів із проханням дати оцінку президентській трирічці Петра Порошенка.

Новообраний президент України Петро Порошенко під час інавгурації, 7 червня 2014 року
Новообраний президент України Петро Порошенко під час інавгурації, 7 червня 2014 року

«Три роки минули досить швидко, чи не так? – почала розмову Аманда Пол, чільний експерт з України в Центрі європейської політики в Брюсселі. – Маю чесно сказати, що якщо порівняти це президентство з попередніми президентами і врахувати, які значні виклики – зовнішні і внутрішні – були перед Порошенком, тому назагал він досить гарно впорався зі своєю роботою. Але, звичайно, завжди можна зробити більше».

Аманда Пол
Аманда Пол

Власне, от ця оцінка – багато зроблено, але можна було зробити ще більше – присутня в коментарях усіх експертів.

Можна було активніше тиснути на уряд заради ширших реформ, боротьби з корупцією. Але в плані боротьби з корупцією було зроблено більше, аніж за будь-яких попередніх українських лідерів
Аманда Пол

«Можна було активніше тиснути на уряд заради ширших реформ, так само й боротьби з корупцією. Але ми бачили, що в плані боротьби з корупцією було зроблено більше, аніж за будь-яких попередніх українських лідерів», – додає Пол, вказуючи, однак, що Порошенкові не вдалося повністю приборкати олігархів, роль яких в Україні ще завелика.

Тарас Кузьо, експерт із Канадського інституту українських студій при Альбертському університеті, в інтерв’ю нагадує, що «Порошенко прийняв країну в стані війни, країну-банкрута, країну, де занепадала торгівля, а значну частину промислових територій окупувала Росія».

Тарас Кузьо
Тарас Кузьо

«Тобто, якщо порівняти Україну після Помаранчевої революції і Україну після Євромайдану, то Порошенко діяв досить добре. Не лише Порошенко, звичайно, бо був і екс-прем’єр-«камікадзе» Арсеній Яценюк. Тобто, мова про Порошенка та інших людей. Але могло бути ще краще», – каже Кузьо.

Політолог Андреас Умланд, професор Києво-Могилянської академії, в розмові з Радіо Свобода теж наголошує на неоднозначності президентської трирічки Порошенка.

З одного боку, були запущені певні реформи. Україна певною мірою змінилася. Але також є й розчарування – як на Заході, так і в українському суспільстві – щодо темпів реформ
Андреас Умланд

«Я гадаю, результат є неоднозначним. З одного боку, були запущені певні реформи. Україна певною мірою змінилася. Але також є й розчарування – як на Заході, так і в українському суспільстві – щодо темпів реформ, а також через низьку реалізацію і повільні зміни в повсякденному житті українців», – каже Умланд.

«Є низка нових законів, але, в принципі, політична система не змінилася. Навіть існують підозри, що стара система відновила себе під, скажімо так, новими прапорами. І чи не буде тривати ера, яка була в попередні 25 років в Україні?» – додає німецький експерт.

Андреас Умланд
Андреас Умланд

Однією з найголовніших проблем експерти називають корупцію і нагадують, що багато було зроблено в Україні за три роки в плані викорінення корупції: прозорі державні закупівлі, електронні декларації, створені Національне антикорупційне бюро та інші антикорупційні органи…

Порошенко не посадив бандитів у тюрми
Тарас Кузьо

«Це прогрес, але у випадку з Україною ми знаємо, що можуть бути чудові закони, гарні державні органи і гарні програми, але все впирається у виконання. І тут Порошенко не впорався. Він не посадив бандитів у тюрми. Нікого не посадили з тих, хто був у добу Януковича, який створив державну мафіозну систему», – каже Кузьо в інтерв’ю.

Президент Петро Порошенко під час церемонії складання присяги детективів Національного антикорупційного бюро України. Київ, 15 вересня 2015 року
Президент Петро Порошенко під час церемонії складання присяги детективів Національного антикорупційного бюро України. Київ, 15 вересня 2015 року

Війна і армія

Щодо плюсів, то президенту Порошенку приписують увагу до Збройних сил, які дають відсіч агресії з боку Росії і які треба було фактично створювати заново після руйнації силового сектору України при попередній владі.

Президент України Петро Порошенко на церемонії передачі озброєння та військової техніки особовому складу ЗСУ в Чугуєві Харківської області, 15 жовтня 2016 року
Президент України Петро Порошенко на церемонії передачі озброєння та військової техніки особовому складу ЗСУ в Чугуєві Харківської області, 15 жовтня 2016 року

Україна сьогодні нарешті має армію, але могло бути краще
Тарас Кузьо

«Тут так само, як і з реформами. Маємо значний поступ, і Україна сьогодні нарешті має армію, але могло бути краще. Ситуація з постачанням війська, без сумніву, покращилась. Проблема не у вояках, які воюють не за Порошенка, а за Україну, і російськомовні українці, як і україномовні, є дуже патріотичними. Так, Порошенко багато зробив для розбудови української армії, але його переговори у Мінську були катастрофічними, вони не були вдалими», – зауважує канадський політолог Кузьо.

«Незрозуміло, що він там підписав і чи очікував на втілення підписаного. І не видно якоїсь стратегії – що президент хоче робити далі з конфліктом? А цей конфлікт дуже складний, бо Україна має справу з Путіним. Але все одно українська держава потребує стратегії як щодо війни, так і щодо дипломатії. І цього команді Порошенка бракує», – додає експерт.

Умланд, зі свого боку, каже, що успіхом є те, що вдалося обмежити конфлікт певними районами на Донбасі, і що «треба визнати, що будь-який президент стикнувся б із серйозними викликами», якби був на місці Порошенка.

На тому, що Мінські угоди є наразі неефективними, адже конфлікт не владнано мирним шляхом, є майже щоденні жертви серед військових, наголошують всі опитані експерти.

Навряд чи можна тут говорити про успіх, бо Мінські угоди – це невтілювані угоди

«Ну, навряд чи можна тут говорити про успіх, бо Мінські угоди – це невтілювані угоди. І ситуація навряд чи зміниться, допоки не буде переосмислення цілого мирного процесу. І коли Росія погодиться, що найголовнішим пунктом має бути безпека… але тут маємо справу з Росією, яка не є зрозумілим партнером, і яка має дуже конкретні стратегічні цілі в регіоні», – каже Аманда Пол з Брюсселя і зауважує, що попереду в Порошенка ще два роки на владнання конфлікту.

«Я особисто не думаю, що буде прорив на Сході, допоки щось не буде запропоноване Росії, що змінило б її підхід. Бо вже минуло багато часу від моменту підписання Мінських угод, а й досі не втілено навіть половину положень», – додає брюссельський експерт.

Загалом нині хоч і тривають спорадичні сутички уздовж лінії розмежування й постійні обстріли українських позицій, але, в принципі, ситуація на фронті стабілізована і немає широкомасштабних бойових дій, зауважують співрозмовники.

Зовнішній фронт

Тут президентові Порошенку за його трирічку є більше чим похвалитися, кажуть західні експерти. До речі, в цьому з ними згодні й українські експерти, яких опитав Фонд «Демократичні ініціативи».

Згідно з опитуванням Фонду, головним досягнення є довгоочікувана угода про безвізовий режим між Україною та ЄС. Також і в Україні і на Заході звертають увагу, що Києву вдається переконувати ЄС, США та інші країни Заходу в потребі тримати і періодично подовжувати санкції проти Росії, а також, що зберігається єдність Європи та США у цьому питанні.

Президент Порошенко постійно тримає зв’язок із провідними лідерами Заходу – як учасниками «нормандського формату» – лідерами Німеччини та Франції, – так і з Вашингтоном. Хоча, як зазначають експерти в опитуванні Фонду «Демократичні ініціативи», існує потреба активізації діалогу з новим президентом США Дональдом Трампом.

Не можна ставити плюс Порошенкові за все. Якби був інший прозахідний лідер, якого б обрали у 2014 році, він також би отримав безвізовий режим чи Угоду про асоціацію з ЄС
Тарас Кузьо

«Не можна ставити плюс Порошенкові за все. Якби був інший прозахідний лідер, якого б обрали у 2014 році, він також би отримав безвізовий режим чи Угоду про асоціацію з ЄС. Це не щось, що закріплене лише за Порошенком, – каже Кузьо. – А причиною того, що відносини України із Заходом є порівняно гарними і що діють санкції – це через Росію, а не через Порошенка. Захід раптом прокинувся і збагнув, що він фактично в стані якоїсь війни з Росією, і що Україна є частиною цієї війни, і що Росія дивиться на Україну як на якесь поле битви і як на свою сферу впливу».

Андреас Умланд теж погоджується з Кузьом: «Є зовнішньополітичні досягнення, які не є досягненнями особисто Порошенка: підписання Угоди про асоціацію, досягнення візової лібералізації з ЄС… Він просто дуже асоціював себе з цими процесами, які почалися ще до його президентства і є також результатом тиску з боку міжнародних організацій та українського громадянського суспільства. Можливо, Порошенко активно просував закони, які потрібні були для візової лібералізації».

П’ять? Шість? Сім?

Що ж до оцінок трьох років президентства Петра Порошенка, то тут експерти розійшлися. Аманда Пол каже: «Назагал, я б дала йому гарну оцінку. Можливо, сім чи вісім балів з десяти».

Є певні досягнення, але те, що не було досягнуто, є таким же масштабним, як і самі досягнення
Андреас Умланд

Тарас Кузьо скромніший в оцінках, даючи за три роки президентства Петрові Порошенку «шість чи сім балів з десяти – можливо, шість, – а міг би він отримати і дев’ять!»

І нарешті, Андреас Умланд: «Я б дав би йому п’ять з десяти балів. Є певні досягнення, але те, що не було досягнуто, є таким же масштабним, як і самі досягнення».

XS
SM
MD
LG